Справа № 308/8932/25
1-кс/308/3883/25
30 червня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12025071030001322 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,-
Старший слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12025071030001322 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна.
Клопотання надійшло на адресу суду 27.06.2025 року поштовими засобами зв'язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 24.06.2025 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2025 до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_5 - продавця-касира "Епіцентр" про те, що невідома особа 19.06.2025 з приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " таємно викрала епілятор "Philips BRE 710/100" та ативібраційну підставку "AvaTech", вартість яких становить 3139,15 грн
В ході проведення проведення досудового розслідування було встановлено, що до даної події причетний гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого було затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, під час затримання в останнього було виявлено та вилучено наступні речі: кепку чорного кольору з надписом білого кольору на ній «CAS», яку поміщено до спец. пакету НПУ RIC 2175068.
Слідчий просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
24 червня 2025 року постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , кепку чорного кольору з надписом білого кольору на ній «CAS», яку поміщено до спец. пакету НПУ RIC 2175068, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання. При цьому, подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду поданого клопотання повідомлений належним чином, при цьому, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12025071030001322 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.06.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманий 23.06.2025 року о 19 год. 00 хв. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Карпатської України, №10а, в ході якого виявлено та вилучено: кепку чорного кольору з надписом білого кольору на ній «CAS», яку поміщено до спец. пакету НПУ RIC 2175068.
Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 від 24.06.2025 року кепку чорного кольору з надписом білого кольору на ній «CAS», яку поміщено до спец. пакету НПУ RIC 2175068 визнано речовим доказом у кримінальному №12025071030001322 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Внесене слідчим в межах кримінального провадження за №12025071030001322 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України якою встановлено відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, а саме: кепка чорного кольору з надписом білого кольору на ній «CAS», яку поміщено до спец. пакету НПУ RIC 2175068, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зокрема могло зберегти на собі його сліди кримінального правопорушення, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.
Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.
При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
У зв'язку із наведеним клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на виявлену і вилучену 23.06.2025 під час затримання в гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кепку чорного кольору з надписом білого кольору на ній «CAS», яку поміщено до спец. пакету НПУ RIC 2175068.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1