Провадження № 11-сс/803/1284/25 Справа № 204/5986/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (приймає участь в
режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №22025040000000489 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 07 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.258 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що підозра є необгрунтованою, а ризики, передбачені п. 1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України , не доведені.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 07 червня 2025 року було задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, в межах строку досудового розслідування.
Слідчий суддя, мотивуючи своє рішення, зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.258 КК України та наявні ризики, передбачені п. 1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Врахував її вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Пункт 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 258 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 03.04.2025 року, відповідно до якого ГВКР УСБУ у Дніпропетровській області у ході виконання завдань, покладених на органи СБ України було отримано інформацію, яка може свідчити про те, що , зокрема, ОСОБА_8 на замовлення російських спецслужб, купує інгредієнти, з метою виготовлення саморобного вибухового пристрою для вчинення терористичного акту на території регіону;
- протоколом огляду місця події від 06.06.2025 року за географічними координатами: 48.6397832, 35.2583241 (м. Самар ), відповідно до якого було виявлено пляшку з речовиною, 2 мобільних телефони з дротами, два пакети з речовиною та ліпку стрічку;
- довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 06.06.2025 року, відповідно до якої вилучена під час огляду місця події пляшку з речовиною відноситься до категорії - “обмежено небезпечно»;
- довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 06.06.2025 року, відповідно до якої вилучений під час огляду місця події мобільний телефон - 2 одиниці з дротами відноситься до категорії - “безпечно»;
- довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 06.06.2025 року, відповідно до якої вилучений під час огляду місця події два пакети з речовиною відноситься до категорії - “обмежено небезпечно»;
- довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 06.06.2025 року, відповідно до якої вилучений під час огляду місця події ліпку стрічку відноситься до категорії - “безпечно»;
- фотокартками до протоколом огляду місця події від 06.06.2025 року за географічними координатами: 48.6397832, 35.2583241 (м. Самар), з яких також вбачається фото телефонної переписки ОСОБА_8 в месенджері “Telegram».
Твердження апеляційної скарги захисника про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність обґрунтованої підозри, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу злочину постановляється виправдувальний вирок.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому колегія суддів враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень ОСОБА_8 є доведеною.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти громадської безпеки , передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 258 КК України, та враховуючи вищевикладене, може залишити межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з цим, слідчий суддя врахував, що підозрювана також може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтувавши наявність цих ризиків в ухвалі , крім того, на їх існування вказує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час воєнного стану, що вказує на високу суспільну небезпечність підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, не має джерело доходу, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що ризики, передбачені п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України мають місце.
Однак, оскільки встановлені ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджуються зазначеними обставинами, тому для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.
Також з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваній, оскільки підлягає врахуванню тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також дані щодо особи підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрювана має на утриманні малолітню доньку, раніше не судима, колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, так як зазначені обставини не були стримуючими факторами.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимоги апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 07 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 07 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4