30.06.2025
Справа № 720/1281/25
Провадження № 3/720/426/25
Справа № 720/1283/24
Провадження № 3/720/427/24
30 червня 2025 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст.ст. 122-2 ч. 1; 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20 травня 2025 року приблизно о 22 годині 52 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Головній, 95 в с. Котелеве Чернівецького району Чернівецької області, в порушення п. п. 2.4, 2.9(а) Правил дорожнього руху України, в стані алкогольного сп'яніння та не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явився без поважних для суду причин.
Відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю, що адміністративну справу можливо розглянути у відсутності правопорушниці.
Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та невиконання вимоги поліцейського про зупинку повністю підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, поясненнями до протоколів, відеозаписом з бодікамер поліцейських та іншими матеріалами справи.
Так, з протоколів про адміністративні правопорушення серії ОБ № 042400 та ААД № 293009 від 20 травня 2025 року вбачається, що 20 травня 2025 року приблизно о 22 годині 52 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Головній, 95 в с. Котелеве Чернівецького району Чернівецької області, в порушення п. п. 2.4, 2.9(а) Правил дорожнього руху України, в стані алкогольного сп'яніння та не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу.
З наявних в матеріалах справи роздруківки приладу алкотестер Драгер від 25 травня 2025 року, а також акту огляду щодо результатів огляду на стан сп'яніння вбачається, що 25 травня 2025року о 23 годині 35 хвилин ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння із результатом 3,29 проміле, з яким останній погодився.
Переглянутим в суді відеозаписом проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння використаний технічний засіб показав наявність етилового спирту у видихуваному ОСОБА_3 повітрі в кількості 1.25 проміле.
Таким чином, оцінюючи у сукупності досліджені докази, проходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.4, 2.9(а) Правил дорожнього руху України, повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ст.ст. 122-2 ч.1; 130 ч. 1 КУпАП, а справи слід розглянути в одному провадженні, що відповідає положенням ст. 36 КУпАП.
Слід зазначити, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським у відповідності до ст. 266 КУпАП, а саме з використанням спеціальних технічних засобів та із застосовуванням технічних засобів відеозапису, матеріали якого долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
З переглянутого в суді відеозапису з бодікамери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 не заперечував проти складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та отримавши їх копії на руки будь-які зауваження до них не заявив.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Дослідженні докази у вказаній справі є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, а тому не викликають сумнів у їх достовірності та поза розумних сумнівів доводять вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано поліцейським в порядку ч. 2 ст. 266 КУпАП з використанням спеціальних технічних засобів та із застосовуванням технічних засобів відеозапису.
При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідно до чинного законодавства водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом. Однак, до цих причин можливо також віднести сумніви водія в тому, що прилад за допомогою, якого було проведено огляд не має сертифікату та свідоцтва про реєстрацію і не дозволяє отримати об'єктивний результат щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що працівники поліції складаючи протоколи про адміністративні правопорушення, діяли в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростували викладені в них обставини.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, ступінь вини, особу порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також його майновий стан.
Приймаючи до уваги наведене, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а також стягнути з нього на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 122-2 ч. 1, 130 ч. 1, 221, 251, 268, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2 ч. 1, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення:
-за ст. 122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 9 (дев'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) гривень;
-за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП остаточно призначити адміністративне стягнення у межах санкції статті встановленої за більш тяжке правопорушення та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду
Суддя Ляху Г.О.