Справа № 636/3440/25 Провадження 2-н/636/438/25
про відмову у видачі судового наказу
30.06.2025 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши заяву комунального підприємства «Малинівка» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
встановив:
КП «Малинівка» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 23582,30 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Боржник ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто є неповнолітньою особою.
У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 ЦК України, неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
Відповідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Заявником не зазначено законного представника неповнолітнього боржника. В додатках до заяви відсутні будь-які дані щодо отримання боржником заробітку, стипендії тощо.
Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників з огляду на неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суддя вважає, що, відсутні підстави для видачі наказу відносно інших боржників, оскільки таким шляхом суддя змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в наказному провадженні.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви комунального підприємства «Малинівка» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Бунін Є.О.