Суддя Попова В. О.
Справа № 644/718/25
Провадження № 2-а/644/78/25
30.06.2025
Іменем України
30 червня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - Хлопова Андрія Володимировича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 в особі представника - Хлопова А.В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд скасувати постанову№ 103-1П від 17.01.2025у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку вІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний. 12.01.2025 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де одразу по прибуттю йому було вручено постанову про адміністративне правопорушення № 103-1П від 17.01.2025. Відповідно до змісту вказаної постанови про адміністративне правопорушення, відповідач направив повістку для уточнення даних засобами поштового зв'язку на адресу позивача. Згодом, ця повістка була повернута відповідачу у зв'язку з відсутністю позивача за вказаною адресою, через що складено оспорювану постанову. Відповідач зазначає, що позивач був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте до ТЦК та СП не прибув. Позивач оскаржує постанову, стверджуючи про відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях через відсутність об'єктивної сторони та порушення процедурних норм під час складання постанови.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 відкрито провадження по вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, де на спростування доводів позову зазначено, що постанова прийнята законно, з дотриманням вимог діючого законодавства в сфері військового обліку, підстави для її скасування відсутні. Вважав, що справа про адміністративне правопорушення вирішена в точній відповідності із законом, а постанова по адміністративній справі № 103-1П від 17.01.2025цілком законна та обґрунтована.
18 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, наполягав на задоволенні позову з підстав викладених в позові та письмових пояснень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, у відзиві просив розгляд справи здійснити без участі сторони відповідача за наявними матеріалами.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина третя статті 268 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12.01.2025 відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 молодшим сержантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №103-1 від 12.01.2025 стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 12.01.2024 о 14 год. 30 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію», № 27/2025 від 2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» ІНФОРМАЦІЯ_4 було здійснено оповіщення військовозобов'язаних. Так, 14.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ "Укрпошта" була направлена повістка №296325, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем його реєстрації (проживання), а саме АДРЕСА_2 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 16.10.2024 о 11:00 год для уточнення даних. 11.10.2024 вищезазначена повістка №296325 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період яким затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560 вбачається, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Таким чином ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на 16.10.2024 о 11.00 год, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
17.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 винесено постанову № 103-1П, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Як зазначено в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці, яка була направлена за адресою зареєстрованого місця проживання останнього, для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова ТЦК та СП про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», сформованим 24.01.2025. Номер в реєстрі Оберіг 160420211455995600018, (а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2024 на ім'я ОСОБА_1 було створено повістку № 296325 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на 16.10.2024 о 11 год. 00 хв., для звірки даних.
Вказана повістка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою реєстрації позивача : АДРЕСА_2 та повернулася без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваної постанови була неявка по повістці № 296325, направленій «для звірки даних».
Суд зауважує, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», позивач вчасно оновив свої персональні дані.
Так, відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», останній містить відмітку «дані уточнені вчасно», остання дата уточнення даних 16.07.2024. Зокрема, у вказаному додатку наявні адреса проживання позивача, телефон, відомості про проходження ВЛК, постанова ВЛК «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
При цьому, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, які саме дані позивач не уточнив.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на п.34 Порядку № 560 та зазначає, що підставою для виклику позивача було уточнення облікових даних.
Так, згідно з п.17-1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Разом з тим, в електронному військово-обліковому документі (витяг з додатку «Резерв+» від 24.01.2025) наявна дата ВЛК щодо ОСОБА_1 - 10.05.2016 та постанова ВЛК «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Згідно з п.69 Порядку № 560, резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Однак, як вбачається зі змісту повістки № 296325, ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 не для проходження медичного огляду, а для «звірки даних».
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в подальшому - Порядок № 1487).
Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Посилання відповідача у відзиві на позив на те, що позивач не уточним свої персональні дані жодним із визначених законом способів у термін з 19 травня по 16 липня 2024 року, суд вважає безпідставними, оскільки визначальним у даному випадку для застосування адміністративної відповідальності до особи є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, а також відсутні докази того, що з часу отримання позивачем відстрочки від призову було змінено персональні дані позивача, які відповідно потребували уточнення.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не зазначено ні у протоколі, ні у постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб'єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб'єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб'єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).
Саме в межах цієї доктрини у суду є обов'язок дослідити підстави та порядок проведення фактичної перевірки з метою уникнення несправедливого процесу в цілому, оскільки всі інші рішення пов'язані між собою та є похідними.
Стаття 9 КАС України в якості одного з принципів адміністративного судочинства вказує диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей останнього в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Доводи відповідача щодо правомірності оспорюваної постанови відповідача та відповідності її вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним вище висновкам суду.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку...
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі “Кобець проти України» зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм “поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Отже, в даному випадку, за встановлених обставин, з урахуванням виконання позивачем вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо вчасного оновлення даних та наявності в електронному військово-обліковому документі дати проходження ВЛК та результатів проходження такої, неявка позивача по повістці за викликом для уточнення даних не може бути підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, за порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, наявні правові підстави для скасування постанови відповідача.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Таким чином, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, провадження по справі підлягає закриттю.
Частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 гривень
Керуючись ст.2,72-77,79,90,139,241-246,286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_4 від 17.01.2025 №130-1П про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 статті 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30.06.2025.
Суддя В.О. Попова