Справа № 643/16973/15-к
Провадження № 1-кп/643/226/25
24.06.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015220470004453 від 15.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, проживає за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,-
На розгляд Московського районного суду м. Харкова передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015220470004453 від 15.02.2015, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
24.01.2024 року підготовче засідання відкладено на 05.03.2024 року у зв'язку неявкою обвинуваченого.
05.03.2024 року підготовче засідання відкладено на 17.04.2024 року у зв'язку неявкою обвинуваченого.
17.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 09.05.2024 року у зв'язку з аварійним відключенням світла.
У підготовчому судовому засіданні 09.05.2024 року захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Ухвалою від 10.05.2024 року Московський районний суд м. Харкова клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору залишив без задоволення.
У зв'язку з цим, підготовче судове засідання було призначено на 06.06.2024 року.
06.06.2024 року підготовче засідання відкладено на 08.07.2024 року у зв'язку неявкою обвинуваченого.
Ухвалою від 08.07.2024 року Московський районний суд м. Харкова призначив обвинувальний акт до судового розгляду на 16.07.2024 року.
У подальшому судові засідання відкладалися з різних підстав.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 4273-IX від 26.02.2025 змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про призначення у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи.
Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Розглянувши заявлене прокурором клопотання про призначення у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до обвинувального акту, 15.09.2015 року близько 05:15 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за адресою буд. АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в приміщення, діючи з корисливих мотивів, повторно, маючи при собі заздалегідь підготовлені інструменти, а саме: сокиру, ніж, ліхтар, плоскогубці та пакет білого кольору, через люк проник до підвального приміщення, розташованого біля вказаного будинку. Опинившись в підвальному приміщенні, ОСОБА_4 впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, та використовуючи заздалегідь підготовлені інструменти, які мав при собі, зрізав кабелі зв?язку, що простягалися вздовж підвального приміщення та які належать ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель ТПП 400*2*0,6 довжиною 1,5 метри, вартістю за один метр, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 340 від 15.09.2015, 865 гривень 82 копійок, та загальною вартістю - 1 298 гривень /3 кошики., а усього на загальну суму - 1 298, 73 грн.
Після цього ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, сховавши вищезазначені кабелі в чагарниках біля підвального приміщення, проте був помічений співробітниками «Державної Служби Охорони».
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на крадіжку, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення було надано суду висновок товарознавчої експертизи № 340 від 15.09.2015, відповідно до змісту якого, вартість кабелю зв'язку марки ТГ 400*2*0,6 за один метр складає 865, 82 грн., та загальною вартістю за 1,5 метрів - 1 298, 73 грн.
Водночас, відповідно до довідки про вартість викраденого майна, виданої Харківською філією ПАТ «Укртелеком», ринкова вартість кабелю зв'язку марки ТГ 400*2*0,6 протяжністю 1,5 м., що був викрадений 15.09.2015 року складає 865, 82 грн. з ПДВ на час скоєння злочину.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 3 ст. 101 КПК України висновок експерта повинен ґрунтуватись на відомостях, які експерт сприймає безпосередньо, або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, зокрема, докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх оцінка, обґрунтовані відповіді на кожне запитання.
Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до змісту ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
За змістом п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
В силу приписів статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно з п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Прокурор, як на підставу задоволення даного клопотання, посилається на те, що у ході досудового розслідування проведено товарознавчу експертизу, і згідно висновку № 340 від 15.09.2015, вартість кабелю зв'язку марки ТГ 400*2*0,6 за один метр складає 865, 82 грн., та загальною вартістю за 1,5 метрів - 1 298, 73 грн., однак матеріали справи суперечать висновку експерта у зв'язку з тим, що відповідно до довідки про вартість викраденого майна, виданої Харківською філією ПАТ «Укртелеком», ринкова вартість кабелю зв'язку марки ТГ 400*2*0,6 протяжністю 1,5 м., що був викрадений 15.09.2015 року складає 865, 82 грн. з ПДВ на час скоєння злочину.
З огляду на вищенаведене, з метою з'ясування всіх обставин справи та можливості усунення всіх сумнівів та суперечностей, суд дійшов висновку про необхідність призначення за клопотанням прокурора судової товарознавчої експертизи, проведення якої слід доручити експертам Харківського Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С.».
Згідно положень ч. 4 ст.332 КПК України після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
При цьому, відповідно до вимог ст. 322 КПК України, судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. В той же час, не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок, зокрема і проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених ст. 332 цього Кодексу
Суд вважає неможливим продовження судового розгляду до отримання висновку експерта, що зумовлює необхідність відкласти розгляд кримінального провадження відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 322 та ч. 4 ст. 332 КПК України до надходження висновку експертизи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 332, 369, 371, 372 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про призначення у кримінальному провадженні судово-товарознавчої експертизи задовольнити.
2. Призначити у кримінальному провадженні № 12015220470004453, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С.».
3. На вирішення експертам поставити наступне питання:
- яка ринкова вартість викраденого кабелю ТГ 400*2*0,6 протяжністю 1,5 станом на 15.09.2015 (день вчинення крадіжки)?
4. Попередити судового експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
5. Для проведення експертизи направити експертам Харківського Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С.» матеріали справи № 643/16973/15-к.
6. Розгляд кримінального провадження відкласти на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
8. Повний текст ухвали буде проголошено 27.06.2025 року о 08:20 год.
Суддя ОСОБА_1