Справа № 638/5554/25
Провадження № 2-а/638/247/25
Іменем України
02 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Луценка Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -
Позивач ОСОБА_1 у березні 2025 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 18.03.2025 позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням до 31.01.2026, жодних порушень правил військового обліку у системі «Оберіг» зазначено не було (зазначене підтверджується витягом з «Резерв+», який сформовано 18.03.2025). 19.03.2025 позивач отримав повідомлення про надходження до Укрпошти рекомендованого листа - повістка ТЦК, після чого, того ж дня, на поштовому відділенні під особистий підпис отримав повістку № 2699323 від 25.02.2025 про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14:00 годині 10.03.2025 (як зазначено у постанові - до 17.03.2025). У зв'язку з тим, що позивач має відстрочку у зв'язку із бронюванням та задіяний у безперервних виробничих процесах на роботі, ним, 19.03.2025 повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_5 про неможливість з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 у зазначений час, тим більше, що повістка надійшла/отримана пізніше за дату, коли позивач мав прибути до ТЦК. Також Позивачем повідомлено, що з'явиться до ТЦК найближчим часом або у додатково визначений ІНФОРМАЦІЯ_5 час та одразу записався на прийом до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 24.03.2025 о 09:00. 22.03.2025 позивача було затримано, доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , складено та вручено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 24.03.2025 о 10:00. 24.03.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 у встановлений час та жодних відомостей щодо розшуку, підстав розшуку та документів, що підтверджують отримання ним зазначеної повістки ТЦК не надано. Жодних порушень військового обліку виявлено не було, що підтверджується витягом з «Резерв+» від 24.03.2025. Позивач вважає, що вищевказана постанова винесена з порушенням норм діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Хлопова А. В. про витребування доказів. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 : належним чином засідчені копії матеріалів адміністративної справи на підставі яких було винесено постанову № 200/П від 22.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; належним чином засідчені копії документів, що підтверджують направлення повістки № 2699323 про виклик на 10.03.2025 року о 14 год 00 хв засобами поштового зв?язку через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; належним чином засідчені копії документів, що підтверджують отримання повістки № 2699323 ОСОБА_1 саме 24.02.2025 року про виклик до 17.03.2025 року. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 : відомості щодо перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на війському обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 ; відомості про те, чи має ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Третьою особою, ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано суду пояснення у справі, відповідно до яких за інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервистів, облікової картки ІНФОРМАЦІЯ_10 позивач перебуває на військовому обліку осіб офіцерського складу у ІНФОРМАЦІЯ_9 з 28.12.2015 року. Також, згідно додаткового витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервистів ОСОБА_1 має бронювання з 18.03.2025 по 31.01.2026 року від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період. 25.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом була направленя електронна повістка № 2699323 за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_1 , про необхідність прибуття за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 год 00 хв 10.03.2025 для уточнення даних. 19.03.2025 вищезазначена електронна повістка № 2699323 була вручена особисто позивачу, згідно рекомендованого повідомлення про вручення. Таким чином, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений про необхідність прибуття за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На підставі викладеного, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено електронне звернення до органів Національної поліції України № Е1706874 від 21.03.2025 щодо доставлення особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Наявність відстрочки або бронювання від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, не звільняє військовозобов'язаних від обов'язку прибувати за викликом до ТЦК та СП по повістці.
Представником позивача, адвокатом Хлоповим А. В., надано суду додаткові пояснення у справі. Як зазначається в Постанові «…під час перевірки, відповідно до наданих громадянином та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_11 документів було виявлено, що він 24.02.2025 отримав поштове повідомлення…» (хоча ІНФОРМАЦІЯ_5 у поясненнях вже зазначає, що електронна повістка була вручена особисто позивачу 19.03.2025). Проте, зі змісту повістки можна зробити висновок, що кваліфікований електронний підпис було накладено 25.02.2025. Таким чином, 24.02.2025 не було взагалі повістки № 2699323, тому, зі змісту Постанови, можна зробити висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення. До того ж, на самому конверті від повістки зазначено, що її було надіслано 24.02.2025, а ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначає, що повістка була направлена 25.02.2025, тому позивач ніяк не міг отримати поштове відправлення з повісткою 24.02.2025. Також, виходячи з положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не обновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді. У свою чергу, відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що при перевірці інформації в базах даних, до яких має доступ база «Оберіг», відсутня інформація для уточнення персональних даних.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Хлопов А. В., у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надав. Надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копії оскаржуваної постанови, в якому зазначив, що документи, що підтверджують направлення повістки № 2699323 про виклик на 10.03.2025 о 14 год 00 хв засобами поштового зв'язку через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення, а також документи, що підтверджують отримання повістки № № 2699323 ОСОБА_1 саме 24.02.2025 року про виклик до 17.03.2025 року були надані суду ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання третя особа не надала.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно витягу із застосунку «Резерв+» військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата уточнення даних 23.07.2024, номер в реєстрі Оберіг 120120231455271100055. У графі «Звання» зазначено: «Молодший лейтенант», ВОС 703500. Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , має відстрочку до 31.01.2026 року; тип відстрочки: бронювання.
Матеріали справи містять постанову № 200/П по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 22.03.2025 року, в якому викладена наступна суть адміністративного правопорушення: 22.03.2025 року у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - при перевірці документів у громадянина ОСОБА_1 , було встановлено факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Під час перевірки, відповідно до наданих громадянином та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_11 покументів, було виявлено, що він 24.02.2025 отримав поштове повідомлення, що згідно до постанови КМУ від. 16.05.2024 № 560 п. 41 ч. 2, що рахується підтвердженням оповіщення військовозобов?язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 17.03.2025, але ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 17.03.2025, для визначення його призначення на особливий період. Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст.22. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов?язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 року № 1487, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу». Як вбачається із вказаної постанови, на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17 000 грн.
Тобто, фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що останній був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 17.03.2025 для визначення його призначення на особливий період не з'явився, чим, як вказано у постанові № 154/П від 07.03.2025 року, останній порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов?язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 року № 1487, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».
Так, згідно вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав і обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 235 КУпАП визначено право керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, в тому числі за статтею 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Отже, враховуючи наведені вище положення Закону, відповідач мав можливість отримати персональні відомості позивача, передбачені п.п 7, 7-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (щодо місця проживання та місця перебування; номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти) шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, проте, доказів неможливості отримання персональні відомості позивача відповідачем суду не надано.
Суд зауважує, що повістці № 2699323 не зазначено, які саме відомості (персональні дані) необхідно уточнити позивачу і які не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Крім того, суд враховує, що матеріали справи містять витяг з Резерв+, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дані уточнені 23.07.2024, він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 та має відстрочку до 31.01.2026 року.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_12 та третьою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 не було надано жодних доказів на підтвердження того, що при перевірці в базах даних, до яких має доступ база «Оберіг», відсутня інформація для уточнення персональних даних. В цій частині суд визнає слушними доводи позивача в обгрунтування позовних вимог.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 3-4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024).
За приписом пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 Порядку № 560 визначені підстави для такого неприбуття, а саме:поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки. (п. 29 Порядку № 560).
Відповідно до п. 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (п. 30-1 Порядку № 560).
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2 Поярдку № 560).
Згідно з п. 30-3 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Абзацом 3 пп. 2 ст. 41 вказаного Порядку № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Крім того, постановою КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Відтак, у п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».«Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
Як вбачається з постанови № 200/П від 07.03.2025 року відповідач вказує, що під час перевірки, відповідно до наданих громадянином та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_11 документів було виявлено, що ОСОБА_1 24.02.2025 отримав поштове повідомлення.
Відповідно до повістки № 2699323 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 необхідно з'явитися 10.03.2025 о 14 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних.
Суд зауважує, що повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією та на якій ОСОБА_2 наклав свій кваліфікований електронний підпис. При цьому, у графі «Дата накладення кваліфікаційного електронного підпису» зазначено «25.02.2025».
З наданих до суду ІНФОРМАЦІЯ_5 та позивачем матеріалів, вбачається, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610234124849 та ідентифікаційної наліпки на поштовому відправленні (конверті), повістка № 2699323 надіслана позивачу 24.02.2025 року. Зазначена повістка була вручена особисто позивачу 19.03.2025 року.
Беручи до уваги приписи Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме те, що у разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування, вбачається, що повістка передана до засобів зв'язку АТ «Укрпошта» для її відправлення 24.02.2025 року тобто на день раніше її формування (25.02.2025). За таких обставин у суду виникає обґрунтований та небезпідставний сумнів у тому, що така повістка взагалі могла бути відправлена на адресу позивача у поштовому відправленні (конверті) 24.02.2025 року або 25.02.2025 року.
Такий висновок суду також обгрунтовується ще і тим, що відповідно до листа АТ «Укрпошта», надісланого на запит адвоката Хлопова А., за повідомленням відповідного структурного підрозділу та інформації в автоматизованій системі Укрпошти, рекомендований лист № 0610234124849 відправлений ІНФОРМАЦІЯ_10 з позначкою «Повістка ТЦК» саме 26.02.2025 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) надійшов до пересувного відділення № 30 Харківського регіону 28.02.2025 року.
Позивач отримав особисто повістку 19.03.2025 року. В цей день, 19.03.2025 року, представник позивача повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 про причини неявки ОСОБА_1 та зазначив, що останній з'явиться найближчим часом або у додатково визначений ІНФОРМАЦІЯ_5 день та час (за необхідності). Вказане повідомлення було надіслано на офіційну електронну пошту третьої особи, що підтверджується наданими позивачем документами.
Після цього, ОСОБА_1 записався на прийом до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 24.03.2025 о 09 год 00 хв, скориставшись послугою сервісу ІНФОРМАЦІЯ_13 є-Черга.
Не зважаючи на це, 21.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено електронне звернення до органів Національної поліції України № Е1706874 щодо доставлення особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
22.03.2025 ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , складено та вручено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 24.03.2025 року о 10 год 00 хв.
Разом із тим, в оскаржуваній постанові суб'єктом владних повноважень не встановлено, чи був ОСОБА_1 належним чином своєчасно оповіщений про його вилик на 10.03.2025 року о 14 год 00 хв, та на підставі яких саме доказів (відомостей) суб'єкт владних повноважень дійшов таких висновків. Адже, судом встановлено, що повістку про виклик на 10.03.2025 року, позивач отримав особисто лише 19.03.2025 року і здійснив всі необхідні заходи для повідомлення ТЦК та СП про факт отримання повістки та якнайшвидшого з'явлення заявником.
Суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Згідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 року та у справі № 660/575/16-а від 31.01.2018 року.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідними доказами.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимим доказами подію правопорушення, відтак, і правомірність винесення оскаржуваної постанови щодо позивача.
Так, обставини, які зазначені у постанові, щодо отримання повістки позивачем саме 24.02.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 17.03.2025 року, спростовуються наданими позивачем належними та допустимими доказами. Докази, надані відповідачем та третьою особою також спростовують обставини нібито встановлені суб'єктом владних повноважень при винесенні постанови, проте, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не перевірені посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфікується як визнання позову.
Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимих, достовірних та достатніх доказів, які могли би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення та не надано відзиву з обгрунтуванням своєї правової позиції, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 484,48 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14, 210-1 КУпАП, ст. 1 «Про оборону України», суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 200/П від 22.03.2025, видану ІНФОРМАЦІЯ_14 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Щепіхіна В. В.