Справа № 175/18223/24
Провадження № 1-кп/175/1058/24
2025 рік
25 червня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390001715 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, маючого вищу освіту, не одруженого, раніше судимого:
1. 10 жовтня 2024 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк один рік;
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
15 жовтня 2024 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 протягом року після засудження за ст. 309 КК України, знаходячись на території покинутого домоволодіння по АДРЕСА_3 , діючи з умислом, спрямованим на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, незаконно, шляхом зривання дикорослих рослин коноплі, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - «канабіс», який переніс до нежитлової будівлі на території цього домоволодіння, де поклав вказаний вище наркотичний засіб, обіг якого обмежений, для висушування. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, 01 листопада 2024 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись на території покинутого домоволодіння по АДРЕСА_3 , в приміщенні нежитлової будівлі обірвав з висохлих дикорослих рослин коноплі суцвіття та листя, які за допомогою металевої терки подрібнив, чим незаконно, без мети збуту, виготовив наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - «канабіс», який поклав у два поліетиленові пакети і один зіп-пакет, та незаконно, без мети збуту, зберігав при собі у своїй сумці. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, того ж дня, приблизно о 19 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 незаконно, без мети збуту, зберігав при собі вказаний вище наркотичний засіб, обіг якого обмежений, коли біля будинку № 56 по вул. Двірцевій в м. Краматорську Донецької області був зупинений працівниками поліції для перевірки документів та на запитання працівників поліції ним було повідомлено останніх про наявність у нього наркотичного засобу, обіг якого обмежений, - «канабісу». В подальшому, 01 листопада 2024 року, у період часу з 18 години 31 хвилини до 18 години 45 хвилин, під час проведення огляду місця події у обвинуваченого ОСОБА_5 було виявлено та вилучено два поліетиленові пакети і один зіп-пакет з наркотичним засобом, обіг якого обмежений, - «канабісом», загальна маса якого в перерахунку на суху речовину складає 451,26 грами.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше був судимий за вчинення кримінального проступку, судимість за вчинення якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, він офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, має постійне місце мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, знаходиться під динамічним спостереженням у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Разом із цим, оскільки обвинувачений скоїв цей злочин після постановлення вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року, але до повного відбуття покарання, тому суд вважає необхідним призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком. При цьому покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року у виді пробаційного нагляду згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 КК України підлягає переведенню в більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, з розрахунку - одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом складання покарань, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року, яке згідно з правилами ч. 1 ст. 72 КК України відповідає шести місяцям позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді одного року чотирьох місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичної затримки на виконання вироку суду.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - «канабіс», що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1370, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 3581 (три тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 55 копійок.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: