30 червня 2025 року
м. Київ
справа № 380/1997/24
адміністративне провадження № К/990/25640/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №380/1997/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ), Окремого контрольно-пропускного пункт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін), НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_9 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ), Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін), НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_9 ), у якому, з врахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_9 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із грудня 2017 року по лютий 2018 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_9 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2017 року по лютий 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з березня 2018 року по серпень 2018 року, з вересня 2019 року по грудень 2019 року та з жовтня 2020 року по березень 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди з березня 2018 року по серпень 2018 року, з вересня 2019 року по грудень 2019 року та з жовтня 2020 року по березень 2023 року у розмірі 3620,85 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із вересня 2018 року по червень 2019 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із вересня 2018 року по червень 2019 року у розмірі 3620,85,41 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із липня 2019 року по вересень 2019 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із липня 2019 року по вересень 2019 року у розмірі 3 620,85 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2020 року по вересень 2020 року;
- зобов'язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із січня 2020 року по вересень 2020 року у розмірі 3620,85 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із квітня 2023 року по травень 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із квітня 2023 року по травень 2023 року у розмірі 3620,85 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із червня 2023 року по листопад 2023 року;
- зобов'язати НОМЕР_8 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із червня 2023 року по листопад 2023 року у розмірі 3620,85 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року, позов задоволено повністю.
18 червня 2025 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №380/1997/24, яка подана через підсистему «Електронний суд». Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, у якому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з таких підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.
Крім того, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Львівським окружним адміністративним судом справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак рішення у цій справі можуть бути оскаржені до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання заявника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №380/1997/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ), Окремого контрольно-пропускного пункт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_7 мобільний прикордонний загін), НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_9 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Білак