30 червня 2025 року
м. Київ
справа № 809/1159/17
адміністративне провадження № К/9901/37869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 (суддя: Остап'юк С.В.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 (судді: Довга О.І.,Каралюс В.М., Сапіга В.П.)
у справі № 809/1159/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансову компанію «Декра»,
про визнання протиправними дій, скасування рішення та акту опису майна, зобов'язання до вчинення дій, -
У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Івано- Франківській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд:
1) визнати протиправними дії ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо поширення права податкової застави, оформлення права податкової застави та реєстрації податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлові офісні приміщення загальною площею 392,5 кв.м (підвал 76,3 кв.м, 1 поверх 316,2 кв.м.), що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Чорновола, 103, реєстраційний номер 4233460;
2) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області про опис майна в податкову заставу серія та номер: б/н від 24.04.2017, а саме: нежитлових офісних приміщень загальною площею 392,5 кв.м (підвал 76,3 кв.м, 1 поверх 316,2 кв.м.), що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Чорновола, 103, реєстраційний номер 4233460;
3) визнати протиправним та скасувати акт опису майна серія та номер №12/17-140 від 25.04.2017, видавник: ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме: нежитлових офісних приміщень загальною площею 392,5 кв.м (підвал 76,3 кв.м, 1 поверх 316,2 кв.м.), що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Чорновола, 103, реєстраційний номер 4233460;
4) зобов'язати Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звільнити з-під податкової застави, яка виникла на підставі рішення про опис майна у податкову заставі серія та номер: б/н, виданий 24.04.2017, видавник Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: акта опису майна, серія та номер: б/н, виданий 25.04.2017, видавник Головне управління ДФС в Івано-Франківській області нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Декра», яке є предметом іпотеки, права вимоги на який має ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», а саме: нежитлові офісні приміщення загальною площею 392,5 кв.м (підвал 76,3 кв.м, 1 поверх 316,2 кв.м.), що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Чорновола, 103, реєстраційний номер 4233460 та виключити її з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису 20194267).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», у відповідності до договору факторингу, шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011, договору про відступлення прав від 16.12.2011 за договором іпотеки від 20.02.2008, є іпотекодержателем нерухомого майна - нежитлових офісних приміщень загальною площею 392, 5 кв.м., яке належить на праві власності ТОВ «Фінансова компанія «Декра» за договором іпотеки від 20.02.2008, у зв'язку з чим на вказане нерухоме майно не поширюється право податкової застави, відповідно таке майно не може бути використане як джерело погашення податкового боргу, а відтак позивач наголошує на протиправності дій відповідача щодо поширення, оформлення та реєстрації податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлові офісні приміщення загальною площею 392,5 кв.м (підвал 76,3 кв.м, 1 поверх 316,2 кв.м.), що знаходяться в м. Івано-Франківську, вул. Чорновола, 103, реєстраційний номер 4233460.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018, у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що на нежитлові офісні приміщення, що знаходяться за адресою: вулиця Чорновола, 103 в місті Івано-Франківськ розповсюджується право податкової застави, але на час його перебування у заставі у інших осіб щодо нього встановлені обмеження можливості використати це майно як джерело погашення податкового боргу, але це не є перешкодою для опису такого майна у податкову заставу у відповідності до положень пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, та відповідно встановлення щодо нього обтяжень поряд з обтяженнями, пов'язаними із договором іпотеки.
Разом з тим, суди зазначили, що судам не надано доказів вчинення відповідачем заходів, спрямованих на продаж майна - нежитлових офісних приміщень за адресою: вулиця Чорновола, 103, місто Івано-Франківськ, яке перебуває у іпотекодержателя - позивача згідно договору про відступлення прав за договором іпотеки, тоді як опис вказаного майна у податкову заставу не слугував перешкодою в реалізації позивачем своїх прав іпотекодержателя, а відтак відсутні порушення прав чи інтересів позивача діями, рішеннями відповідача щодо обтяження майна ТОВ «Фінансова компанія «Декра» податковою заставою.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», не дослідили порушення законних прав позивача, як іпотекодержателя одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
Скаржник додає, що судами попередніх інстанцій не була звернута увага на те, що підпунктом 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.
Відтак, оскільки майно - нежитлові офісні приміщення загальною площею 392,5 кв.м (підвал 76,3 кв.м, 1 поверх 316,2 кв.м.), що знаходяться в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 103 , реєстраційний номер 4233460, що належать ТОВ «Фінансова компанія «Декра» передано в іпотеку ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», як правонаступник ПАТ «Кредобанк», таке майно відповідно до підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу ТОВ «Фінансова компанія «Декра».
Заперечення або відзив на касаційну скаргу відповідачем надано не було, що не є перешкодою для розгляду справи.
Пояснень щодо касаційної скарги від третьої особи також не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» укладено договір іпотеки (т. 1 а.с. 20-21).
Приватний нотаріус вніс до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо заборони відчуження нерухомого майна: нежитлові офісні приміщення загальною площею 392, 5 кв. м, що знаходиться за адресою: вулиця Чорновола, 103, місто Івано-Франківськ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» (т. 1 а.с. 23).
В подальшому Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» уклали договір факторингу, за яким позивач придбав права грошової вимоги за вказаним кредитним договором (т. 1 а.с. 24-38).
16.12.2011 Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» уклали договір про відступлення прав за договором іпотеки (т. 1 а.с. 43-50).
11.01.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000141405, яким визначено ТОВ «Фінансова компанія «Декра» суму податкового боргу в розмірі 212524, 47 гривень.
24.04.2017 заступником начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято рішення про опис майна ТОВ «Фінансова компанія «Декра» у податкову заставу (т.1 а.с. 107).
25.04.2017 податковий керуючий, на підставі рішення про опис майну у податкову заставу від 24.04.2017 № 1663/10/09-19-17-20, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.04.2017, провів опис майна ТОВ «Фінансова компанія «Декра» - нежитлових офісних приміщень за адресою: вулиця Чорновола, 103, місто Івано-Франківськ, про що складено акт опису майна за № 47 від 25.04.2017 (т. 1 а.с. 108).
12.07.2017 постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/940/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» в дохід бюджету податковий борг в розмірі 212524, 47 гривень.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пункту 88.1 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до абзацу 5 пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 89.7 статті 89 ПК України заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Згідно з пунктом 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 90.1 статті 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про заставу» (у редакції, чинний на момент виникнення спірних відносин) визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно з статтею 4 Закону України «Про заставу» предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» » (у редакції, чинний на момент виникнення спірних відносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Враховуючи викладене, Суд зазначає, що положеннями підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
Однак, вказаними положеннями не обмежено право контролюючого органу здійснити саме опис майна (у порядку встановленому чинним законодавством) у податкову заставу відповідного платника податків, який на час вчинення таких дій має податковий борг (без здійснення дій щодо отримання дозволу та реалізації такого майна).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № П/811/1396/16 та від 12.07.2023 у справі 806/1848/17.
Таким чином, зважаючи на відсутність доказів вчинення податковим органом заходів, спрямованих на продаж майна - нежитлових офісних приміщень, що знаходяться за адресою: вулиця Чорновола, 103, місто Івано-Франківськ, яке перебуває у іпотекодержателя - позивача, згідно договору про відступлення прав за договором іпотеки, опис вказаного майна у податкову заставу не слугував перешкодою в реалізації позивачем своїх прав іпотекодержателя, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушень прав та інтересів позивача з боку відповідача щодо обтяження майна третьої особи - ТОВ «Фінансова компанія «Декра» податковою заставою.
Отже, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі № 809/1159/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді Л.І. Бившева
В.П. Юрченко