головуючий суддя у першій інстанції: Плеханова З.Б.
30 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6171/21 пров. № А/857/24309/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 260/6171/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.11.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ПФУ в Закарпатській області , в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність щодо не включення до загального страхового стажу періоду роботи в Рахівській районній станції захисту рослин на посаді водія спецмашини по перевозці отрутохімікатів з 23.09.1992р. - 22.04.1995р.
-зобов'язати включити до загального страхового стажу період роботи в Рахівській районній станції захисту рослин на посаді водія спецмашини по перевозці отрутохімікатів з 23.09.1992р. - 22.04.1995р.
-визнати протиправними дії щодо неврахування до пільгового стажу періоду перебування в районах проведення антитерористичної операції
-зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії з дати призначення пенсії, зарахувавши в потрійному розмірі періоди участі в районах проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської області відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 68/1 від 13.03.2019р.
-визнати протиправними дії щодо не зарахування до страхового стажу як повні місяці : січень 2004, травень 2009, квітень та травень 2010 року на підставі поданого 19.06.2010р. Звіту "Відомості про суми доплати відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
-зобов'язати зарахувати до страхового стажу як повні місяці: січень 2004, травень 2009, квітень та травень 2010 року на підставі поданого 19.06.2010р. Звіту "Відомості про суми доплати відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для здійснення перерахунку пенсії .
-зобов'язати вирішити питання з приводу проведення індексації пенсії з січня 2020 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 та зобов'язати здійснити перерахунок застосувавши величину оцінки одного страхового стажу набутого до 01.01.2018р. в розмірі 1,35 % замість 1%.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі № 260/6171/21 позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області щодо не включення до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Рахівській районній станції захисту рослин на посаді водія спецмашини по перевозці отрутохімікатів з 23.09.1992р. - 22.04.1995р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області включити до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Рахівській районній станції захисту рослин на посаді водія спецмашини по перевозці отрутохімікатів з 23.09.1992р. - 22.04.1995р.
Крім того, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області щодо неврахування до пільгового стажу періоду перебування ОСОБА_1 в районах проведення антитерористичної операції. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії з дати призначення пенсії, зарахувавши в потрійному розмірі періоди участі ОСОБА_1 в районах проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської області відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 68/1 від 13 березня 2019 року .
Також, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 як повні місяці : січень 2004, травень 2009, квітень та травень 2010 року на підставі поданого 19.06.2010 року Звіту "Відомості про суми доплати відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 як повні місяці: січень 2004, травень 2009, квітень та травень 2010 року на підставі поданого 19.06.2010 року Звіту "Відомості про суми доплати відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для здійснення перерахунку пенсії. В задоволенні решті позовних вимог -відмовлено.
24.05.2022р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
30.04.2025р. ОСОБА_1 подав заяву про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.01.2022р. у справі №260/6171/21.
15.05.2025р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю залишено без задоволення.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити та зобов'язати суб'єкта владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області у термін встановлений судом подати звіт про виконання судового рішення, що набрало законної сили .
ч.1 ст.308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст.370 КАС України видно, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
ч.1 ст.372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано ст.382 КАС України.
Із змісту ч.ч. 1, 2 ст.382 КАС України видно, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Тобто, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Апеляційний суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства видно, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
09.08.2023р. позивач отримав виконавчий лист.
09.09.2024р. на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла вимога від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 73083699 від 18.10.2023р. із примусового виконання виконавчого листа №260/6171/21 від 25.01.2022р.
На вказану вимогу Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомив, стягувача ОСОБА_1 про перерахунок пенсії 07.09.2022р. в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/6171/21 від 25.01.2022р.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що не доведено, а судом не встановлено, що пенсійний орган, ухиляється від виконання рішення суду. Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області в межах своїх повноважень виконав можливі залежні від нього дії, спрямовані на виконання судового рішення у даній справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта і на те, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України Закону України “Про виконавче провадження»). Рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку; разом з тим, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень приписами Закону України “Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що 04.12.2024р. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняв Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№73083699 з примусового виконання виконавчого листа №260/6171/21 від 25.08.2022р. у зв'язку з повним фактичним виконанням рішенням суду, що підтверджується листом від 12.09.2024р. №4014/5-24.
Дану постанову про закінчення виконавчого провадження позивач не оскаржував.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до ч.2 ст.381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст.287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Таким чином, боржник Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення суду у справі №260/6171/21 від 25.01.2022р. виконав: Лайтнеру А.І. включено до загального страхового стажу період роботи в Рахівській районній станції захисту рослин на посаді водія спецмашини по перевозці отрутохімікатів з 23.09.1992р.-22.04.1995р.; Проведено перерахунок та виплату пенсії з дати призначення пенсії, зараховано в потрійному розмірі періоди участі в районах проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської області відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №68/1 від 13 березня 2019 року; Зараховано до страхового стажу повні місяці: січень 2004, травень 2009, квітень та травень 2010 року на підставі поданого 19.06.2010р. звіту «Відомості про суми доплати відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про Загальнообов'язкове пенсійне страхування».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що боржник в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вжив заходи з метою виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.01.2022р. у справі №260/6171/21 (виконав судове рішення). Тому, за умови дотримання пенсійним органом установленого порядку виконання судового рішення, відсутні підстави для встановлення судового контролю.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 260/6171/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель