П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2637/25
Головуючий в 1 інстанції Тарасишина О.М.
Дата і місце ухвалення 19.03.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025р. у справі №420/2637/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати грошового забезпечення у повному розмірі та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки без індексації грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки без включення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки з включенням індексації грошового забезпечення у фіксованій величіні відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_2 подала апеляційну скарги, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначив, що на виконання судового рішення у справі №420/15285/24, відповідачем виплачену позивачу недоплачену індексацію грошового забезпечення, в тому числі ту яка входила в грошову допомогу на оздоровлення та інші заявлені види виплат. Таким чином, апелянт вважає, що заявлені позовні вимоги фактично задоволені у справі №420/15285/24, а тому спірна складова у даній справі відсутня взагалі, на що суд першої інстанції невмотивовано не звернув увагу.
З урахуванням наведених вище доводів, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2024р. №68-ос позивача звільнено з військової служби у запас, відповідно до підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2024р. по справі №420/15285/24, з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024р. відповідачем здійснено перерахунок виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018р. із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008р., а з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 15.03.2024 із врахуванням абз. 4,5, 6, п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003р. №1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
24 грудня 2024р. ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) із заявою про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, включивши суму індексації грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року та за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки з включенням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Листом від 20.01.2025р. Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) повідомила позивача про відсутність підстав для задоволення поданої заяви, з огляду на те, що індексація не є складовою грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки без індексації грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року, виплати грошової допомоги на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки без включення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, позивач звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції визнав право позивача на перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року, а також грошової допомоги на оздоровлення за період з 2018 по 2022, 2024 роки, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД за 2015-2024 роки без включення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011 -ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч.2, 3 ст.9 Закону 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Тобто грошове забезпечення включає в себе усі, встановлені законом, надбавки, доплати та винагороди, передбачені під час проходження служби.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Відповідно до п. 1,6 розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Положеннями статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
З метою реалізації Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати.
Аналогічний правовий висновок про те, що індексація є складовою заробітної плати міститься в постанові Верховного Суду від 09.11.2023 р. у справі № 140/6868/21.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020р. у справі №240/10130/19.
Колегія суддів звертає увагу, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019р. у справі №638/5794/17, від 27.12.2019р. у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
З наведених вище мотивів, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення.
В апеляційній скарзі апелянт фактично не заперечує право позивача на врахування індексації грошового забезпечення під час обрахунку грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД, однак вважає, що право ОСОБА_1 в даному випадку не порушено, оскільки на виконання рішення суду у справі №420/15285/24, відповідачем було перераховано та виплачено всі суми індексації, а тому апелянт вважає, що заявлені позовні вимоги фактично задоволені у справі №420/15285/24, а тому спірна складова у даній справі відсутня взагалі.
Однак колегія суддів не приймає такі доводи апелянта, оскільки з наявних в матеріалах справи довідках №440, №441 від 22.12.2024 р. про розмір виплаченої донарахованої індексації згідно рішення суду, відсутні відомості щодо перерахунку розмірів виплачених грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД у спірний період.
При цьому колегія суддів встановила, що після отримання перерахованої індексації на виконання рішення суду у справі №420/15285/24 ОСОБА_1 звернувся до Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) із заявою про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД, із врахуванням індексації грошового забезпечення.
В свою чергу листом від 20.01.2025р. відповідачем було відмовлено у перерахунку перелічених вище виплат посилаючись на те, що індексація не є складовою частиною грошового забезпечення.
Таким чином колегія суддів встановила, що підставою відмови в задоволенні заяви позивача слугувала відсутність підстав на врахування індексації про обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД, а не фактична виплата таких сум на виконання рішення суду, про що зазначає військова частина НОМЕР_2 в апеляційній скарзі, а тому такі доводи апелянта є безпідставними. При цьому, зазначаючи такі доводи апелянт жодним чином не доводить свою позицію суду та не надає жодних доказів перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації відпустки УБД позивачу у спірний період з врахуванням індексації грошового забезпечення проведеної на виконання рішення суду у справі №420/15285/24.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, суд, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025р. залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук О.В. Єщенко