30 червня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10480/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в адміністративній справі №280/10480/24 (головуючий суддя першої інстанції - Сіпака А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 12.11.2024 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не зарахування до його страхового стажу період навчання з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року включно в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до його страхового стажу період навчання з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року включно в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України, а також зарахувати до стажу державної служби навчання з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України шляхом внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що позивач не є пенсіонером в розумінні Закону України №1058, заяву про призначення/перерахунок пенсії ним до відповідача не подано, пенсійна справа не була сформована, отже його вимога про зарахування до страхового стажу певного періоду є передчасною. Вважає, що відповідач, здійснив свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушив.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 11.03.2025 року по 20.03.20205 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 26.05.2025 року по 09.06.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. та суддя-член колегії Білак С.В. перебували у відпустці. У період з 26.05.2025 року по 13.06.2025 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. У період з 24.06.2025 року по 27.06.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 протягом періоду з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року проходив навчання в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України.
Так, наказом №66 ос від 01.08.1998 року позивач був зарахований до навчання до Запорізького юридичного інституту МВС України з 17.08.1998 року. Наказом №47 ос від 21.06.2002 року позивача відраховано з 21.06.2002 року.
Період навчання підтверджено довідкою Дніпровського державного університету внутрішніх справ №1469 від 24.07.2024 року, довідкою про нараховані суми грошового забезпечення №333 від 25.07.2024 року.
Згідно відповіді пенсійного органу за №ВЕБ-08001-Ф-С-23-066898 від 05.04.2023 року сканована копія трудової книжки позивача надана 17.03.2023 року була оцифрована 30.03.2023 року, шляхом доповнення персональної облікової картки застрахованих осіб в Реєстр застрахованих осіб інформацією наявною в сканованих копіях документів та знаходяться у статусі «Виконано». Оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація щодо відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, період служби в ОВС з 01.01.2004 року по 01.06.2006 року не зараховано до страхового стажу в автоматичному режимі.
Листом № ВЕБ-08001-Ф-С-24-173637 від 28.10.2024 року відповідач повідомив позивача про те, що внесення даних про стаж на веб-порталі здійснюється в особистому кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Для цього потрібно увійти до особистого кабінету на веб-порталі, авторизувавшись за допомогою КЕП. Далі в розділі «Комунікації з ПФУ» слід обрати пункт «Відомості про трудові відносини», заповнити дані розділу «Запис про трудову діяльність» та у пункті «Скан-копії документів» натиснути кнопку «Додати файл» і завантажити скановані копії.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо включення в його страховий стаж періодів навчання, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Зазначена норма Закону №1058 набрала чинності з 1 січня 2004 року.
Отже, за період до 01.01.2004 року страховий стаж враховується на підставі документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637).
Відповідно до п.«д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року №58, передбачено внесення окремим рядком запису, зокрема, про час навчання у вищих навчальних закладах з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів.
Якщо в записах трудової книжки відсутні вищезазначені відомості про періоди навчання, то відповідно до п.8. Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних, навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 17.08.1998 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України наказом №66 ос від 01.08.1998 року (запис №1); 01.06.2006 року звільнений з органів внутрішніх справ України наказом УМВС №232ос від 01.06.2006 року (запис №2).
Згідно довідки Дніпровського державного університету внутрішніх справ за №1469 від 24.03.2024 року ОСОБА_1 в період з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року навчався у Запорізькому юридичному інституті. Згідно Постанови КМУ від.08.09.2005 року №880 Запорізький юридичний інститут включений до складу Дніпровського державного університету внутрішніх справ.
Довідка Дніпровського державного університету внутрішніх справ за №333 від 25.07.2024 року також містить відомості про період навчання позивача у Запорізькому юридичному інституті з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року та нараховані суми грошового забезпечення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період його навчання з 17.08.1998 року по 21.06.2002 року в Запорізькому юридичному інституті МВС України.
При цьому, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за спірний період у Запорізькому юридичному інституті МВС України не може бути підставою для не зарахування цього періоду до страхового стажу, як вірно зазначив суд першої інстанції.
У відповідності до пунктів 4, 5 частини першої статті 16 Закону №1058 застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 Закону №1058. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема, частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 5 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 року №8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 року за №785/25562 (далі - Положення), реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV Положення передбачено, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Відтак, суд першої інстанції правильно зазначив, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині рішення суду не переглядається.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, зазначені вимоги в апеляційній скарзі є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в адміністративній справі №280/10480/24 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в адміністративній справі №280/10480/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко