12 червня 2025 року м.Дніпросправа № 160/2667/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №160/2667/24 (суддя Кучугурна Н.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К.Л.К" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "К.Л.К" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100026/2 від 15.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2024/000065.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зауваження митного органу не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення оцінюваного товару, а також не впливають на правильність визначення митної вартості, митним органом не виявлено жодної з підстав, яка відповідно до статті 53 Митного кодексу України дозволяє вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості резервний метод.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи.
Відповідач зазначає, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, позивачем подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Тому, оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів та, відповідно, і картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті з додержанням всіх норм чинного законодавства України.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “К.Л.К.» (код ЄДРПОУ 32952695) зареєстровано 27.04.2004 року, про що 03.06.2008 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинено запис 1 224 120 0000 042802, основний вид економічної діяльності за кодом КВЕД Оптова торгівля фармацевтичними товарами.
08.03.2023 між фірмою DK GANG UP CO Ltd, (Корея) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “К.Л.К.» (покупець) укладено контракт №01.DKF.2023, предметом якого (п.1.1. контракту) Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно з підписаними Сторонами Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього контракту.
За змістом п.1.2. Контракту асортимент, найменування і одиниця виміру товару, ціна за одиницю і кількість товарів, що поставляються при кожній поставці повинні бути узгоджені обома сторонами і вказані в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п.2.1. - п.2.3. Контракту ціна товару встановлюється у доларах США і зазначається в специфікації і експортному рахунку (інвойсі) на кожну поставку.
Вартість упаковки з нанесеним маркуванням Покупця включена в ціну. Упаковка, що поставлена разом з товарами є безповоротною.
Загальна сума контракту становить 1000000,00 (один мільйон) доларів США.
Згідно з п.3.1. Контракту поставка товарів здійснюється морським шляхом і окремими партіями. Окремою партією товару є кількість і асортимент товару, зазначений в черговій Специфікації до цього контракту. Умови поставки зазначаються у відповідній Специфікації до цього контракту для кожної наступної партії товару.
Продавець продає Товар за цим контрактом на умовах FOB Busan (порт), Корея (згідно із правилами Інкотермс 2010), або CIF Одеса (порт), CIF Південний порт, CIF Чорноморськ (порт), CIF (порт) Польща, СIF (порт) Румунія, СIF (порт) Болгарія (згідно з правилами Інкотермс 2010), що узгоджується Сторонами і зазначається у відповідній Специфікації на поставку (п.3.2. Контракту).
Покупець здійснює 100% передплату за кожну партію товару. Детальні умови оплати кожної партії товару оговорюються в Специфікаціях. Покупець здійснює передплату на підставі підписаній Специфікації (п. 4.1. Контракту).
Згідно з п.5.1. Контракту Продавець гарантує якість товару, що підтверджується сертифікатом якості і має відповідати умовам цього контракту і якісним і технічним параметрам Товару, зазначеним в Специфікації, технічної документації і вимогам, що звичайно ставляться до товару. Якість товару, що поставляється повинна відповідати нормативній документації на даний сорт товару. Поставка кожної партії товару повинна супроводжуватися сертифікатом якості на даний товар.
На виконання умов контракту №01.DKF.2023 від 08.03.2023 між фірмою DK GANG UP CO LTD (Корея) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “К.Л.К.» (покупець) укладено Специфікацію №2 від 28.09.2023, згідно з якою обумовлено поставку товару “Поліефірне штапельне волокно тверде полу первинне “АА» класа чорне 3D х 64 мм (для виробництва повстяного покриття) загальною кількістю 23400 кг та на загальну суму 22932,00 доларів США.
Сторонами контракту у Специфікації №2 від 28.09.2023 також погоджено умови розрахунків: 4606,00 попередня оплата, решта 18326,00 дол. США має бути сплачена на підставі копій товаросупровідних документів факсом (або поштою) не пізніше 7 днів; умови поставки FOB Busan, (порт), Корея (ІНКОТЕРМС 2010); пункт призначення: Україна через Польщу; у вартість товару входить: вартість продукції, вартість упаковки, вантажні роботи, оформлення документів на експорт, митне оформлення, транспортні витрати по території Кореї, витрати на постачання товару на борт судна
На підставі контракту №01.DKF.2023 від 08.03.2023, специфікації №2 від 28.09.2023 та інвойсу інвойс №DK20231025 від 23.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю “К.Л.К.» було ввезено на митну територію України придбаний товар на загальну суму 22932,00 доларів США.
11.01.2024 декларантом ТОВ “К.Л.К.» до Львівської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA209230003884U6 на придбаний товар.
Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту), яка була вказана у інвойсі №DK20231025 від 23.10.2023 в розмірі 22932,00 доларів США відповідно.
Відповідно до гр. 32 товар № 1 - товар № 1 - Поліефірне штепельне волокно тверде полу первинне “АА» класа чорне 3D х 64 mm (для виробництва повстяного покриття), на загальну кількість 23 400 кг, на загальну суму 22 932,00 доларів США. Загальноцивільного, не військового призначення.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.10.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №DK20231025 від 23.10.2023; коносамент (Bill of lading) KBL23L10051 від 31.10.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) DK20230930 від 28.09.2023 сертифікат якості (Certificate of quality); сертифікат якості б/н від 23.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 11.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) K001-23-0800790 від 13.11.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) DK20231025 від 23.10.2023; комерційна пропозиція від 28.09.2023; транспортна заявка №ЄФ00001542 від 23.10.2023; SWIFT від 06.10.2023; SWIFT від 10.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 11.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 15.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №ЄФ000015428 від 12.01.2024 Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 28.09.2023; розрахунок ціни (калькуляція) від 23.10.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Дод.угода №2 від 29.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 08.03.2023; Специфікація №2 від 28.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01.DKF.2023 від 08.03.2023; договір про надання послуг митного брокера 202022/ІН 28.04.2022 Договір (контракт) про перевезення №0901-24 від 09.01.2024; договір (контракт) про перевезення 32952695 від 27.04.2022; декларація виробника від 23.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №11457-23-086351Х від 23.10.2023
При перевірці документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості, встановлено такі розбіжності та відсутність належних відомостей, що підтверджують всі складові числових митної вартості:
1) розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 795 км, а вартість 72707,59 грн - що становить 90,7 грн/км, відстань по території України (201+205) км, а вартість 72107,59 грн -тщо становить 177,6 грн/км). Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 15.01.2024 №5 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.
2) відповідно до вимог п. 4.1.3 А) договору транспортно-експедиторського обслуговування від 27.04.2022 №32952695 зазначено, що платежі за послуги з перевезення вантажу здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку, але до вивезення вантажу з порту. Банківські платіжні документи декларантом митному органу не надано, що є порушенням вимог положень даної угоди
3) у гр. “країна призначення» митної декларації країни експорту від 23.10.2023 №11457-23-086351Х вказано РОLAND, що суперечить умовам даної зовнішньо-економічної операції.
Декларанту поставлено вимогу надати такі додаткові документи на підтвердження складових митної вартості товарів: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є суб'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 15.01.2024 вих.№1 позивач додатково надав митному органу виписку з бухгалтерської документації, заявки на закупівлю іноземної валюти, лист виробника, а також повідомив митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть та висловив прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100026/2 від 15.01.2024, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r -резервний метод.
Так, у рішенні митниці зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД UА209230/2024/002961 від 11.01.2024, де вартість такого товару становить 1,96 дол, США за кг (даного виду товару).
16.01.2024 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000065, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку із прийняттям 15.01.2024 рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100026/2, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.
Не погодившись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містили всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст.52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Так, підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-r резервний метод) стали висновки митного органу про те, що у поданих документах на підтвердження заявленої митної вартості є розбіжності, а також не надано декларантом всіх документів у спростування виявлених розбіжностей на вимогу митного органу, про що зазначено у гр.33 рішення.
Щодо зауважень відповідача до митної декларації країни експорту від 23.10.2023 №11457-23-086351Х.
Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком підприємства-постачальника відповідно до законодавства країни-відправлення. Чинним митним законодавством України не передбачено зобов'язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.
При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.
Крім того, сторонами контракту у Специфікації №2 від 28.09.2023 серед іншого також було погоджено - пункт призначення: Україна через Польщу. Тобто, у цій поставці Польща є транзитною країною.
Щодо транспортної складової митної вартості товару, суд зазначає таке.
На підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, ТОВ “К.Л.К.» до митного оформлення були надані такі документи: коносамент (Bill of lading) №KBL23L10051 від 31.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 11.01.2024; транспортна заявка №ЄФ00001542 від 23.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 11.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 15.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару ЄФ000015428 від 12.01.2024; розрахунок ціни (калькуляція) від 23.10.2023; Договір (контракт) про перевезення 0901-24 від 09.01.2024; договір (контракт) про перевезення №32952695 від 27.04.2022.
Так, надані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Оскільки наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості, у спірному випадку зазначені вище документи підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України на визначених контрактом умовах.
Суд вірно вказав, що МК України зобов'язано декларанта надати митному органу тільки документ із відомостями щодо вартості перевезення товару, при цьому обов'язку підтвердження оплати вартості перевезення на декларанта законом не покладено, тобто подання доказів оплати є правом декларанта.
Отже, надані позивачем документи митному органу у повній мірі підтверджували вартість витрат з транспортування товару до кордону України.
Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Позивач не здійснював перевезення товарів з використанням власного транспорту, а відповідно до Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність» скористався послугами експедитора ТОВ “ЄВРО ФОРВАРДІНГ» згідно з умовами Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №32952695 від 27.04.2022.
До того ж, твердження щодо непропорційності розміру транспортних витрат є лише припущенням митного органу та не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.
Щодо зауважень митниці стосовно умов та термінів оплати відповідно до вимог Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №32952695 від 27.04.2022.
Як вірно зазначив суд, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.
Таким чином, відповідачем неналежно досліджено усі надані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості та безпідставно не враховано їх.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.
Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
У відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України. Наведені митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Тож є вірними висновки суду першої інстанції, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не має протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, як видно з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.
В спірному рішенні зазначено лише дату раніше оформленої МД, її реєстраційний номер та ціна товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, не наведені характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.
Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
З урахуванням встановлених судом обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідач безпідставно провів коригування митної вартості товару позивача за рішенням №UА209000/2024/100026/2 від 15.01.2024 року.
Картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209230/2024/000065 від 16.01.2024 також підлягала скасуванню.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 160/2667/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак