27 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11253/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024
в адміністративній справі №160/11253/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ТЕК МАГНАТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
30.04.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК МАГНАТ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу сумі 17 000 грн. №040379 від 10.04.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 квітня 2024 року Товариство з обмежено відповідальністю «ТЕК МАГНАТ» отримало постанову Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №040379 від 10 квітня 2024 року, відповідно до котрої відповідач стверджує, що 14.03.2024 року о 17 год. 57 хв. на автомобільній дорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 916 + 897м. позивачем, нібито, було порушено абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №038737 проведення державної перевіри додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.03.2024 року, та застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн. З актом проведення державної перевіри додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №038737 від 14.03.2024 року та постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №040379 від 10 квітня 2024 року, позивач не згоден, вважає їх необґрунтованими та протиправними. У зв'язку із викладеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 задоволено повністю. Визнано протиправною та скас постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу сумі 17 000 грн. №040379 від 10.04.2024 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що що 14.03.2024 року уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювалася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) на підставі направлення на рейдову перевірку від 07.03.2024 року № 000129 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.
В ході перевірки, проведеної старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Лемешевим А.В. та Гаук Д.С. відповідно до Порядку № 1567, 14.03.2024 року на автодорозі М - 30, Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине 916 км. + 897 м. перевірено транспортний засіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 та напівпричіп марки «KOGEL» реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 під керуванням водія - ОСОБА_1 , транспортний засіб використовує в своїй діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК МАГНАТ».
Було виявлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень.
Під час перевірки виявлено порушення: статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_1 за період що передбачені ЄУТР, чим порушено вимоги п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року або бланку підтвердження діяльності, чим порушено вимоги п. 6.4 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року.
У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частини 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_1 за період, що передбачені ЄУТР або бланку підтвердження діяльності.
За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом № 038737 від 14.03.2024 року.
На розгляд справи згідно акту №038737 від 14.03.2024 року запрошувалось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК МАГНАТ» якими повідомлялось, що 10.04.2024 року в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
19.03.2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області надійшло заперечення на акт з додатками від ТОВ «ТК МАГНАТ» від 19.03.2024 року згідно яких суб'єкт господарювання просив не притягувати до адміністративно-господарської відповідальності. До вказаного заперечення позивачем було долучено копії тахокарт з 29.02.2024 року по 14.03.2024 року та бланк підтвердження діяльності за період з 17.02.2024 року по 29.02.2024 року.
З урахуванням матеріалів справи та наданих заперечень 10.04.2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області розглянуто справу відповідно до акту № 038737 від 14.03.2024 року та вирішено винести постанову № 040379 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн щодо ТОВ «ТЕК МАГНАТ» за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв'язку з тим, що відсутні саме на момент перевірки реєстраційні листки режиму праці та відпочинку (тахокарти) або бланк підтвердження діяльності, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись із постановою відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ).
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом частини сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, частиною першою - другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, (далі Положення № 340) встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).
Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Пунктом 1.3 Інструкції №385 передбачено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).
Пунктом 3.5 Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до пункту 3.6.Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відтак, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.
З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 1 липня 1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Пунктом 3.3 Інструкції № 385 передбачена можливість альтернативи щодо наявності таких документів: або заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 Верховний Суд зауважував, що положеннями статті 48 Закону №2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340.
Отже, згідно положень Закону №2344-ІІІ та Інструкції №385 у разі обладнання транспортного засобу тахографом водій має надати уповноваженій особі під час перевірки протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
В спірному випадку відповідачу під час перевірки водім ОСОБА_1 було надано бланк підтвердження діяльності відповідно до якого він перебував у відпустці з 17.02.2024 року по 29.02.2024 року, а починаючи з 29.02.2024 року було надано тахокарти включно до 14.03.2024 року.
Відповідно до наданих під час перевірки тахокарти водій ОСОБА_1 став до роботи 29.02.2024 року о 16 год. 10 хв., початкові дані одометра 888661 км., вирушив за маршрутом з міста Дніпро до міста Київ прибувши до міста Києва, став під завантаження був заводнений вже ночі 02.03.2024 та о 00 год. 10 хв. змінив Тахо карту кінцеві дані одометра НОМЕР_5 . 02.03.2024 року автомобіль о 00 год. 10 хв. вирушив за маршрутом з міста Києва до міста Харків, початкові дані одометра 889194 км., прибувши до міста Харків де розвантажився та взяв новий вантаж кінцеві дані одометра 889690.
Згідно наведеного алгоритму з урахуванням змісту Розділу V «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 року № 340, зокрема пунктів « 5.1 Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин.» 5.4 «Тривалість щотижневого відпочинку водія має бути не менше 45 послідовних годин.» мав відповідну перерву, або очікував завантаження та відповідно автомобіль не перебував у русі не керував транспортним засобом (не мав обов'язку заповнювати тахокарту згідно пункту 3.3. Наказу МТЗУ №385).
Відповідно до пункту 2.1 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» до робочого часу водія включаються, зокрема: а) змінний період керування; г) час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів).
Отже твердження відповідача про повідомлення підтвердження діяльності у ті дні коли має місце «нульова» тахокарта: 29.02.2024 року - 02.03.2024 року, 05.03.2024 року - 07.03.2024 року, 08.03.2024 року - 10.03.2024 року, 11.03.2024 року - 13.03.2024 року не узгоджуються з вимогами чинного законодавств, оскільки за змістом пункту 6.4. «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.
Проте, окрім періоду з 17.02.2024 року по 29.02.2024 року, коли ОСОБА_1 перебував у відпустці, останній належним чином заповнював та вів облік робочого часу (тахокарти) згідно вимог чинного законодавства у той період протягом якого керував транспортним засобом.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 27 червня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов