07 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25209/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., секретар судового засіданні Жмуренко В.В., за участі представника позивача Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Сопружинська Т.П., представника відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Маланія М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року в адміністративній справі №160/25209/24 за позовом Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2024 року №000/594/32-00-07-06-14 на суму 19 874 000,66 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу та додаткові пояснення, в яких просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки для встановлення умислу в діянні позивача відповідач мав довести, як того вимагає п. 109.1 ст. 109 ПКУ: (а) які саме умови створив позивач для невиконання своїх податкових обов'язків; (б) факт того, що ці умови були результатом цілеспрямованої поведінки позивача; (в) відсутність у позивача під час вчинення відповідних діянь іншої мети, крім невиконання вимог закону.
Вважає, що обґрунтування ППР, на підставі яких визначається ступінь відповідальності платника податку, відповідають абз.3 пункту 124.1 статті 124 ПКУ (штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу), а не абз.2 пункту 124 ПКУ (штраф у розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання), який застосований до позивача.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» є суб'єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ №36716128 основним видом діяльності є добування руд інших кольорових металів (код 07.29). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН 367161226583).
Відповідач - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані Податковим кодексом України повноваження.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, посадовими особами відповідача на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.04.2024 року № 102-п, підпункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, відображеного у податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 31.10.2022 року реєстраційний № 9227293489 за звітний період три квартали 2022 року - акт перевірки від 07.05.2024 року № 477/32-00-07-06-14/36716128.
Контролюючим органом за результатами перевірки встановлено порушення Акціонерним товариством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» пункту 57.1 статті 57, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2022 року (реєстраційний номер № 9227293489 від 31.10.2022) у сумі 39 748 001,32 гривень з затримкою сплати більше 30 календарних днів, а саме із затримкою 186 календарних днів.
Контролюючим органом за результатами перевірки складено Акт від 07.05.2024 року № 477/32-00-07-06-14/36716128.
АТ «ОГХК», не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки від 07.05.2024, було направлено заперечення на акт перевірки відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України листом від 30.05.2024 року №112/744 (вх. № 4540/6 від 03.06.2024 року), які було розглянуто та залишено без задоволення.
Контролюючим органом на підставі акта перевірки від 07.05.2024 року № 477/32-00-07-06-14/36716128 з урахуванням висновків постійної комісії Східного МУ ДПС по роботі з ВПП за результатами розгляду заперечень АТ «ОГХК» було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» про застосування штрафної санкції з податку на прибуток підприємства (код бюджетної класифікації - 11020100) - № 000/594/32-00-07-06-14 у розмірі 50 % від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання з податку на прибуток із затримкою 186 календарних днів у сумі 19874000,66 гривень.
Листом від 16.07.2024 року №112/1003 (вх. ДПС України № 27730/6 від 17.07.2024 року) АТ «ОГХК» (ЄДРПОУ 36716128) було подано до Державної податкової служби України скаргу, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» від 18.06.2024 року №000/594/32-00-07-06-14.
Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 13.09.2024 року за № 27753/6/99-00-06-03-01-06 (далі - Рішення ДПС) скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 000/594/32-00-07-06-І4 від 18.06.2024 року - без змін.
Не погодившись з такими податковими повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб'єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України наказу на проведення перевірки. Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/ або Митним кодексом України (п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ). Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку). Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Нормами пункту 35.1 статті 35 Кодексу визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків, зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 ПК України). Виконанням податкового обов'язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України). Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (п.38.2 ст. 38 ПК України).
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Як передбачено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст.137 ПК України).
Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України у податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду (пункт 49.19 статті 49 ПК України).
Отже, граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2022 року становить 09.11.2022р.
Згідно норм пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Порядок № 225).
Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. У розділі II пункт 1 Порядку №225 наведено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів). Так, підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
5) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
6) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
7) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
8) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (п.3 розділу II Порядку №225).
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Порядком № 225 затверджено Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, а саме: акт, що засвідчує факт пожежі; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації; документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків); копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)); документ або повідомлення оператора поштового зв'язку, що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв'язку та/або об'єктів поштового зв'язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії; документ або повідомлення банку, що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв'язку із введенням воєнного стану та інше.
Пунктом 8 розділу II Порядку № 225 передбачено, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем АТ «ОГХК» заява та документи (копії документів), інформація про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, передбачених Порядком № 225, до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП не подавалися. При цьому, наявність залишків грошових коштів на банківських рахунках позивача кожного місяця, коли тривало прострочення виконання обов'язку зі сплати податку на прибуток, розмір якого дозволяв позивачеві хоча б частково виконати свій обов'язок, що безумовно свідчило б сумлінність платника податку.
Так, сплата заборгованості зі сплати податку на прибуток відбулася у день отримання відшкодування з ПДВ - 26.05.2023 року (відшкодування у сумі 108 112 316,55 грн.).
Також встановлено, що під час періоду прострочення виконання обов'язку зі сплати податку на прибуток позивачем сплачувалися інші податки.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні податкового правопорушення.
Умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 ПК України є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року в адміністративній справі №160/25209/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року в адміністративній справі №160/25209/24 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови складена та проголошена в судовому засіданні 07.05.2025 року, в повному обсязі постанова складена 22 травня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко