Справа: № 719/745/25 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 3-зв/824/22/2025
23 червня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , -
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17.02.2025, з урахуванням постанови цього ж суду від 28.04.2025 про виправлення описки, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_5 закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї за цим законом накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 01.05.2025 головуючим суддею у провадженні визначено суддю ОСОБА_4 .
04.06.2025 захисник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , подав до апеляційного суду заяву про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що суддя робила доповідь з постанови Київського апеляційного суду, в якій на 4-му аркуші було видно текст: "постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення".
Наявність судового рішення на початку судового процесу свідчить про формальність судового розгляду та зводить нанівець сам судовий процес, тим більше порушує принцип судочинства.
Таким чином, як вказує захисник ОСОБА_2 , дана обставина свідчить про упередженість судді ОСОБА_4 і є підставою для її відводу.
Водночас, після судового засідання адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в заяві від 02.06.2025 вказав, що під час оголошення головуючим суддею суті апеляційної скарги ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва, захисник останньої, недослухавши головуючого судді, звинуватив її в тому, що суд вже читає текст з постанови суду та заявив відвід.
Заперечуючи вказаний факт, адвокат ОСОБА_6 вважає заявлений відвід безпідставним.
За протоколом автоматизованого розподілу від 05.06.2025, заява про відвід судді ОСОБА_4 передана на розгляд судді Київського апеляційного суду ОСОБА_1 .
Про час, дату та місце розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_4 учасники провадження повідомлені належним чином, неявка яких не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доповідь головуючого судді, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення в частині порушеного питання, слід дійти наступних висновків.
Згідно ст. 126 Конституції України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, що знайшло своє відтворення і в ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що регламентує заборону впливу на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
За положеннями п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що відповідає Бангалорським принципам поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23, суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
За Бангалорськими принципам поведінки суддів, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Вона проявляється,не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях.
При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Суддя має заявити собі самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У свою чергу, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу його упередженість.
Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Отже, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Як вказано у п. 49 рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02), відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), Рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, п.п. 27, 28 and 30; Рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).
У п. 50 вказаного Рішення зазначається стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане Рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
Водночас, у п.п. 46-48 рішення ЄСПЛ у справі п. Моґенса Гаусшильдта (Mogens Hauschildt) проти Королівства Данії (заява № 10486/83), зазначено, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (див., серед інших прецедентів, рішення у справі Де Куббера (De Cubber) від 26.10.1984, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).
Щодо суб'єктивного критерію, у будь-якому випадку, особиста упередженість судді має бути презумпцією доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі провадження/кримінального, в особи/обвинуваченого.
Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (див., mutatis mutandis, згадане вище Рішення у справі Де Куббера, серія A, № 86, с. 14, п. 26).
Це означає, що при з'ясуванні в справі питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція особи/обвинуваченого має важливе, але не вирішальне значення (див. Рішення у справі П'єрсака (Piersack) від 01.10.1982, серія А, № 53, с. 16, п. 31).
Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
За підсумками, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").
Як свідчать матеріали справи, у провадження судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 надійшла справа за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17.02.2025, якою, з урахуванням постанови цього ж суду від 28.04.2025 про виправлення описки, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_5 закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї за цим законом накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Справа призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції на 11.00 годин 02.06.2025.
Порядок розгляду провадження у суді апеляційної інстанції, визначений положеннями ст. 294 КУпАП, якими регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Як убачається з заяви захисника ОСОБА_2 про відвід судді, головуючий суддя ОСОБА_4 розпочала судове засідання з доповіді про обставини справи про адміністративне правопорушення, зокрема, доводів апеляційної скарги, що випливає і з змісту заяви адвоката ОСОБА_6 .
Вказана процедура проведення судового засідання повністю відповідає нормі ст. 294 КУпАП.
Доводи заяви захисника ОСОБА_2 про відвід, що суддя робила доповідь з "постанови Київського апеляційного суду, в якій на 4-му аркуші було видно текст: постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17.02.2025 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення" - нічим не підтверджені і є сумнівними, навіть з огляду на розташування в залі судового засідання Київського апеляційного суду головуючого судді і учасників провадження.
Якщо ж у головуючого судді була виготовлена доповідь у справі, яка і оголошувалася, то це ніяким чином не може вказувати на упередженість судді ОСОБА_4 , що випливає зі змісту заяви адвоката ОСОБА_6 від 02.06.2025, який заперечив обставини доповіді судді ОСОБА_4 з тексту "готової постанови суду", оцінивши висловлювання захисника ОСОБА_2 як суто його припущення.
За наведеним у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що захисник ОСОБА_2 не навів доводів, які б могли викликали сумніви в упередженості судді ОСОБА_4 , а тому, за відсутності об'єктивного та суб'єктивного критеріїв у твердженнях сторони захисту ОСОБА_3 для відводу судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 від розгляду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17.02.2025 стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - у задоволенні заяви захисника ОСОБА_2 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 246, 283, 294 КУпАП, -
Заяву захисника ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1