Апеляційне провадження Справа № 753/9127/25
№ 33/824/3510/2025
30 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Онишко Вікторії Михайлівни на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва Коляденко П.Л. від 22 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 312344 від 26 квітня 2025 року, ОСОБА_1 26.04.2025 року об 11 год. 53 хв., керуючи вантажним автомобілем марки «MAN TGL», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по просп. М. Бажана у м. Києві, в порушення вимог п.13.1 ПДР, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який в ході некерованого руху здійснив зіткнення з автомобілем марки «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з такою постановою судді, захисник ОСОБА_1 адвокат Онишко В.М. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що судом не було належним чином враховано пояснення водія ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що був вимушений застосувати екстрене гальмування, оскільки водії автомобілів «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , почали перелаштовуватися до крайньої правої смуги з метою повороту, тобто саме в ту смугу, в якій рухався ОСОБА_1 . Під час зміни смуги вказані транспортні засоби почали гальмувати, створивши перешкоду для руху вантажного автомобіля, що рухався позаду та не змінював напрямку.
Вважає, що саме водії легкових автомобілів, які здійснювали перелаштування, не переконавшись у безпечності свого маневру та здійснили гальмування, створили аварійну ситуацію, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Наголошувала, що в матеріалах справи відсутні відеозаписи з місця події, що позбавляє суд неупереджено перевірити, як саме відбулися події безпосередньо перед зіткненням та чи дійсно в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення. Покази водіїв легкових транспортних засобів не підтверджені жодним доказом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Сацик Р.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сацика Р.В., ОСОБА_3, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з приписами п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 13.1 ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених у постанові, підтверджується доказами, які наявні у матеріалах справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 312344 від 26 квітня 2025 року;
схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 26 квітня 2025 року, на якій зафіксовано розташування автомобілів, механічні пошкодження транспортних засобів, а також місце зіткнення, позначеним на смузі дорожнього руху, відносно напрямку руху учасників дорожньо-транспортної пригоди;
письмовими поясненнями водія автомобіля марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , водія автомобіля марки «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , щодо механізму скоєння ДТП.
Сукупності доказів по справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про порушення водієм вантажного автомобіля марки «MAN TGL», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доказів для спростування вини саме ОСОБА_1 стороною захисту не надано.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що саме водії автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля «Honda», д.н.з. НОМЕР_3 , які здійснювали перелаштування, не переконавшивсь у безпечності свого маневру та здійснили гальмування, створили аварійну ситуацію, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки: по-перше, такий факт не зафіксований, а по-друге, така обставина не виключає вину ОСОБА_1 , оскільки саме внаслідок порушення останнім п.13.1 ПДР України сталася ця дорожньо-транспортна пригода. Дії ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, та її наслідками.
У своїх судових рішеннях ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Європейської конвенції з прав людини.
Оскільки в межах даного судового провадження відбувається судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для перевірки обставин щодо порушення ПДР іншими учасниками дорожньо-транспортної пригоди.
Щодо доводів в апеляційній скарзі про відсутність в матеріалах справи відеозаписів з місця події, що позбавляє суд неупереджено перевірити, як саме відбулися події безпосередньо перед зіткненням та чи дійсно в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, то апеляційний суд їх відхиляє, оскільки наявними у справі доказами беззаперечно підтверджується порушення Шевчуком п. 13.1 ПДР України та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інших доводів, якими б спростовувався висновок судді про наявність у діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 13.1 ПДР, що спричинили пошкодження транспортних засобів, апеляційна скарга не містить.
Порушень вимог процесуального права, які б могли слугувати підставами для скасування постанови, не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 13.1 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Онишко Вікторії Михайлівни - залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов