Справа № 11-кп/824/2854/2025 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
30 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження заапеляційною скаргою прокурора на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12024100100000105, -
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №12024100100000105 від 09.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Кримінальне провадження №12024100100000105 від 09.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт до суду скеровано поза межами строку досудового розслідування, позаяк гранична дата звернення до суду з обвинувальним актом припадала на 14.04.2024, - неділя, а тому з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України кінцевою датою строку для звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 за ч.ч. 1, 3 ст. 307 КК України було 15.04.2024 (понеділок, не святковий день).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд у суді першої інстанції, мотивуючи тим, що доводи сторони захисту про те, що ніби то 12.04.2024 захисник надіслав на адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві засобами електронної пошти та АТ «Укрпошта» спільне повідомлення сторони захисту про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а відтак строк ознайомлення закінчився 15.04.2023 і останнім днем строку досудового розслідування є 15.04.2023, - неспроможні з огляду на те, що має значення обставина, коли стороні обвинувачення фактично стало відомо про закінчення ознайомлення (відмова від такого) стороною захисту з матеріалами кримінального провадження і було реальним подальше вчинення стороною обвинувачення відповідних процесуальних дій, спрямованих на дотримання вимог КПК України, оскільки зазначену обставину - повідомлення про ознайомлення, висловлену в кінці робочого дня у п'ятницю, тобто 12.04.2024, сторона обвинувачення не могла передбачити та завчасно вживати певних заходів. Незважаючи на це, надіслане захисником ОСОБА_9 до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві засобами електронної пошти спільне повідомлення сторони захисту про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не могло бути розцінено як волевиявлення всіх захисників та підозрюваного ОСОБА_8 оскільки, адвокатом ОСОБА_9 надано докази накладення лише його власного електронного підпису, незважаючи на те, що зазначене повідомлення складено трьома особами.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 рокубез зміни, мотивуючи тим, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 14.04.2024, а тому прокурор звернувся із обвинувальним актом до суду поза межами строку.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, захисника і обвинуваченого, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин, а суд в межах визначених повноважень здійснює відповідний контроль за дотриманням цих строків.
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж до чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частина 4 статті 219 КПК Українивстановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 283 КПК Українипрокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду. Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, 10.01.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно строк досудового розслідування злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024100100000105 від 09.01.2024 почав обчислюватися з 10.01.2024.
11 січня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України.
04 березня 2024 року постановою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 10 квітня 2024 року.
08 квітня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України.
Слідчим за дорученням прокурора 08.04.2024 повідомлено стороні захисту у кримінальному провадженні - підозрюваному ОСОБА_8 , адвокатам ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, а також надано доступ до них.
Таким чином, після вручення стороні захисту вказаного повідомлення, станом на 08.04.2024, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні складав 2 (два) дні.
У подальшому 16.04.2024 стороною обвинувачення отримано спільне повідомлення сторони захисту про ознайомлення з матеріалами кримінального розслідування від адвоката ОСОБА_9 в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 290 КПК України про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, яке адвокат ОСОБА_9 - захисник підозрюваного ОСОБА_8 , надіслав на електронну адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за своїм електронним підписом. Вказане повідомлення 16.04.2024 отримано та зареєстровано в «Системі електронного документообігу» Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за вх. СЕД №14436 від 16.04.2024.
Цього ж дня 16.04.2024 зазначене повідомлення адвоката ОСОБА_11 отримано начальником СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_12 та заступником начальника СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_13 , які входили до складу групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, що підтверджується витягом із інформаційної системи «Система електронного документообігу» Шевченківського УП ГУНП у м. Києві (копію долучено до матеріалів судового провадження).
Також, адвокат ОСОБА_9 надіслав зазначене повідомлення засобами поштового зв?язку АТ «Укрпошта», яке також отримано 16.04.2024 (копію квитанції про отримання уповноваженою особою також долучено до матеріалів судового провадження).
Об?єднаною палатою Верховного Суду в постанові від 24.10.2022 у справі №216/4805/20 викладено правовий висновок, згідно з яким відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України №2201-IХ від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, доводи прокурора є обґрунтованими, позаяк строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, після безпосереднього вручення 08.04.2024 стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, складав 2 (два) дні.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення стороною захисту у кримінальному провадженні з матеріалами досудового розслідування, починаючи з 08.04.2024 до 16.04.2024, в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Як регламентовано ч. 7 ст. 115 КПК, при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Беручи до уваги наведені позиції Верховного Суду (постанова від 27 жовтня 2022 року справа №758/10171/20) щодо врахування часу, з якого сторона кримінального провадження дізналася та фактично мала можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки, враховуючи те, що стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення з ними 08.04.2024, тобто за 2 (два) дні до спливу строку досудового розслідування, відлік якого продовжується з моменту виконання приписів частини 9 статті 290 КПК, а також те, що стороні обвинувачення фактично стало відомо про повідомлення захисника ОСОБА_9 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 16.04.2024, тобто з моменту фактичного отримання особисто прокурором такого повідомлення, - днем закінчення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є 17.04.2024.
Посилання сторони захисту на те, що сторону обвинувачення повідомлено про завершення з ознайомленням сторони захисту з матеріалами кримінального провадження шляхом направлення на електронну адресу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві спільного повідомлення сторони захисту про завершення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, - не може бути розцінено як волевиявлення всіх осіб сторони захисту, у томі числі і підозрюваного ОСОБА_8 , позаяк адвокатом ОСОБА_9 надано докази накладення лише його власного електронного підпису.
За змістом статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису. Електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (за умови додержання встановлених вимог до підпису і сертифікатів).
З огляду на викладене, повідомлення захисника ОСОБА_9 , надіслане засобами електронного зв'язку за його електронним підписом, підтверджує лише той факт, що захисник ОСОБА_9 завершив ознайомлення і, водночас (за умови відсутності доказів на підтвердження ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороною захисту - іншими захисниками та обвинуваченим ОСОБА_8 ), не є беззаперечним підтвердженням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження усіма процесуальними особами сторони захисту, відтак доводи прокурора у цій частині є небезпідставними.
Таким чином, з огляду на допущені істотні порушення вимог КПК України, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції як незаконна підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: _____________ ____________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4