1[1]
11 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024105020000438, -
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, українку, громадянку України, не одружену, офіційно не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, -
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 роки.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Судом визнано доведеним, що 13.12.2023 в рамках справи № 753/22297/23, провадження № 3/753/8457/23 Дарницьким районним судом міста Києва в судовому засіданні у присутності ОСОБА_6 винесено постанову, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., та направлено ОСОБА_6 як особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до Центру сім'ї Дарницького району міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська 14.
В подальшому, 10.02.2024 о 12 год 35 хв. за адресою: АДРЕСА_1, працівниками поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві з використанням нагрудної камери вручено ОСОБА_6 під розписку копію постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 753/22297/23, провадження № 3/753/8457/23, роз'яснено про необхідність проходження програми для кривдників за вказаною постановою суду та явки до Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві адміністрації, що знаходиться за адресою: № Київ, вул. О. Кошиця 11, каб 222 протягом 3 (трьох) робочих днів для проходження програми для кривдників, попереджено про кримінальну відповідальність в разі ухилення від проходження програми для кривдників.
Також 12.02.2024 за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця 11, каб. 222 спеціалістами Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві адміністрації під розписку видано ОСОБА_6 направлення до Центру сім'ї Дарницького району міста Києва від 12.02.2024 № 37/08 щодо необхідності з'явитись о 09 год. 00 хв. 14.02.2024 або 21.02.2024 для проходження програми для кривдників, однак остання не з'явилась, про поважні причини неприбуття не повідомила.
Так, з 22.02.2024 і по теперішній час, ОСОБА_6 , будучи особою, направленою згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 753/22297/23, провадження № 3/753/8457/23 для проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи проінформованою про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, жодного разу не прибула до Центру сім'ї Дарницького району міста Києва, для її проходження, не зважаючи на те, що була належним чином повідомлена про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість її проходження, за відсутності поважних причин, умисно, ухилилась від неї.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року скасувати, кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в обвинувальному акті не вказано всі елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, зокрема незрозуміло в чому саме полягає умисне ухилення від проходження програми для кривдників. зазначена складова не знайшла свого відображення у пред'явленому органом досудового розслідування обвинуваченні та не встановлена судом, а відтак обвинувачення є неконкретним, що порушує право на захист особи. Крім того, рішення суду першої інстанції не містить доказів та мотивів прийнятого рішення, а відтак не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Також, на переконання захисника, судом першої інстанції викладено зміст Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» без конкретизації і чіткого формулювання в чому саме полягали дії ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_6 умисно ухилилася від проходження програми для кривдників, будучи особою, щодо якої такий захід застосовано судом.
Як убачається зі змісту вироку, він містить зміст обвинувачення згідно обвинувального акта та формально перераховані докази, надані стороною обвинувачення. При цьому, у вироку не наведено аналізу доказів, мотиви, з яких взято за основу одні докази і відкинуто інші, а також не перевірено версію сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_6 складу злочину за ст. 390-1 КК України, зокрема суб'єктивної сторони - умислу у ОСОБА_6 ухилятися від проходження програми.
Також першої інстанції у вироку формально вказав, що ОСОБА_6 порушила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тобто в цілому без конкретизації норми Закону, яку, на переконання сторони обвинувачення, порушила ОСОБА_6 , з огляду на те, що диспозиція ст. 390-1 КК України є бланкетною. Наведене свідчить про те, що судом також не з'ясовано у діянні обвинуваченої об'єктивну сторону кримінального правопорушення за ст. 390-1 КК України.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачена стверджувала, що через перебування на робочому місці не змогла прибути на лекцію. В подальшому інших повідомлень про дату та час лекції вона не отримувала. При цьому, з дати нез'явлення до внесення відомостей до ЄРДР пройшло 14 днів.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції у порушення ст. 91 КПК України не встановлено обставин, що підлягають обов'язковому доказуванню у кримінальному провадженні шляхом дослідження та оцінки доказів у розумінні ст. 94 КПК України.
Згідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні обвинувального вироку судом першої інстанції допущено порушення вимог ст. ст. 91, 94 370, 374 КПК України, що унеможливило ухвалення законного, обґрунтованого і вмотивованого вироку, а тому він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого доводи апеляційної скарги захисника підлягають обов'язковій ретельній перевірці.
Таким чином, з огляду на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог КПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуваний вирок суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 415 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: _______________ ____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2643/2025
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1