Справа № 11-cc/824/4136/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 369/7780/25
16 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_10 ,
представників - ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ,
власника майна - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2025 року задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 та яке було вилучено під час проведення обшуку 30.04.2025 року в період часу з 12 год. 49 хв. по 18 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри 8, а саме з банківського сейфу НОМЕР_1, який знаходиться у Святошинському відділенні №3 АТ «Райффайзен Банк», а саме на:
Грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) купюр загальною сумою 247 500 доларів США, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1482516;
Чорнові записи, які виконанні на одному аркуші паперу формату А4 барвником синього кольору та два клаптики білого паперу на якому наявні записи цифрового змісту, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представники ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подали кожний окремо апеляційні скарги у яких просили скасувати ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт ОСОБА_8 зазначає, що з копією оскаржуваного рішення ознайомився 16.05.2025 року, а подана апеляційна скарга відповідно до штрих коду, що міститься на конверті 17.05.2025 року.
Апелянт ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі з внесеними доповненнями зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.
Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для нього.
Грошові кошти ніяких слідів на собі не зберегли та не були предметом злочину, оскільки предметом розслідування є підробка документів та заволодіння земельною ділянкою. Разом з тим, слідчим суддею не досліджувалися договори купівлі-продажу, долучені до заперечень ОСОБА_7 та було відмовлено у задоволенні клопотання про допит власників коштів.
Апелянт ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Стороною обвинувачення подано клопотання про арешт майна з пропуском процесуального строку. Слідчим суддею, належним чином не враховано, що ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, окрім свідка.
Вилучені кошти належать третім особам, які не є стороною кримінального провадження, а саме: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які надали їх для зберігання ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку та визначено чіткий перелік документів, інформації, яка могла бути вилучена під час проведення обшуку і в даній ухвалі жодним чином не міститься дозволу на вилучення грошових коштів.
В судовому засіданні 04.06.2025 року колегія суддів заслухала доводи прокурора, яка просила відмовити у задоволенні апеляційних скарг, пояснення представників та власника майна, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що СВ Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112200000037 від 03.05.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування зазначено, що рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 серпня 2005 року № 16/1 20 сесії 4 скликання ОСОБА_14 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Софіївська Борщагівка, розміром 0,03 га.
27.07.2021 року між ОСОБА_14 та ТОВ «Земельне агентство України» із заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Після укладення договору на розроблення проекту відведення земельної ділянки між ОСОБА_14 та керівником товариства, останні розробили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області.
Розробником відповідно до акту прийому-передачі виконання робіт від 13 січня 2022 року ОСОБА_14 був переданий вищезазначений проект та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 3222486201:01:017:0119 від 11.01.2022).
03.02.2022 року ОСОБА_14 було подано заяву до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачі безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0249 га, яка розташована в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, яка зареєстрована у сільській раді 03 лютого 2022 року за №Ж-270.
Згідно листа Борщагівської сільської ради від 08 серпня 2022 року №Ж-270 ОСОБА_14 отримала відповідь про те, що відповідно до воєнного стану наразі неможливо затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку із змінами до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України та рекомендовано звернутися після його закінчення.
В квітні 2024 року ОСОБА_14 помітила будівництво на суміжній земельній ділянці, після чого з реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про те, що вказана земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_15 на підставі Рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04 серпня 2020 року №35 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».
Згідно інформації Борщагівської сільської ради від 23 вересня 2024 року за №10.03/1886 встановлено, що рішенням 35 сесії VIII скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04 вересня 2020 року за №35 прийнято інше рішення, а саме: «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,1936 га по АДРЕСА_1 не про затвердження проекту землеустрою громадянці ОСОБА_15 .
Таким чином, зазначені вище факти свідчать про те, що ОСОБА_15 було зареєстровано право власності на підставі неіснуючого рішення, яке було подано на реєстрацію державному реєстратору Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_20 .
Отже, під час досудового розслідуванням зазначено наступне, 11.01.2022 року дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222486201:01:017:0119, зареєстрована на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 27 липня 2021 року; Розробник ТОВ ЗЕМПРИВАТ, ОСОБА_21 . Проект землеустрою розроблено на замовлення громадянки ОСОБА_14 , на підставі рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 20 серпня 2005 року №16/1 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», та зареєстровано в Державному земельному кадастрі на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки ЗВ-9700130852022 від 06 січня 2022 року, Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Площа - 0.0249 га. Проте, так як ділянка вільна від забудови у затвердженні зазначеного проекту Борщагівською сільською радою було відмовлено через запровадження військового стану та обмеження відповідно до пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.
15.03.2024 року право на земельну ділянку було посвідчене державним реєстратором Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області на підставі рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04 серпня 2020 року №35 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. України ОСОБА_15 для ведення особистого селянського господарства».
06.09.2024 року на підставі заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ЗВ-9202309002024 від 22 серпня 2024 року поданої ТОВ ЗЕМПРИВАТ, змінено цільове призначення з 01.03 на 02.01.
Прокурор зазначає, що рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04 серпня 2020 року №35 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. України ОСОБА_15 для ведення особистого селянського господарства» є підробним з наступних підстав: за зазначеними реквізитами обліковується інше рішення на інших громадян «про надання дозволу на розробку проекту землеустрою», рішення з зазначеним в ньому кадастровим номером видане 04 серпня 2020 року, а кадастровий номер 3222486201:01:017:0119 присвоєно 11 січня 2022 року, що не відповідає часовим проміжкам та суперечить пункту 4 статті 79-1 Земельному кодексу України «Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера».
Крім того, досудовим розслідуванням зазначено, що ФОП ОСОБА_22 11 .10.2024 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо об'єднання двох земельних ділянок кадастровий номер 3222486201:01:017:0119 площею 0,0249 га та кадастровий номер 3222486201:01:017:0149 площею 0,0348 га в одну, площею 0,0597 га, які перебували у власності гр. ОСОБА_15 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (договір на виконання робіт №68 від 11 жовтня 2024 року) на підставі нотаріальної заяви про об'єднання земельних ділянок №4228 від 11 жовтня 2024 року, підписаної ОСОБА_15 , про що засвідчив приватний нотаріус ОСОБА_23 в результаті чого отримано витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер 3222486201:01:017:0156, що була утворена в результаті об'єднання.
Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222486201:01:017:0156 не було зареєстроване.
Вказане майно визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
На вказаній земельній ділянці ОСОБА_7 та ОСОБА_24 проводиться незаконне будівництво, що підтверджується інформацією з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до якої дозвільні документи на будівництво відсутні.
Досудовим розслідуванням зазначено, що державним реєстратором Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_20 здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222486201:01:017:0119 на громадянку ОСОБА_15 на підставі підробленого рішення 35 сесії VIII скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04 вересня 2020 року за №35 та без особистого звернення, а також без відповідної довіреності для представлення її інтересів під час державної реєстрації земельної ділянки.
Електронний ключ ОСОБА_20 , а також ряду інших невстановлених державних реєстраторів фактично знаходиться і використовується державним реєстратором ОСОБА_25 , який в свою чергу, можливо здійснює інші протиправні реєстраційні дії, чим фактично вчиняє несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку.
01.05.2025 року прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 звернулася з клопотанням до Києво-Святошинського районного суду Київської області про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 та яке було вилучено під час проведення обшуку 30.04.2025 року в період часу з 12 год. 49 хв. по 18 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри 8, а саме з банківського сейфу НОМЕР_1, який знаходиться у Святошинському відділенні №3 АТ «Райффайзен Банк», а саме на:
Грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) купюр загальною сумою 247 500 доларів США, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1482516;
Чорнові записи, які виконанні на одному аркуші паперу формату А4 барвником синього кольору та два клаптики білого паперу на якому наявні записи цифрового змісту, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2025 року задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 та яке було вилучено під час проведення обшуку 30.04.2025 року в період часу з 12 год. 49 хв. по 18 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри 8, а саме з банківського сейфу НОМЕР_1, який знаходиться у Святошинському відділенні №3 АТ «Райффайзен Банк», а саме на:
Грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) купюр загальною сумою 247 500 доларів США, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1482516;
Чорнові записи, які виконанні на одному аркуші паперу формату А4 барвником синього кольору та два клаптики білого паперу на якому наявні записи цифрового змісту, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Кримінальний процесуальний закон передбачає обов'язкові вимоги, яким має відповідати клопотання арешт майна і перевірку відповідності клопотання вказаним вимогам покладено на слідчого суддю. Серед таких вимог згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України зокрема є те, що клопотання про арешт майна має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об'єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) купюр загальною сумою 247 500 доларів США, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1482516; чорнові записи, які виконанні на одному аркуші паперу формату А4 барвником синього кольору та два клаптики білого паперу на якому наявні записи цифрового змісту, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, є речовими доказами, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.
З огляду на те, що дане майно, лише формально визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, без зазначення яким критеріям, визначеним ст.98 КПК України воно відповідає, правові підстави для накладення арешту на дане майно були відсутні.
Враховуючи викладені обставини, які свідчать про неповноту і необ'єктивність судового розгляду. Ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги представників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 та яке було вилучено під час проведення обшуку 30.04.2025 року в період часу з 12 год. 49 хв. по 18 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри 8, а саме з банківського сейфу НОМЕР_1, який знаходиться у Святошинському відділенні №3 АТ «Райффайзен Банк», а саме на:
Грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) купюр загальною сумою 247 500 доларів США, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1482516;
Чорнові записи, які виконанні на одному аркуші паперу формату А4 барвником синього кольору та два клаптики білого паперу на якому наявні записи цифрового змісту, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 та яке було вилучено під час проведення обшуку 30.04.2025 року в період часу з 12 год. 49 хв. по 18 год. 34 хв., за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри 8, а саме з банківського сейфу НОМЕР_1, який знаходиться у Святошинському відділенні №3 АТ «Райффайзен Банк», а саме на:
Грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) купюр загальною сумою 247 500 доларів США, які поміщено до спеціального пакету № WAR 1482516;
Чорнові записи, які виконанні на одному аркуші паперу формату А4 барвником синього кольору та два клаптики білого паперу на якому наявні записи цифрового змісту, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3