23 червня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 756/519/24
номер провадження №22-ц/824/8045/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
представник відповідача Петльована Н.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року /суддя Шролик І.С./
за клопотанням представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Оболонського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення запису особи, як батька з актового запису про народження дитини, -
У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шкварко А.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить: витребувати у ОСОБА_3 свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити судово-медичну експертизу для визначення кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язати Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити запис про ОСОБА_1 як батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження дитини.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Петльованої Н.С. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - задоволено. Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ (м. Львів,79040, вул. Збиральна, 24). Провадження у справі зупинено./а.с. 183-184/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції помилково не кваліфікував дії ОСОБА_3 як ухилення від участі в судово-медичній (генетичній) експертизі, призначеній ухвалою від 01.04.2024 у Київському міському бюро судово-медичних експертиз. Неявка відповідачки з дитиною ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 19.08.2024 та 04.12.2024 унеможливила проведення експертизи, що є підставою для застосування ст. 109 ЦПК. Отже, суд безпідставно призначив повторну експертизу, не дослідивши наслідки попередньої неявки відповідачки. Зазначав, що суд порушив ч. 3 ст. 103 ЦПК, призначивши експертизу у Львівському центрі без згоди сторін і належного обґрунтування, ігноруючи інтереси позивача як військовослужбовця ЗСУ. Позивач заперечував проти Львівського центру, пропонуючи залишити експертизу в Києві, але суд першої інстанції не мотивував відхилення цієї пропозиції, обмежившись твердженням про безпеку Львова. Розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Представник ОСОБА_3 - Петльована Н.С. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог. Вказує, що ОСОБА_3 не ухилялася від участі в судово-медичній експертизі, а її неявка до Київського бюро (19.08.2024, 04.12.2024) була зумовлена поважними причинами, що виключає застосування ст. 109 ЦПК. Відповідачка сама клопотала про призначення експертизи (28.01.2025), що спростовує умисне ухилення. ОСОБА_3 з сином проживає в Німеччині (Хемніц) з 2022 року через війну, що ускладнює приїзд до України. Син навчається в школі (Віттгенсдорфер Штрассе 121а, Хемніц), де пропуски заборонені. Призначення експертизи у Львівському центрі є законним і враховує безпеку, інтереси дитини та логістичні можливості відповідачки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачки, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року за клопотанням представника позивача - адвоката Шкварка К.Б. по справі призначено судово-медичну (генетичну) експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Київського міського бюро судово-медичних експертиз.
19 серпня 2024 року на адресу суду, з експертної установи, повернулася ухвала суду від 01 квітня 2024 року без виконання, у зв'язку з неприбуттям ОСОБА_3 на відбір зразків крові.
З метою виконання ухвали суду від 01 квітня 2024 року вдруге скеровано до виконання.
04 грудня 2024 року на адресу суду з експертної установи повернулася ухвала суду від 01 квітня 2024 року без виконання, у зв'язку з неодноразовим неприбуттям на відбір зразків крові ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 06 грудня 2024 року відновлене провадження у справі.
В судовому засіданні 28 січня 2025 року представник відповідача - ОСОБА_4 заявила клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, яку направити до виконання Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ. В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач ОСОБА_3 не ухиляється від проведення експертного дослідження. Проте, хвилюється за безпеку сина, з яким відповідачка проживає з 2022 року за межами України. Просить призначити проведення експертизи у більш безпечному місці у Львові. Що територіально наближено до кордону.
Представник позивача - адвокат Шкварко А.В., заперечував проти призначення експертизи. Зауважив, що відповідач не з'явилась на відібрання біологічних зразків із сином, що свідчить про її ухилення. Позивач ОСОБА_1 перебуває у лавах ЗСУ, здійснює захист країни, йому важко буде приїхати до Львова з метою проходження експертизи.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 103 ЦПК України про те, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Задовольняючи клопотання відповідачки, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що Львів є безпечнішим і ближчим до кордону, врахувавши проживання ОСОБА_3 в Німеччині та інтереси дитини.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції помилково не кваліфікував дії ОСОБА_3 як ухилення від участі в судово-медичній експертизі, призначеній ухвалою від 01.04.2024, та безпідставно призначив повторну експертизу у Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі, ігноруючи інтереси позивача як військовослужбовця. Проте, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що неявка відповідачки на відбір зразків 19.08.2024 та 04.12.2024 була зумовлена поважними причинами, зокрема її проживанням у Німеччині через воєнний стан та необхідністю забезпечення безпеки та інтересів дитини, яка проживає та навчається за кордоном.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, суд має право визначити експертну установу з урахуванням обставин справи, а призначення експертизи у Львові мотивовано безпечнішим розташуванням та наближеністю до кордону, що полегшує участь відповідачки.
Клопотання ОСОБА_3 про призначення експертизи від 28.01.2025 спростовує умисне ухилення, що виключає застосування ст. 109 ЦПК України. Вказаним обставинам оцінка надається у рішення суду по суті.
Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 (справа №753/12345/20) зазначив, що суд при призначенні експертизи має враховувати баланс інтересів сторін та обставини, які об'єктивно перешкоджають участі у процесі, що було дотримано судом першої інстанції.
Доводи апелянта про незручність прибуття до Львова як військовослужбовця не підтверджені доказами, які б унеможливлювали його участь, а відхилення пропозиції залишити експертизу в Києві мотивовано судом з урахуванням безпеки та логістичних факторів.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, апелянт не довів порушення процесуальних прав чи необґрунтованості ухвали, що є підставою для її залишення без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: