01 травня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/1750/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.
за участю представника Координаційно-моніторингової митниці - Борматової О. М.
представника зацікавленої особи ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» - адвоката Циби О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці
на постанову Шевченківського районного суду м. Києва
в складі судді Трубнікова А. В.,
від 17 січня 2025 року
у справі № 761/29679/24 Шевченківського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України
громадянина Болгарії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), на момент вчинення адміністративного правопорушення, працюючого директором фірми SP INVESTMENT GROUP LTD,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ч. 1 ст. 483 МК України закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ст. 485 МК України .
В апеляційній скарзі Координаційно-моніторингова митниця просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України. Стверджує, що для переміщення через митний кордон України було заявлено товар з комерційною назвою «Crude oil» (сира нафта), тоді як, за висновком СЛЕД Держмитслужби від 29.03.2024 № 142000-3101-0232, цей товар насправді є «середнім дистилятом». Ця розбіжність, на думку митниці, свідчить про подання документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару в інвойсі від 20.02.2024 № 14-А, підписаному ОСОБА_1 . Митниця вважає, що дії ОСОБА_1 , як директора компанії-продавця, були спрямовані на приховування товару від митного контролю шляхом надання неправдивих відомостей.
Апелянт наголошує, що висновок СЛЕД Держмитслужби від 29.03.2024 №142000-3101-0232, який встановив, що товар відповідає терміну «середній дистилят», не оскаржувався ні продавцем (фірмою SP INVESTMENT GROUP LTD), ні одержувачем (ТОВ «Лерна ОЙЛ»).
Також чинним є Рішення митниці про визначення коду товару від 04.03.2024 № KT-UA100000-0073-2024, яким встановлено код товару 2710192900 (для середніх дистилятів) згідно з УКТ ЗЕД. Митниця посилається на те, що рішення митних органів щодо класифікації товарів є обов'язковими.
Митниця вважає, що закриття Бюро економічної безпеки України кримінального провадження № 72024000310000024 від 08.03.2024 (за ч. 2 ст. 201-4 Кримінального кодексу України) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення) не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та не звільняє його від адміністративної відповідальності. Митниця вказує, що детектив порівнював висновки різних експертів, а висновок КНДІСЕ лише припустив, що товар можна віднести до газового конденсату.
На підставі цих доводів апелянт вважає, що суд не повністю дослідив обставини справи, що призвело до помилкового рішення про відсутність складу правопорушення.
ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ», як власник імпортованого товару та заінтересована сторона, подало відзив на апеляційну скаргу у якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необ'єктивними та безпідставними, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Зазначає, що експертний висновок КНДІСЕ № 6418/24-34/6524/24-53 від 30.05.2024, складений у межах кримінального провадження № 72024000310000024, яким остаточно доведено, що імпортований товар може бути віднесений до газового конденсату стабільного - природної вуглеводневої сировини. Зазначений висновок КНДІСЕ чітко визначає, що досліджені зразки відповідають товарній позиції «Нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), сирі», товарній категорії «газовий конденсат природний», та не входять до переліку підакцизних товарів.
ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» заявляє, що висновки СЛЕД є сумнівними, оскільки СЛЕД (зокрема, випробувальна дільниця №1 у м. Києві) не акредитована на проведення випробувань нафтової сировини (код 2709). Сфера акредитації СЛЕД охоплює дистиляти (легкі, середні, важкі), гази, парафіни, але не сиру нафтову сировину, і у ній відсутні назви випробувань, що відрізняють сирі нафтопродукти від дистилятів (наприклад, масова частка хлористих солей, води). Саме через відсутність методології дослідження сировини лабораторія СЛЕД не змогла визначити товар як сировину, а послуговуючись лише показником «фракційний склад», віднесла його до середніх дистилятів.
Вказує на розв'язне протиріччя у висновках СЛЕД, де, з одного боку, стверджується, що товар за фракційним складом не належить до «газу» (який є середнім дистилятом), а з іншого - що товар є «середнім дистилятом». Це, на думку ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ», підтверджує сумнівну доказову значимість висновків СЛЕД.
Повідомляє також, що Харківський окружний адміністративний суд 20 лютого 2025 року прийняв рішення у справі №520/20450/24, яким позовні вимоги ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» задовольнив повністю, а Рішення Київської митниці про визначення коду товару №KT-UA100000-0073-2024 від 04.03.2024 визнав протиправним та скасував, зобов'язавши митницю прийняти нове рішення про визначення коду товару 2709 00 10 00 (газовий конденсат). Хоча це рішення ще не набрало чинності, воно містить низку правових оцінок, що є корисними для розгляду апеляційної скарги.
ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» зазначає, що декларування товару та подання товаросупровідних документів для переміщення товару через митний кордон України здійснювало саме їхнє підприємство (в особі директора ОСОБА_2 ).
ОСОБА_1 (як директор компанії-постачальника SP INVESTMENT GROUP LTD) не подавав жодного документу до митних органів України, не є декларантом, і на нього законом не покладено обов'язків з декларування або подання будь-яких документів у даному конкретному випадку. Відповідно, ОСОБА_1 не вчиняв і не міг вчиняти будь-яких дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України.
ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» підкреслює, що інвойси, видані постачальником та підписані ОСОБА_1 , не містять коду товару, а назву товару містять саме таку, як і в супровідних документах вантажовідправника (DELVINA GAS COMPANY), яка є видобувною компанією. Це свідчить про непричетність ОСОБА_1 до визначення коду або назви товару та відсутність у його діях будь-яких ознак правопорушення (підроблення, перекручення, внесення недостовірних відомостей). Таким чином, ОСОБА_1 , як керівник юридичної особи, що вже виконала свої господарські зобов'язання за договором поставки на базисі EXW, не міг мати ані умислу, ані легковажності для вчинення адміністративного правопорушення, оскільки ці митні обов'язки його не стосувалися.
Зазначає, що оскільки фактично імпортований товар є газовим конденсатом природним і не входить до переліку підакцизних товарів, то суспільно шкідливі наслідки (наприклад, несплата акцизного податку) відсутні. Це також вказує на відсутність складу адміністративного (митного) правопорушення.
ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» посилається на вже сформовану практику Київського апеляційного суду щодо визначення суб'єкта відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, згідно з якою таким суб'єктом є декларант. Як приклад наводиться аналогічна справа №761/29458/24, де постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року було залишено в силі постанову Шевченківського районного суду про закриття адміністративної справи щодо ОСОБА_1 (за повністю аналогічних підстав, за іншою партією того самого товару).
На підставі викладеного, ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» просить Київський апеляційний суд долучити відзив до матеріалів справи та залишити апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник митниці Бурматова О. М. апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав та доводів.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув.
Судом також була заслухана думка представника зацікавленої особи ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ», що є імпортером та отримувачем вантажу, адвоката Циби О. В., який проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Координаційно-моніторингової митниці - Борматової О. М., а також представника зацікавленої особи ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ - адвоката Циби О. В., суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною п'ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулює Митний кодекс України (далі - МК України).
Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке є протиправними, винними (умисними або з необережності) діями чи бездіяльністю, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій із товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Кодексом чи іншими законами України, і за які Кодексом установлено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюють відповідно до Кодексу, а в частині, що її не регулює Кодекс, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Приписами КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9).
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням" (частина перша статті 486 МК України).
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 489 МК України).
Закриваючи провадження у даній справі відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, суд першої інстанції виходив з того, що зміст постанови Бюро економічної безпеки України про закриття кримінального провадження від 26.11.2024 та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.05.2024 свідчать про те, що документи, які подавались до митного оформлення у пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешть» митного поста «Придунайський», Одеської митниці і були підставою для переміщення товару на митну територію України, а саме інвойс від 26.02.2024 № 21-А, виставлений продавцем товару компанією «SP INVESTMENT GROUP LTD» (Bulgaria), підписаний директором ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) є таким, що містить правдиві відомості про найменування товару.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
Наведеного суд першої інстанції не врахував. У той час коли протокол про адміністративне правопорушення складено за ч. 1 ст. 483 МК України (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання документів з неправдивими відомостями), суд першої інстанції розглянув справу та закрив провадження за ст. 485 МК України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, або на неправомірне отримання пільг). Така розбіжність є істотним та безумовним процесуальним порушенням, що має наслідком скасування постанови суду першої інстанції, адже статті 483 та 485 МК України передбачають різні об'єктивні та суб'єктивні сторони правопорушення.
Для статті 483 МК України ключовим є «приховування» або «подання неправдивих відомостей» (щодо найменування, ваги, кількості тощо), тоді як для статті 485 МК України - «дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів» або «зменшення їх розміру». Доведення вини за цими статтями вимагає дослідження різних обставин та доказів.
Вирішуючи питання наявності/відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Болгарії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ч. 1 ст. 483 МК України, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
З матеріалів справи слідує, що 11.03.2024 в пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешть» митного поста «Придунайський» Одеської митниці для переміщення через митний кордон України у транспортному засобі д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 метою ввезення на адресу ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» (Харкiвська обл., м. Харків, вул. Алчевських, буд. 9/11, ЄДРПОУ 41126163) заявлено товар «Продукт з комерційною назвою Crude oil, представляє собою газовий конденсат природній. Вміст сірки - 0,5%, вміст води - 0,2%, механічні відходи - 0,1%, вміст солі - 70 mg/kg, температура спалаху - менше 25°C. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: Delvina Gas Company. Країна виробництва: AL», країна походження - Албанія, загальною вагою брутто - 22 682,15 кг (нетто - 22 682,15 кг), фактурною вартістю 9 639,91 Євро.
Вказаний товар заявлено для переміщення за попередньою митною декларацією одержувача ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» (41126163) від 07.03.2024 № 24UA100000759357U1, в рамках контракту від 31.01.2024 № 31-01/24 укладеного між постачальником - компанією «SP INVESTMENT GROUP LTD» (56th street, №21, Hotel Primorski, Office G.5St. Konstantine and Elena, 9006 Varna, Bulgaria) в особі директора ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та покупцем - ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» (41126163) в особі директора на підставі інвойсу виставленого продавцем (постачальником) товару компанією «SP INVESTMENT GROUP LTD» (Bulgaria) від 20.02.2024 № 14-A, CMR від 20.02.2024 № 14/2024 та інших товаросупровідних документів наданих до митного контролю та митного оформлення.
Згідно з вказаними товаросупровідними документами продавцем (постачальником) товару виступає компанія «SP INVESTMENT GROUP LTD» (56 th street, №21, Hotel Primorski, Office G.5St. Konstantine and Elena, 9006 Varna, Bulgaria), відправником - компанія «Delvina Gas Company» (Muhamet Gjollesha Street, Building "An Nik" floor 3, ap.12, Tirana, ALBANIA), а одержувачем - ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» (41126163).
Декларування товару за попередньою митною декларацією від 07.03.2024 № 24UA100000759357U1, згідно з якою товар заявлено для переміщення через митний кордон України здійснював директор ТОВ «ЛЕРНА ОЙЛ» (41126163) ОСОБА_2 (графа 14, 54 МД).
В графі 44 попередньої митної декларації від 07.03.2024 № 24UA100000759357U1 зазначені наступні документи, а саме: інвойс від 20.02.2024 № 14-A, CMR від 20.02.2024 № 14/2024, сертифікат якості від 27.10.2023 № репорт 8344/3, сертифікат про походження товару від 20.02.2024 № 57-1930, контракт від 31.01.2024 № 31-01/24, додаткова угода до контракту від 15.02.2024 № додаткова угода 2 та інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи.
Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності за переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Зі змісту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, випливає, що об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктом правопорушення є декларант (ч. 1 ст. 257, ч. 2 ст. 259, ч. 8 ст. 264, ч. 2 ст. 259 МК України), тобто особа, яка подає відповідні документи митному органу з метою переміщення товарів через митний кордон.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, чи, одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, через відсутність належного суб'єкта правопорушення. Притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не є декларантом і не здійснювала дій з переміщення товару через митний кордон України в розумінні диспозиції ст. 483 МК України, суперечить принципам законності та індивідуалізації відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги Координаційно-моніторингової митниці, що стосуються обставин найменування товару та відповідності висновків експертиз (які відносяться до об'єктивної сторони правопорушення), а також наявності умислу у ОСОБА_1 (що відносяться до суб'єктивної сторони правопорушення), адже встановлено відсутність належного суб'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Фактична класифікація товару та умислу ОСОБА_1 не мають юридичного значення для вирішення даної справи, оскільки відсутній базовий елемент складу правопорушення - належний суб'єкт, що унеможливлює його притягнення до адміністративної відповідальності за інкримінованим обвинуваченням.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження, у зв'язку з чим постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року скасувати, ухвалити нову постанову.
Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова