30 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/6931/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лукашова О.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати за період з 01.07.2022 року по 20.05.2023 року ОСОБА_1 нижче зазначених сум грошових коштів:
1) грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії));
2) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
3) грошової допомоги для оздоровлення;
враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, що мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
- встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади військовослужбовця ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року;
- встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади військовослужбовця ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати (грошового забезпечення) за час затримки виплат;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , за період з 01.07.2022 року по 20.05.2023 року, нижче зазначених сум грошових коштів:
1) грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії'));
2) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
3) грошової допомоги для оздоровлення;
враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, що мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
- встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади військовослужбовця ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13. 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року;
- встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади військовослужбовця ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати (грошового забезпечення) за час затримки виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не в повному обсязі виплачувалося позивачу грошове забезпечення та інші виплати, що на думку останнього порушило його права та законні інтереси.
Щодо клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та їх поновлення, то суд зазначає таке.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
В даному випадку, необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
В рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанов від 21.03.2025 по справі № 460/21394/23 зробив висновок про необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду щодо строків звернення до суду і сформувати наступні:
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року".
У постанові від 23.01.2025 по справі № 400/4829/24 Верховний суд зазначив, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби. У таких спорах військовослужбовцю достатньо довести лише наявність порушеного права. Тому за такого правового регулювання, строки, запровадженні частиною другою статті 233 КЗпП України ( у редакції Закону України №2352-ІХ) не поширюються на період, що передував даті звільнення, а отже висновки судів у цій частині є помилковими та не відповідають правилу пріоритету правової норми. Отже, саме дата одержання письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені йому при звільненні є датою обізнаності позивача про порушення його прав, що є предметом спору у цій справі.
Як слідує з матеріалів справи позивач звільнений з військової служби 03.04.2024..
Клопотання позивача про поновлення строку мотивоване тим, що при звільненні зі служби відповідачем не було виконано обов'язок щодо повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні.
Вказує, що про порушення своїх справ дізнався 27.05.2025, після отримання відповіді на адвокатський запит.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає за можливе вищевказане клопотання позивача задовольнити.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, суд вбачає, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не встановлено.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно із частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності (пункт 20 частини 1 статті 4; частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України) та у відповідності до статті 257, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України має розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у судовому засіданні суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
За приписами ч. 1.ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1.Клопотання позивача про поновлення строку звернення задовольнити.
2. Поновити позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
3.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
4.Розгляд справи здійснюватиметься одноособово суддею Лукашовою О.Б. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
5.Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, або заяви про визнання позову.
6.У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
7.Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
8.Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.
9.Встановити відповідачеві п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.
10.Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи.
11.Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
12.Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.
13.Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог відповідно до вимог статей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Олена ЛУКАШОВА