про відмову у відкритті провадження
30 червня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/2973/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань культури, науки, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Гринів Соломії Ярославівни Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації про скасування державної реєстрації,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу: релігійну організацію «Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Чернівці Чернівецького району Чернівецької області», реєстраційний номер справи 103800931258, ідентифікаційний код 25077802, вчинених 26.02.2025 13:13:12, за № 1000381070007009312, та виправлення помилок у вказаній реєстраційній дії 26.02.2025 15:30:52, 1000387770008009312, які проведені державним реєстратором Гринів Соломією Ярославівною Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, - відновивши зміст відомостей шляхом внесення інших відомостей у наступні розділи реєстру такого змісту: «Найменування юридичної особи» - Релігійна організація «Релігійна громада парафії кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці вулиця Головна, 85, Чернівецької області»; «Скорочене найменування юридичної особи» - РО «Релігійна громада парафії кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ міста Чернівці вулиця Головна, 85, Чернівецької області»; «Місце знаходження юридичної особи» - 58000, місто Чернівці, вулиця Головна, 85, Чернівецької області; «Відомості про керівника юридичної особи, та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи» - Єгоренко Валентин Володимирович; «Відомості про органи управління юридичної особи» - Парафіяльні збори, Парафіяльна рада, керівник парафії, голова Парафіяльної ради; «Інформація про здійснення зв'язку» - (0372) 52-00-44; «Інформація про скановані копії документів, що долучаються», статут, прийнятий 14.11.2017 року на загальних зборах віруючих громадян релігійної організації «Релігійна громада парафії кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці вулиця Головна, 85, Чернівецької області».
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до положень ст. 19 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до державного реєстратора стосовно оскарження реєстрації змін до відомостей про юридичну особу: релігійну організацію «Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) міста Чернівці Чернівецького району Чернівецької області» відповідно нового статуту релігійної організації, затвердженого 17.02.2025 року.
Тобто, спірні правовідносини між позивачем та відповідачем стосуються внутрішньо статутних питань, пов'язаних із діяльністю релігійної організації.
Суд констатує, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Також, ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 уточнила правову позицію, викладену в постановах від 18.12.2019 у справі № 916/2086/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19, від 22 січня 2020 року у справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства.
Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 зробила наступні висновки: « 55. Спори за участю громадського об'єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК, так і ГПК залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.»; « 64. Оскарження дій та рішень реєстратора щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а також внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення засновників щодо припинення юридичної особи, обґрунтоване невиконанням товариством зобов'язань за інвестиційним договором, свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин. Спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15)»; « 73. Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.»
Положеннями частин першої - п'ятої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" № 987-ХІІ (в чинній редакції) визначено, що релігійна громада є місцевою Релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Згідно змісту позовної заяви, позивач вказує, що з 2010 р. служить священиком і являється членом притчу парафії, членом парафіяльних зборів релігійної організації «Релігійна громада парафія кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці» та священнослужителем даної громади. Позов мотивовано незгодою з оскаржуваним рішенням, оскільки звернення до державного реєстратора щодо внесення змін до найменування юридичної, скороченого найменування, місця знаходження, відомостей про керівника та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, відомостей про органи управління, інформація про здійснення зв'язку, інформація про скановані копії документів, що долучаються, оскільки такі відомості подані не уповноваженими особами, які не мають жодного відношення до Релігійної громади парафії кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви міста Чернівці.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 у спірних правовідносинах має місце спір між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), який відноситься до спорів щодо управління такою юридичною особою і має розглядатись у порядку господарського судочинства.
Після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, Верховним Судом ухвалено постанови від 03.08.2022 у справі № 813/1942/17 та від 07.02.2022 у справі № 500/765/21, відповідно до яких розгляд стосовно реєстрації нових редакцій статутів релігійних громад, прийнятих у зв'язку з рішенням цих громад про зміну своєї підлеглості у організаційних та канонічних питаннях, слід здійснювати за правилами ГПК України, а не КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Отже, зміст позовних вимог свідчить, що позивач вважає, що зміни підлеглості Релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях та внесення змін до реєстраційних даних релігійної організації були прийняті неналежним суб'єктом, особами, які не мали права впливати та змінювати вказану інформацію.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що цей спір за своєю суттю приватноправовий характер та пов'язаний з корпоративними правовідносинами, тому на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів і він підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду адміністративним судом, а тому суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 19, 20, 171, 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна