30 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2835/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Чернівецької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Департаменту фінансів Чернівецької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Департаменту фінансів Чернівецької міської ради в погодженні електронних висновків, які подавались Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області для повернення ОСОБА_1 сум надміру сплачених до бюджету податків в розмірі 2178282,56 грн (податок на доходи фізичних осіб - 1796896,96 грн, єдиний податок з фізичних осіб - 381885,60 грн);
- зобов'язати Департамент фінансів Чернівецької міської ради погодити подані Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області електронні висновки на повернення ОСОБА_1 надміру сплачених до бюджету податків: №23RS/2413 від 04 березня 2025 року з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1796896,96 грн, №22RS/2413 від 04 березня 2025 року з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 381885,60 грн.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у вказаній ухвалі судом було зазначено про те, що всупереч положенням пунктів 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позовній заяві не зазначено обґрунтування того, які саме його права та інтереси було порушено оскаржуваною відмовою та не викладено обставин наявності спірних відносин, які виникли саме між ОСОБА_1 та Департаментом фінансів Чернівецької міської ради. Не зазначено у позові і норм законодавства, які, на думку позивача, були порушені відповідачем при прийнятті оскаржуваної відмови.
Крім цього, позивачем не було дотримано вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та не сплачено судовий збір за подання до суду цього позову.
На виконання вимог ухвали суду від 20 червня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, зі змісту якої вбачається, що позивач, обґрунтовуючи заявлений позов, посилається на те, що відмова Департаменту фінансів Чернівецької міської ради у погодженні електронних висновків про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених до бюджету податків, надісланих Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області до Чернівецької міської ради на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №600/2332/24-а, позбавляє позивача права на володіння, користування і розпорядження своєю власністю, а саме коштами, які були надміру сплачені до бюджету в якості податку. Водночас згідно з нормами податкового законодавства Головне управління ДПС в Чернівецькій області не наділене правом на оскарження дій органу місцевого самоврядування, яким створено перешкоди у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили.
Отже, з наведеного вбачається, що позивач, вказуючи про створення відповідачем йому перешкод у процедурі повернення надміру сплачених ним до бюджету податків, визнає, що фактично його порушене право полягає у неможливості вільно користуватися та розпоряджатися належними йому грошовими коштами, тобто матеріальним благом.
До цього суд зауважує, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Як вбачається зі змісту позову, вирішення судом цього спору стосується зобов'язання відповідача погодити електронні висновки Головного управління ДПС в Чернівецькій області на повернення ОСОБА_1 надміру сплачених до бюджету податків на загальну суму 2178282,56 грн. Тобто, виникнення спору у даній справі обумовлене необхідністю повернення позивачу блага, що підлягає вартісній оцінці, виражене в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до збільшення активів позивача.
Отже, заявлені у цьому позові вимоги, фактично, мають майновий характер.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Водночас оскільки 1 відсоток розміру майнових вимог даного спору становить 21782,83 грн (2178282,56*1/100), що становить більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то розмір судового збору за подачу позову до суду складає 15140,00 грн.
Однак, як свідчить зміст платіжної інструкції №186 від 25 червня 2025 року, позивачем сплачено судовий збір лише у сумі 3058,28 грн.
Відповідно, недоплата розміру судового збору складає 12081,72 грн (15140,00 грн - 3058,28 грн = 12081,72 грн).
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку.
Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позову на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позову у справі №600/2835/25-а на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 12081,72 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк