30 червня 2025 року м. Чернівці Справа № 600/5869/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг до місцевого бюджету у сумі 95987,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 95987,82 грн. Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
До суду позивачем надано докази на підтвердження надіслання та вручення відповідачу позовної заяви.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України з повідомленням (викликом) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою зазначеною в інформації Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області згідно обліків ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області (вул. Н. Яремчука, буд. 9, м. Кіцмань, Чернівецький район, Чернівецька область), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно довідок Укрпошти рекомендовані поштові відправлення, адресовані відповідачу, повернуто до суду з відміткою "відсутній за зазначеною адресою".
В судові засідання призначені на 16.01.2025 та 06.02.2025 відповідач не прибув, клопотання про відкладення чи відзиву на позов не надавав.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Пунктом 1 та 2 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. ст. 44, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що повторна неявка у судове засідання відповідача незалежно від причин неявки, належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, а також подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно відомостей УДМС України в Чернівецькій області від 26.10.2021, за обліками ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області позивач значиться зареєстрованим за місцем проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За відповідачем рахується податковий борг, що підтверджується розрахунком заборгованості та відомостями, що вказані у інтегрованій картці та складається з боргу із земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З матеріалів справи видно, що податковий борг із земельного податку та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідача виник на підставі наступних податкових повідомлень-рішень:
№ 1639827-2410-2404 від 18.11.2022, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно в сумі 11060,40 грн;
№ 1639735-2410-2404 від 18.11.2022, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно в сумі 3161,10 грн;
№ 1639738-2410-2404 від 18.11.2022, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно в сумі 1836,00 грн;
№ 527597-2410-2406 від 06.09.2022, згідно якого визначено податкове зобов'язання в сумі за платежем земельний податок 105,55 грн;
№ 6069281-2410-2406-UA73060070000082869 від 23.06.2023, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 28883,00 грн;
№ 6068518-2410-2406-UA73060070000082869 від 23.06.2023, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 38,75 грн.
№ 6106734-2410-2406-UA73060070000082869 від 23.06.2023, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 649,58 грн;
№ 521568-2410-2406-UA73060070000082869 від 07.06.2024, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 38,75 грн;
№ 521567-2410-2406-UA73060070000082869 від 07.06.2024, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 575,25 грн;
№ 521569-2410-2406-UA73060070000082869 від 07.06.2024, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 28883,00 грн;
№ 0089946-2410-2404 від 02.05.2023, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно в сумі 17973,15 грн;
№ 0089951-2410-2404 від 02.05.2023, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно в сумі 1989,00 грн;
№ 5950382-2410-2406-UA73060290000034305 від 22.06.2023, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 121,37 грн;
№ 6549102-2410-2406-UA73060290000034305 від 07.06.2024, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок в сумі 153,08 грн.
Судом встановлено, що вище наведені податкові повідомлення - рішення отримано відповідачем особисто, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
З матеріалів справи видно, що згадані вище податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення, є узгодженими.
Дослідженням інтегрованої картки платника податків (відповідача) встановлено, що відповідачем не сплачено суми, які зазначено у податкових повідомленнях - рішеннях, у зв'язку з чим утворився борг на загальну суму 93477,06 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).
Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості, інтегрованими картками платника податків (відповідача), що у зв'язку із порушенням відповідачем строків погашення податкового зобов'язання з податків і зборів, позивачем нарахована пеня на загальну суму 2510,76 грн (в т.ч.: 2131, 46 грн + 349,63 грн + 26,34 грн + 3,33 грн).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 95987,82 грн, у т.ч.: податкове зобов'язання у сумі 93477,06 грн та пеня у розмірі 2510,76 грн.
Вказана обставина підтверджується інтегрованою карткою платника податків (відповідача) та розрахунком заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 95987,82 грн.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як видно з матеріалів справи, з метою погашення податкового боргу, позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 19326-52 від 22.10.2018 на суму 5998,72 грн.
Судом встановлено, що вказану податкову вимогу, надіслано позивачем рекомендованим поштовим відправленням за місцем останнього відомого місцезнаходження відповідача, яку отримано відповідачем 11.02.2025, що підтверджується матеріалами справи.
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю судових витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257-263, 293 та 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у сумі 95987,82 грн до місцевого бюджету.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 - А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.К. Левицький