30 червня 2025 року справа № 580/5965/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
27.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м.Вінниця, вул. Зодчих, 22; код ЄДРПОУ 13322403) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення від 16.05.2025 №971010127637 щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії 10 років відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, тобто, без застосування двоскладової формули при обчисленні пенсії з 01.05.2025.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку позивачу пенсії. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам законодавства.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
18.06.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що для обчислення пенсії має застосовуватися закон у чинній редакції. Оскільки призначена пенсія згідно з ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, відсутнє право на надбавку за понаднормативний стаж. Аналогічний висновок зазначив Верховний Суд у постановах від 06.09.2024 у справі №300/2091/21, від 28.06.2023 у справі №560/11489/22.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Посвідченням від 30.11.2020 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 2).
Пенсійним посвідченням від 11.04.2006 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачу призначена пенсія за віком.
Позивач 22.12.2023 звернувся до відповідача заявою про перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 85% заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Головне управління ПФУ в Черкаській області листом від 19.05.2025 на заяву позивача від 09.05.2025 повідомив про прийняте відповідачем рішення від 16.05.2025 №971010127637 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за віком. У ньому відповідач зазначив, що станом на 01.03.2025 становить 7071,54грн. Відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, може бути визначена відповідно до чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004 (набрання чинності цим Законом), - відповідно до цього Закону. У разі обчислення пенсії позивачу згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії зменшиться і становитиме 3038,00грн.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Вирішуючи спір суд урахував, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзац перший розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), встановлює, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Встановлені обставини доводять, що відповідач розглянув заяву позивача та прийняв вказане вище рішення, яким відмовив у перерахунку його пенсії.
Щодо підстав відмови у перерахунку пенсії суд урахував.
Пункт 2 ст.56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) у редакції, чинній до 01.10.2017, передбачав:
«Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.».
03 жовтня 2017 року прийнято Закон України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» підпунктом 3 пункту 2 розділу І якого внесено зміни до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, а саме пункт 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказані зміни, внесені Законом №2148-VIII до Закону №796-ХІІ, неконституційними не визнані. Отже, чинна на час виникнення спірних правовідносин редакція п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ не змінювалась, не виключена іншими законами та не визнана неконституційною.
Водночас згідно з ч.2 ст.27 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Отже, предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи 10 років. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема у постановах від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12 грудня 2022 року у справі № 280/656/20 правовідносини в яких є подібними, до правовідносин у справі, що розглядається. Так, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Законом №2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною 2 ст. 27 Закону №1058-IV.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 ст. 27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, то відповідач, у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин, правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачену ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.».
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону №1058-IV, а наголошує на збереженні визначених ч.1 ст.27 Закону №1058-IV умов пенсійного забезпечення, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років та ухвалили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №610/3718/16-а є безпідставними, оскільки у останній надано аналіз правовідносин до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.»
Водночас суд для вирішення спірних правовідносин урахував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі №300/2091/21 щодо подібного предмету спірних правовідносин та норм законодавства, на підставі яких вирішений спір. Так, Верховний Суд зазначив:
«…19. Суд звертає увагу, що спірні відносини виникли у квітні 2021 року, оскільки з відповідною заявою позивач звернувся 06.04.2021.
20. На цей час Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ було внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21. Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.
22. Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII позивач не мав, питання щодо її призначення повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання заяви, тобто 06.04.2021. Тобто на підставі ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII з урахуванням змін, внесених Законом №2148-VIII від 03.10.2017.
23. Відповідно до цієї правової норми у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж.
24. Задовольняючи позовні вимоги, суди не правильно застосували ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII і дійшли помилкового висновку по суті спору.
25.Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані посилання судів попередніх інстанцій на постанови Верховного Суду у справах №560/675/17, №565/1062/17 та №679/952/17, оскільки у них йдеться про правовідносини, що мали місце до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.»
Врахувавши вказані вище норми законодавства, висновки Верховного Суду та обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону №1058-IV, а наголошує на збереженні визначених ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV умов пенсійного забезпечення, відсутні підстави для перерахунку його пенсії із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії 10 років відповідно до положень п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV, тобто, без застосування двоскладової формули при обчисленні пенсії з 01.05.2025.
Отже, відповідач відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу та приймаючи вказане вище рішення діяв з дотриманням меж, способу, порядку та строків, визначених Конституцією України та законами України.
Позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору, понесені судові витрати позивачем, відповідно до ст.139 КАС України не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 122-123, 132-139, 191, 242, 291, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, Вінницька обл., м.Вінниця, вул. Зодчих, 22; код ЄДРПОУ 13322403) про:
визнання протиправним та скасування рішення від 16.05.2025 №971010127637 щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії 10 років відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, тобто, без застосування двоскладової формули при обчисленні пенсії з 01.05.2025.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.06.2025.