30 червня 2025 р. № 400/4198/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, вул. Новозаводська, 1Б,м. Миколаїв,54056, Корабельного відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Океанівська, 1А, м. Миколаїв, 54052,
провизнання протиправними та скасування постанов від 17.09.2024 №ББА 355679, від 02.04.2025 ВП №77679016, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (далі - Управління або відповідач 1) від 17.09.2024 № ББА 355679 про стягнення штрафу у розмірі 2 380 грн, винесену за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1213 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та скасувати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ або відповідач 2) від 02.04.2025 ВП № 77679016 та зобов'язати Відділ закінчити виконавче провадження ВП № 77679016.
Ухвалою від 12.06.2025 суд залишив позов без розгляду в частині позовних вимог до Управління.
На обґрунтування вимог до Відділу позивач вказав, що виконавчий документ (постанова Управління) не набрав законної сили, оскільки відсутні докази вручення або направлення постанови позивачу; виконавчий документ було подано на виконання з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 303 КУпАП; у виконавчому документі відсутні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб стягувача (Управління), реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (позивача), інформація про набрання рішенням законної сили.
Ці обставини, як стверджує позивач, були підставами для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання (пункти 1, 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Також позивач зауважив на відсутність у матеріалах виконавчого провадження доказів надіслання йому постанови йому про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням, що є додатковою підставою для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження протиправною.
Відділ позов не заперечив.
В судове засідання представники сторін не прибули, тому суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом, 17.09.2024 Управління винесло постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 355679 (далі - Постанова або виконавчий документ, арк. 40). У Постанові вказано, що стягнення передбачено частиною першою статті 1213 КУпАП, відповідно до якої керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквенно-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 190 грн).
У Постанові вказано, що в разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу - 2 380 грн (частина друга статті 308 КУпАП).
Відповідно до відомостей, що містяться в АСВП, Постанову Відділ отримав 02.04.2025 (арк. 39).
02.04.2025 головний державний виконавець Відділу Терещенко Марина Олександрівна винесла постанови:
про відкриття виконавчого провадження № 77679016 (арк. 30-31),
про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (арк. 34-35),
про стягнення виконавчого збору (арк. 36);
про арешт коштів боржника (арк. 37-38).
Виходячи зі змісту позову, предметом оскарження є постанова про відкриття виконавчого провадження.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
У пунктах 1, 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону вказано, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Питання про те, чи набрала Постанова законної сили, суд досліджував при вирішенні питання дотримання позивачем строку для її оскарження. В ухвалі від 04.06.2025 про залишення позовної заяви без руху (в частині вимог до Управління) суд зазначив, що датою вручення Постанови позивачу є 07.10.2024. Відповідно до частини другої статті 291 КУпАП, Постанова набрала законної сили.
Щодо невідповідності Постанови вимогам, передбаченим частиною першою статті 26 Закону, суд вказав таке.
У пункті 6 частини першої статті 4 Закону вказано, що у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). У Постанові наявна відмітка про дату набрання нею законної сили.
Позивач послався на частину першу статті 303 КУпАП, відповідно до якої не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
За твердженнями позивача, наслідком пропуску цього строку мало бути повернення Постанови без прийняття до виконання.
Суд ці доводи відхилив.
У частинах першій, другій статті 300 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002, 3003 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У статті 308 КУпАП вказано, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Позивач безпідставно ототожнює строк давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення (стаття 303 КУпАП) зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання (стаття 12 Закону № 1404).
Сукупність дій, в результаті яких Постанова набрала законної сили, а у позивача виник обов'язок у визначений статтею 307 КУпАП строк сплатити суму штрафу, і є зверненням Постанови до виконання.
У пункті 45 постанови Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22 вказано, що «… строки пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі про адміністративне правопорушення встановлені Законом України «Про виконавче провадження»».
Суд врахував, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (пункт 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Щодо відсутності інформації про ідентифікаційний код Управління та про РНОКПП позивача.
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону, у виконавчому документі зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
Суд зауважив, що форма постанови по справі про адміністративне правопорушення затверджена (додаток 7 до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції) наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376. Цією формою не передбачено зазначення «стягувача» (вказується посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка винесла постанову) і не передбачено зазначення «боржника» (вказується певна інформація щодо особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому вимоги щодо зазначення РНОКПП відсутні).
Частиною першою статті 18 Закону № 1404 на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18).
Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19), від 29.04.2021 у справі № 686/3941/19.
Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».
За такого, суд відхилив доводи позивача про те, що Постанова мала бути повернута державним виконавцем без прийняття її до виконання.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відсутність доказів надіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження Відділ не заперечив, проте невиконання державним виконавцем відповідного обов'язку не має своїм наслідком визнання протиправною та скасування цієї постанови.
Крім визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати Відділ закінчити виконавче провадження № 77679016.
Суд встановив, що 20.06.2025 головний державний виконавець Відділу Терещенко Марина Олександрівна винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна