30 червня 2025 р. № 400/3576/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій незаконними; визнання протипраними та скасування наказу від 31.03.2025 №227, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
-визнання дій командування військової частини НОМЕР_1 щодо накладення дисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 незаконними.
-визнання протиправним та скасування наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31 березня 2025 року №227 «Про оголошення накладених дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини НОМЕР_1 у березні 2025 року» в частині накладення на навідника 2-го розрахунку 1-го гарматного артилерійського взводу 1-ої артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді «догани».
- зобов'язання командування військової частини НОМЕР_1 здійснити на рахунок навідника 2-го розрахунку 1-го гарматного артилерійського взводу 1-ої артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 нарахування та виплату неправомірно утриманих коштів у розмірі 1 783 гривні 83 копійки (одна тисяча сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят три копійки).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з наказом про накладення дисциплінарного стягнення № 227 від 31 березня 2025 року, затвердженим командиром ВЧ НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , виданого на підставі рапорту командира 1-ої гарматної артилерійської батареї капітана ОСОБА_3 №1318 від 19 березня 2025 року його не було ознайомлено, дисциплінарне стягнення особисто не оголошувалось, а також не оголошувалось у письмовому наказі, на нараді чи перед строєм, що свідчить про грубе порушення вимог статті 97 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. В порушення
ст. 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ відповідач не оголосив про дисциплінарне стягнення та не пояснив в чому полягає суть порушення.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки дисциплінарне стягнення накладено відповідно до вимоги чинного законодавства на підставі рапорту ОСОБА_4 , який виявив порушення позивачем службових обов'язків.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_4 в той день не було на позиціях, тому він не міг виявити ті порушення, які стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Наказом командиром військової частини НОМЕР_1 №57 від 07 березня 2022 року призначено позивача на посаду обслуги 2-го розрахунку 2-го гарматного артилерійського 1-ої гарматної артилерійської батареї ВЧ НОМЕР_1 . З 30 листопада 2024 року на посаду навідника 2-го розрахунку 1 - го гарматного артилерійського взводу 1 - ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 .
В позові зазначено, що 19 березня 2025 у месенджері Signal в загальному чаті керівного складу 1-го гарматного артилерійського взводу 1-ї гарматної артилерійської батареї ВЧ НОМЕР_1 командиром ОСОБА_4 позивачу повідомлено про накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді догани за низьку виконавчу дисципліну.
19.03.2025 ОСОБА_4 подав рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.92 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України з клопотанням про притягнення до дисциплінарної відповідальності навідника 2-го розрахунку 1 - го гарматного артилерійського взводу 1-ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який 19.03.2025 тимчасово був виконуючий обов'язки командира гармати, не забезпечив відповідно до БР № 41 від 07.03.2025 маскування вогневої позиції 3/1/67, що могло призвести до її виявлення та знищення або пошкодження ворогом .
На підставі вищевказаного рапорту командира 1 - ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 командир військової частини НОМЕР_1 п.9 наказу від 31.03.2025 № 227 оголосив молодшому сержанту ОСОБА_1 , навіднику 2-го розрахунку 1 - го гарматного артилерійського взводу 1 - ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 дисциплінарне стягнення «догана» .
Відповідно витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 01.04.2025 № 228 командиром військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 31.03.2025 № 227 було наказано, позбавити премії за березень 2025 року частково на 10% молодшого сержанта ОСОБА_1 .
У відзиві зазначено, що командування військової частини НОМЕР_1 знаходиться на значної відстані від місця де виконують бойові завдання особовий склад 1 - ої гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , тому сканкопія наказу була доведена до молодшого сержанта ОСОБА_5 03.04.2025 через тимчасово виконуючого обов'язки командира 1- ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 .
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємо-відносини, обов'язки основних посадових осіб бригади та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» .
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України , який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Дисциплінарним статутом Збройних сил України передбачено:
Ст.45. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Ст.97. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Ст.98. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлено статтями 83-95 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 84, частин 1, 3 статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця , який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
У статті 84 Дисциплінарного статуту наголошено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.
Таким чином, проведення службового розслідування це не обов'язок командира військової частини, а право яким командир (начальник) може скористуватись, тому доводи позивача щодо не проведення службового розслідування суд відхиляє.
Відповідно до ст. 92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на вину особу владою старшого командира.
Для визначення правомірності або протиправності наказу про застосування дисциплінарного стягнення необхідно встановити наявність або відсутність складу дисциплінарного правопорушення.
В спірних правовідносинах об'єктом дисциплінарного правопорушення є суспільні відносини та цінності, що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб'єкта правопорушення, додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Об'єктивна сторона це бездіяльність позивача, а саме неналежне виконання своїх обов'язків: не забезпечення маскування вогневої позиції
Об'єктивна сторона- у формі необережності.
Суб'єкт- військовослужбовець-позивач.
Позивач у позові зазначає, як підставу для визнання спірного наказу протиправним те, що його не було ознайомлено особисто, не оголошувалось у письмовому наказі, на нараді чи перед строєм, що свідчить про грубе порушення вимог статті 97 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.
У статті 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, яким чином доводиться до відома військовослужбовця наказ про дисциплінарне стягнення. Наявність в цьому словосполучення дієслова «може» свідчить, що ця норма права є диспозитивною та надає право командиру в обраний ним спосіб довести підлеглому про дисциплінарне стягнення.
Спірний наказ був доведений до позивача 03.04.2025 через тимчасово виконуючого обов'язки командира 1- ї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , тому порушень цієї статті ДС ЗСУ не було допущено відповідачем. В спірному наказі зазначено, що догана застосована за невиконання службових обов'язків.
Щодо доводів позивача про застосування ст.45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України командиром: або нагадування про обов'язки служби, або накладання дисциплінарного стягнення, то ці повноваження належить до диспозитивних прав командира, які він застосовує на власний розсуд з урахування його досвіду, навиків, знань.
Посилання позивача на те, що положеннями Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не передбачено накладення дисциплінарних стягнень шляхом оформлення рапорту суд зазначає:
Рапортом було повідомлено командира військової частини про порушення військовослужбовцями службової дисципліни та відповідно до ст.92 ДС ЗСУ ОСОБА_7 просив застосувати дисциплінарне стягнення, яке командир мав можливості не застосовувати, якщо б вважав, що відсутні для цього підстави та склад дисциплінарного правопорушення. Рапорт був підставою для відповідальності, а відповідальність застосована наказом командира військової частини.
Позивач зазначає, що всупереч статті 98 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України позивачу не було доведено в чому полягала його вина та порушення ним військової дисципліни.
Суд погоджується, що в матеріалах справи відсутні докази про ознайомлення позивача з рапортом ОСОБА_3 , але цей рапорт був наданий відповідачем до відзиву.
Позивач у відповіді на відзив не надав суду будь-яких пояснень або доказів на спростування доводів відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх обов'язків щодо маскування вогневої позиції.
Тому суд вважає, що відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивачу не було роз'яснено суть порушення, не може привести до визнання спірного наказу протиправним.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що командира ОСОБА_3 19.03.2025 не було на позиціях, тому він не міг виявити порушення - неналежне забезпечення маскування вогневої позиції.
Відповідно до ч.2 ст.74 ,75,76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стосовно цих доводів позивача, суд зазначає, що враховуючи специфічний характер правовідносин з проходження військової служби, єдиноначальності та наділення командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладення на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, саме рапорт командира (начальника) є тим належним способом фіксації та доказування порушення дисципліни військовослужбовцем.
За таких обставин суд вважає, факт виявлення командиром ОСОБА_4 неналежного виконання позивачем своїх обов'язків, а саме неналежне забезпечення маскування вогневої позиції, доведеним. Суд враховує, що військовослужбовець повинен дотримуватись військової дисципліни, що ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку. Військова Присяга зобов'язує позивача обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність. Сумлінно і чесно виконувати військо-вий обов'язок. За нормами Статуту ВС ЗСУ позивач повинен виконувати військовий обов'язок та накази командира.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних су-дах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що наявними матеріалами справи підтверджено правомірність спірного наказу, а наведені позивачем доводи не дають суду підстав для його скасування.
У задоволенні позову необхідно відмовити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко