30 червня 2025 р. № 400/13615/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу
за позовомфiзичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2021 № 879914290707, № 879814290707, податкової вимоги від 18.01.2022 № 0000152-1306-1407,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 19.10.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 879914290707;
визнати протиправним та скасувати прийняте 19.10.2021 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 879814290707;
визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Управління від 18.01.2022 № 0000152-1306-1407.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказала на сумнівність проведеної перевірки, за результатами якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення; на порушення порядку проведення перевірки; на недотримання відповідачем строку реєстрації акта перевірки; на невиконання відповідачем обов'язку з надіслання позивачу акта перевірки; на те, що відповідач мав прийняті окремі податкові повідомлення-рішення про застосування різних штрафних санкцій; на недоведеність фактів порушень з боку позивача.
Окремих доводів щодо протиправності податкової вимоги позов не містить.
Відповідач позив не визнав з підстав, що викладені у відзиві (арк. 42-49).
Позивач подала відповідь на відзив (арк. 92-94), в якій частково підтримала доводи позову.
Правом подати заперечення Управління не скористалося.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом, з 11 до 20 серпня 2021 року посадові особи Управління провели фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, сприту етилового алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за період з 16.01.2019 до 20.08.2021, результати якої оформили актом від 25.08.2021, реєстраційний № 6123/14/29/07/309817185 (далі - Акт, арк. 61-68).
Перевірку було проведено щодо господарської одиниці - бар «Бунгало», розташований за адресою: рекреаційний пункт № 1 «Кінбурнська стрілка», територія НПП «Білобережжя Святослава», Очаківський район, Миколаївська область, у присутності ОСОБА_2 , який «… здійснив розрахункову операцію, бармену «Бунгало» …».
Згідно з текстом Акта, перевіркою було встановлено, зокрема, порушення:
пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/96-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265);
пункту 12 статті 3 Закону № 265;
частини дванадцятої статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництв і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481).
19.10.2021 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:
№ 879814290707, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення норм Закону № 265 у загальній сумі 28 405 грн, у тому числі за порушення пунктів 1, 2 статті 3 - 5 грн (підстава - пункт 1 статті 17 з урахуванням пункту 11 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 265), за порушення пункті 12 статті 3 - 28 400 грн (підстава - стаття 20 Закону № 265), далі - Рішення № 879814290707 (арк. 76-77);
№ 879914290707, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення частини дванадцятої статті 15 Закону № 491 в сумі 28 400 грн (підстава - абзац сьомий частини другої статті 17 Закону № 481), далі - Рішення № 879914290707 (арк. 78-79).
18.01.2022 Управління надіслало позивачу податкову вимогу № 0000152-1306-1407 на суму податкового боргу 28 400 грн (штрафні санкції за Рішенням № 879914290707), далі - Вимога (арк. 81-82).
Предметом розгляду у справі є правомірність Рішень та Вимоги.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Щодо наявності законних підстав для проведення перевірки
10.08.2021 керівник Управління видав наказ № 1540-П «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код Р.Н.О.К.П.П. 3092817185)». У преамбулі наказу зазначено, що підставами для перевірки є підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Згідно з цими нормами, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
У наказі є посилання на отримання Управлінням «… в установленому законодавством порядку інформації від Миколаївської окружної прокуратури (лист від 27.07.ю2021 №50/2-3094 вих-21), про суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій та реєстраторів розрахункових операцій …».
Копію вказаного листа Управління додало до відзиву.
Суд встановив, що відповідач мав законні підстави для ініціювання перевірки позивача.
У відповіді на відзив позивач доводи позову в цій частині не підтримала.
Щодо тверджень позивача про порушення порядку проведення перевірки
Пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючого органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
У підпункті 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України вказано, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Як вказано в Акті, присутній у приміщенні бару ОСОБА_2 здійснив розрахункову операцію - продав 1 бляшанку пива за 50 грн.
Згідно зі статтею 2 Закону № 265, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Факт здійснення ОСОБА_2 розрахункової операції зафіксований Актом, додатком до якого є, зокрема, пояснення ОСОБА_2 .
Суд відхилив доводи позивача про непроведення посадовими особами Управління хронометражу господарської операції та непроведення відео/фото фіксації, оскільки обов'язковість цих дій при проведенні фактичної перевірки не є обов'язковою.
У позові наявне посилання на підпункт 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Позивач вказала, що відсутність акта про повернення товару, що «… унеможливлює визнати те, що контрольна розрахункова операція … проведена у порядку та у спосіб, встановлені нормами чинного законодавства …».
Суд визнав ці аргументи хибними, оскільки факт дотримання або недотримання посадовими особами контролюючого органу вимог підпункту 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України в частині повернення товару (відшкодування витрат) після проведення контрольної розрахункової операції факт проведення цієї операції не спростовують.
У пункті 80.5 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
До відзиву Управління додало направлення на перевірку, в яких ОСОБА_2 підтвердив факт пред'явлення йому службових посвідчень та направлень, а також вручення копії наказу (арк. 59, 60).
Також до відзиву додані: вимога про зняття залишків товарних запасів від 11.08.2021 з підписом ОСОБА_2 (арк. 64), запит про надання документів від 11.08.2021 з підписом ОСОБА_2 (арк. 65), опис залишків фактичних запасів (товарно-матеріальних цінностей) за місцем ї реалізації та/або зберігання (додаток до Акта), складений 11.08.2021, з підписом ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_2 від 11.08.2021 (арк. 68).
ОСОБА_2 , про що вказано вище, є особою, яка фактично провела розрахункову операцію, тому суд відхилив як помилкові доводи позивача про незаконність перевірки з огляду на відсутність ФОП ОСОБА_1 або її представника.
Суд також не погодився з аргументами позивача про те, що вручення запиту про надання документів не їй, а ОСОБА_2 позбавило її «… можливості реалізації … права на подання відповідних пояснень й документів, що стосувалися предмету перевірки …».
Вручення запиту про надання документів, так, як і пред'явлення службового посвідчення, направлення, наказу особі, яка проводить розрахункові операції, з відома платника податків перебуває у місце здійснення господарської діяльності платника податків і виконує відповідні операції, вважається врученням (пред'явленням) платнику податків.
До того ж, до позову не додано жодного документа на спростування висновків про допущені порушення, у зв'язку з чим суд критично ставиться до доводів позивача про те, що наявні в неї документи чи надані нею пояснення могли спростувати факт відсутності РРО та факт відсутності ліцензії.
25.08.2021 посадові особи Управління склали акт ненадання документів до перевірки (№ 1198/14-29-07-07/3092817185, арк. 69) та акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення акта фактичної перевірки (№ 1209/14-29-07-07/3092817185, арк. 70).
Акт був надісланий за адресою позивача, на підтвердження чого Управління надало відповідні докази (арк. 75, 71, 72, 73-74).
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.2 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У пункті 42.5 статті 42 Податкового кодексу України вказано, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням цих норм Акт вважається врученим позивачу 24.09.2021.
Рішення Управління прийняло 19.10.2021, тобто протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення позивачу Акта.
Щодо дати реєстрації Акта
Абзацом першим пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.
Перевірку, про що вказано вище, було закінчено 20.08.2021 (п'ятниця). Наступним робочим днем, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1191-р «Про перенесення робочих днів у 2021 році», було 25.08.2021, що відповідає даті реєстрації Акта.
Щодо порушень Закону № 265
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Факт порушень цих норм встановлений, про що вказано вище. Позивач не спростувала інформацію про відсутність реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
Вартість проданого товару (1 бляшанка пива) - 50 грн.
Згідно з пунктом 11 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
За порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265 Управління застосувало штраф в сумі 5 грн, що є 10 відсотками вартості проданого товару.
У пункті 12 статті 3 вказано, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 20 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
В Акті вказано, що позивач є платником єдиного податку та не є платником податку на додану вартість.
Відповідно, суд визнав безпідставними висновки Акта про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265 та визнав протиправним застосування штрафу на підставі статті 20 Закону № 265 (28 400 грн).
Суд відхилив доводи позивача про те, що Управління мало прийняти окремі податкові повідомлення-рішення за кожним з встановлених перевіркою порушенням статті 3 Закону № 265.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо, зокрема, сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
У пункті 58.2 статті 58 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Аналогічні норми встановлені пунктом 5 розділу ІІ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі - Порядок № 1204).
На думку суду, з урахуванням того, що під час, зокрема, фактичної перевірки можуть бути встановлені порушення норм різних законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючий орган, використані у пункті 58.2 статті 58 Податкового кодексу України слова «за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на … контролюючий орган» необхідно тлумачити так, що фінансові санкції за порушення норм Закону № 265 і фінансові санкції за порушення, наприклад, норм Закону № 481 (дотримання яких теж було предметом перевірки, згідно з Актом), не можуть бути застосовані одним податковим повідомленням-рішенням, за аналогією з порушеннями за різними податками.
Санкції до позивача застосовані на підставі двох пунктів статті 17 Закону № 265 за порушення норм, встановлених трьома пунктами статті 3 Закону № 265, тому, на переконання суду, прийняття одного податкового повідомлення-рішення не суперечить пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України і не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення протиправним.
Щодо порушення Закону № 481
Частиною двадцятою статті 15 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Актом встановлені факт роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями та факт відсутності відповідної ліцензії.
У статті 17 Закону № 481 вказано, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац шостий частини другої).
В Акті вказано: «… вартість отриманої партії вищевказаного товару встановити не можливо у зв'язку з відсутністю у платника податків товаросупровідного документу на його придбання …».
У розрахунку до Рішення № 879914290707 вказано: «… вартість отриманої партії алкогольних напоїв встановити неможливо. Під час проведення перевірки будь - які товаросупровідні документи які підтверджують облік та походження алкогольних напоїв, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об'єкті) суб'єктом господарювання не надано. Всього в продажу знаходилось алкогольних напоїв на суму 14200,00грн. …».
З урахуванням цього контролюючий орган обчислив суму штрафу - 28 400 грн (14 200 грн х 2).
Суд з таким обчисленням не погодився.
Отриманою партією товару, відповідно до ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення», є визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.
Оскільки контролюючий орган визнав неможливість встановлення вартості отриманої партії товару, законним є застосування штрафу в сумі 17 000 грн.
Висновки щодо податкових повідомлень-рішень
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що Рішення № 879814290707 підлягає визнанню протиправним та скасуванню частково, в сумі 28 400 грн (штраф за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265).
Рішення № 879914290707 підлягає визнанню протиправним та скасуванню частково, в сумі 11 400 грн (різниця між визначеною відповідачем сумою штрафу 28 400 грн і мінімальною сумою штрафу, передбаченою абзацом шостим частини другої статті 17 Закону № 481, - 17 000 грн).
Щодо правомірності Вимоги
Оскільки у Вимозі, про що вказано вище, йдеться про податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою позивачем суми, зазначеної у Рішенні № 879914290707, суд дійшов висновку про те, що сума податкового боргу, визначена у Вимозі, має бути зменшена на 11 400 грн.
Тому суд дійшов висновку про те, що Вимога підлягає визнанню протиправною та скасуванню в частині податкового боргу в сумі 11 400 грн.
За подання позову (сума - 85 205 грн) позивач сплатила судовий збір в сумі 1 073,60 грн. Суд задовольнив позов частково, в сумі 51 200 грн (28 400 грн + 11 400 грн + 11 400 грн), що становить 60% від суми 85 205 грн.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління підлягають судові витрати в сумі 644,16 грн (60% від 1 073,60 грн).
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати прийняте 19.10.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 879814290707 в частині застосування штрафних санкції на підставі статті 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 28 400 грн.
Визнати протиправним та скасувати прийняте 19.10.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 879914290707 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 11 400 грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 18.01.2022 № 0000152-1306-1407 в частині податкового боргу в сумі 11 400 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) на користь фiзичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 644,16 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна