справа№ 380/11561/25
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
30 червня 2025 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., розглянувши заяву позивача про усунення недоліків у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездітність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 23.05.2019 по 11.04.2025;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23.05.2019 по 11.04.2025.
Ухвалою судді від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб: подати заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій провести розрахунки щодо суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та оплатити судовий збір за подання цієї вимоги.
На виконання ухвали судді від 16.06.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків, у якій стверджує, що звільняється від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Суддя з цього приводу зазначає, що п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Частиною другою статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Частина 2 статті 4 указаного Закону визначає, що до ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у п. 18 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має ураховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується такий спір захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Ураховуючи наведене суд зазначає, що хоча указана норма (п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір») не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які, у свою чергу, визначені у Конституції України та конкретизовані в інших законах.
Суд зауважує, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення, зокрема, і від наведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не установила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» залишилася незмінною.
Предмет спору жодним чином не пов'язаний з порушенням прав позивача, саме як учасника бойових дій.
Також позивач покликається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.01.2025 у справі 600/11561/25, у якій зазначено, що особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та частини другої статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов'язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.
Втім, суддя наголошує, що середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні, про стягнення якого заявляє позивач у поданій позовній заяві, не належить до соціальних виплат, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, санкцією за несвоєчасну виплату належних працівникові сум.
Відтак, судовий збір за подання цього позову має бути сплачено на загальних підставах.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У заві, поданій на виконання ухвали судді від 16.06.2025, позивач провів розрахунок належної йому суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, та вказана, що така становить 70 613,98 грн.
Отже, судовий збір за подання цього позову становить 1211,20 грн.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з врахування того, що позов подано в електронній формі в системі «Електронний суд», позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Частиною 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на наведене, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 121, 243, 248, 294 КАС, суддя
продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Недоліки позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії слід усунути у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.