30 червня 2025 рокусправа № 380/1271/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
-Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати у 2023 році в повному обсязі ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551 від 22.10.1993 року (в редакції від 25.12.1998 року) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, розрахованих відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого Законом України “Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.
-Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу (виплату) до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2023 року із врахуванням раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII (далі Закон №3551-XII), зокрема на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 та попередню практику Верховного Суду. Однак ГУ ПФУ у Львівській області на виконання Постанови №309 у вересні 2023 році здійснив нарахування і виплату разової грошової допомоги у розмірі 1000 грн.
Вважає, що такі протиправні дії відповідача порушують права позивача, а тому позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 27.01.2025 залишено позовну заяву без руху. Позивач у встановлений строк виконав умови ухвали.
Ухвалою судді від 10.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31.03.2025 провадження у справі №380/1271/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23.
Ухвалою суду від 24.06.2025 поновлено провадження у справі.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 від 19.06.2023, наявною в матеріалах справи, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, на виконання Постанови №369 у вересні 2023 року здійснило нарахування і виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статує ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" в розмірі - 1000.00 грн, як учаснику бойових дій.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відносини щодо соціального захисту ветеранів війни регулюються Законом №3551-XII. Статтею 12 цього Закону визначено пільги учасникам бойових дій.
Позивач посилається на редакцію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, Законом №2983-IX, який набрав чинності 15 квітня 2023 року, було внесено зміни до Закону №3551-XII. Зокрема, частину п'яту статті 12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Також цим Законом було виключено статтю 17-1 Закону №3551-XII, яка регулювала виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Отже, з 15 квітня 2023 року законодавець змінив дату виплати допомоги (з 5 травня на День Незалежності України) та делегував Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.
На виконання зазначених норм, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02 квітня 2024 року № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році» (далі - Постанова КМУ №369). Пунктом 1 цієї Постанови встановлено, що у 2024 році разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень;.
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень (...).
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, на виконання Постанови №369 у серпні 2024 року здійснило нарахування і виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статує ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" в розмірі 2700,00 грн.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
14.05.2025 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону №3551-XII.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких ключових висновків:
- Щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом №3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (ст. 46 Конституції), яка не може бути скасована законом.
- Верховна Рада України, прийнявши Закон №2983-IX та внісши зміни до Закону № 3551-XII (зокрема, до статей 12, 13 та ін.), якими делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень. Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися.
- Положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом.
- Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (для 2023 року Постанова № 754, для 2024 року Постанова №369), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
- Попередні редакції Закону № 3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом №2983-IX.
- Органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону №3551-XII, діють правомірно.
Хоча зразкова справа № 440/14216/23 стосувалася виплат особам з інвалідністю внаслідок війни за 2023 рік на підставі статті 13 Закону №3551-XII, правові принципи, викладені Великою Палатою Верховного Суду, є повністю застосовними до цієї справи, яка стосується учасника бойових дій та виплати за 2024 рік на підставі статті 12 Закону №3551-XII, оскільки стаття 12 була аналогічно змінена Законом №2983-IX.
Аргументи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, не спростовують висновків Великої Палати. Зазначене рішення КСУ стосувалося ситуації, коли повноваження Кабміну випливали з Бюджетного кодексу. Однак Закон №2983-IX вніс зміни безпосередньо до спеціального Закону №3551-XII, що є іншою правовою ситуацією, яку Велика Палата визнала правомірною.
Також, посилання позивача на попередню практику Касаційного адміністративного суду (зокрема, постанову від 13.06.2023 у справі №560/8064/22) мають оцінюватися з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 є останнім та обов'язковим для врахування висновком у подібних правовідносинах.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виплативши позивачу учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 2700 грн, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону №2983-IX) та Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016) про визнання протиправними дій - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна