Іменем України
30 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/795/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому позивач просить стягнути з відповідача вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 170467,15 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 15.08.2019 ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту», статей 63, 74 Закону України «Про Національну поліцію», та з метою вдосконалення порядку підготовки здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за державним замовленням, між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та відповідачем було укладено контракт про здобуття освіти у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.
12.04.2023 наказом Донецького державного університету внутрішніх справ № 197 о/с від 12.04.2023 відповідача відряджено у розпорядження Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 24.08.2023 № 401 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 24.08.2023.
Позивач вказує, що після звільнення з Національної поліції відповідач не відшкодував добровільно суму витрат на його утримання в навчальному закладі в розмірі 170467,15 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 23.04.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою, зокрема запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію про перебування ОСОБА_1 на обліку внутрішньо переміщених осіб та про його фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи.
У зв'язку з тим, що у позовній заяві зазначено адресу місця проживання відповідача на тимчасово окупованій території України та відсутністю станом на момент відкриття провадження у справі інших відомостей щодо фактичного місця проживання відповідача, судом розміщено повідомлення про постановлення ухвали суду від 05.05.2025 на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до положень статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних письмових заяв та/або пояснень від нього не надходило.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України, відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 01.05.2025 № 1342002.
Разом з тим, на виконання ухвали суду від 05.05.2025, від Міністерства соціальної політики України 19.06.2025 надійшов лист від 13.06.2025 № 14216/0/290-25/13, в якому повідомлено, що згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 03.06.2025, ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб. Фактично проживає: АДРЕСА_2 , з 09.07.2024.
Згідно з витягом з наказу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка «Про особовий склад» від 15.08.2019 № 91 о/с ОСОБА_1 зараховано з 15 серпня 2019 року курсантом першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції України Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1143-р Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка реорганізовано шляхом приєднання його до Донецького державного університету внутрішніх справ (пункт 1). Визначено, що Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником майна, прав та обов'язків Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (пункт 3).
Наказом Донецького державного університету внутрішніх справ «Про особовий склад» від 12.04.2023 № 197 о/с ОСОБА_1 відряджено для подальшого проходження служби, у зв'язку із закінченням Донецького державного університету внутрішніх справ з 13 квітня 2023 року, у розпорядження Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області «По особовому складу» від 24.08.2023 № 401 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 24 серпня 2023 року.
З довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 у Донецькому державному університеті внутрішніх справ вбачається, що сума таких витрат становить 170467,15 грн, з них: грошове забезпечення 43749,79 грн, речове забезпечення 35189,52 грн, продовольче забезпечення - 71650,30 грн, медичне забезпечення - 1017,38 грн, комунальні витрати - 18860,16 грн.
Позивачем було складено лист «Про відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання» від 26.02.2025 № 1100/07-2025 на ім'я відповідача, в якому запропоновано у добровільному порядку відшкодувати вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 170467,15 грн.
Позивачем направлено вказаний лист на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , тобто лист адресований на тимчасово окуповану територію України, що підтверджується відповідним конвертом на відправлення, наданим позивачем, та письмовими поясненнями останнього, викладеними у позовній заяві.
Вказаний лист повернуто позивачу.
У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував заборгованість з його утримання у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги позивача, суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 72 Закон України № 580-VIII професійне навчання поліцейських складається з:
1) первинної професійної підготовки;
2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;
3) післядипломної освіти;
4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закон України № 580-VIII до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років.
Підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Розподіл випускників вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 74 Закон України № 580-VIII).
За частиною 5 статті 74 Закон України № 580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Тобто, вказані норми зобов'язують особу, яка навчалася за державним замовленням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами, у разі її звільнення зі служби за власним бажанням протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням (навчанням) у такому закладі.
Водночас, Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261), та визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Пунктом 8 Порядку № 261 закріплено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Отже особи, які навчаються у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Разом з тим, з аналізу наведених положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 вбачається, що право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року у справі № 480/8200/20 та від 14 вересня 2023 року у справі № 520/6175/19.
Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, такі витрати підлягають відшкодуванню в судовому порядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем направлено повідомлення - лист від 26.02.2025 № 1100/07-2025 щодо відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово окуповану територію України, де не здійснюється поштовий зв'язок. Відповідно, конверт з таким відправлення було повернуто позивачу.
Разом з тим, як вже вказувалось вище, на виконання ухвали суду від 05.05.2025, Міністерство соціальної політики України своїм листом від 13.06.2025 № 14216/0/290-25/13 повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає з 09.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 .
Доказів направлення повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, на вказану адресу відповідача, позивачем до матеріалів справи не надано.
Тобто, в матеріалах позовної заяви відсутні докази вручення відповідачу повідомлення про відшкодування вартості навчання та відмови останнього від відшкодування витрат.
Відтак, матеріали справи не містять доказів того, що направлення такого повідомлення відповідачу здійснено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на належну адресу відповідача або ознайомлення його з таким повідомленням під підпис.
Також позивачем не надано доказів щодо вжиття ним усіх можливих заходів щодо встановлення дійсної адреси місця проживання відповідача та повідомлення останнього про необхідність відшкодування ним витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Отже, позивачем не надано доказів того, що ним запропоновано відповідачу у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на час звернення до суду позивачем не дотримано порядку, що має передувати зверненню до суду з цією категорією справ, а саме не надано суду доказів надання відповідачу часу на добровільне відшкодування вартості витрат та відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до частини першої статті 17 КАС України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Також відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Однак, позивач не скористався своїм правом, визначеним наведеними положеннями законодавства та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.
З наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності звернення до суду щодо стягнення з відповідача відповідних витрат, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, а також, що позивач у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, розподіл судових витрат за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Донецького державного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571423, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.06.2025.
Суддя О.М. Качанок