30 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1478/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1478/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - заявник, державний виконавець) про зміну порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1478/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - стягувач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - боржник) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що 02.04.2025 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 № 360/1478/24 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24 та раніше виплачених сум.
02.04.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77680653.
На адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь від боржника з якої встановлено, що з метою повного та фактичного виконання рішення суду, фінансово-економічною службою ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється перерахунок та підготовка довідки-розрахунку грошового забезпечення, яке повинно бути виплачено ОСОБА_1 для подальшого направлення до забезпечуючого органу для затвердження та виконання рішення суду у справі № 360/1478/24.
Державним виконавцем, керуючись статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що з метою повного та фактичного виконання рішення суду, фінансово-економічною службою ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено замовлення у забезпечуючого органу грошових коштів на виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення згідно з рішенням суду, але у зв'язку з відсутністю на даний час асигнувань на виконання рішення суду, виконати його не надається можливим.
В подальшому державним виконавцем було накладено штраф на боржника.
Отже, заявник з посиланням на положення статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 378 КАС України просить змінити порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі № 360/1478/24, змінивши зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24 та раніше виплачених сум, на стягнення грошових коштів у розмірі 20211,19 грн.
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Також цією ухвалою запропоновано учасниками справи у строк не пізніше семи днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати письмові пояснення щодо заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Учасники справи правом на подання вказаних пояснень не скористались.
Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 360/1478/24, яке набрало законної сили 18 березня 2025 року:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 360/697/24 та раніше виплачених сум.
26.03.2025 ОСОБА_1 виданий виконавчий лист у справі № 360/1478/24 щодо вищевказаної зобов'язальної частини рішення суду від 14.01.2025, який пред'явлений ним до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання, постановою якого від 02.04.2025 відкрито виконавче провадження ВП 77680653.
У відповідь на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, боржник своїм листом від 14.05.2025 № 4112/пр повідомив, що з метою повного та фактичного виконання рішення суду, фінансово-економічною службою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час здійснюється перерахунок та підготовка довідки-розрахунку грошового забезпечення, яке повинно бути виплачено ОСОБА_1 для подальшого направлення до забезпечуючого органу для затвердження та виконання рішення суду у справі № 360/1478/24.
Державним виконавцем складено та направлено до боржника вимогу виконавця від 26.05.2025 № 1658 щодо надання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформації щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.05.2025 № 5808/пр повідомлено, що з метою повного та фактичного виконання рішення суду, фінансово-економічною службою ІНФОРМАЦІЯ_1 було здійснено замовлення у забезпечувального органу грошових коштів на виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 360/697/24, але у зв'язку з відсутністю на даний час асигнувань на виконання рішення суду, виконати його не надається можливим.
В подальшому державним виконавцем накладено штраф на боржника в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду у справі № 360/1478/24 та повторно складено вимогу виконавця від 09.06.2025 № 1816.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.06.2025 № 6304/пр надіслано на адресу державного виконавця довідку-розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації ОСОБА_1 , за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі № 360/1478/24.
Згідно з вказаною довідкою-розрахунком від 15.04.2025 № 4162/фес одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації ОСОБА_1 , за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі № 360/1478/24 потреба коштів по КЕКВ 2112 становить 20211,19 грн.
Також державний виконавець своєю постановою від 12.06.2025, винесеною у виконавчому провадженні ВП № 77680653, наклав на боржника штраф за невиконання рішення суду в розмірі 10200 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (пункт 40 цього рішення) вказав, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Згідно з положеннями статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду не змінюючи при цьому його змісту або ж відмовити у вирішенні даного питання.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що на даний час прийняте у даній справі рішення не виконане у повному обсязі, а тому наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
Суд, проаналізувавши наявні матеріали справи, обґрунтування поданої заяви дійшов висновку, що в розумінні частини 3 статті 378 КАС України заявник не надав доказів неможливості виконання судового рішення, оскільки виплата буде здійснена після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України, про що вказується боржником.
З огляду на наведене, слід відмітити, що невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні частини 3 статті 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Суд зауважує, що приписи статті 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, при цьому не змінюючи змісту резолютивної частини та способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Натомість, обставини викладені у заяві не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Крім того, при вирішенні даної заяви суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18, у якій суд касаційної інстанції вказав, що стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Відтак, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою відповідних витрат витрат, то суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у вищезгаданій постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Також, слід звернути увагу, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Зважаючи на те, що у даній справі встановлено спосіб відновлення порушеного права позивача - зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а не стягнення конкретних сум, суд проходить до висновку про відсутність підстав зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить заявник, адже запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення суду у даній справі, а також суду необхідно буде досліджувати обставини, які не досліджувались при ухваленні відповідного рішення, що також призведе до його зміни.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви державного виконавця про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1478/24 та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1478/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок