Іменем України
30 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/20477/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
21.07.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» (далі позивач або ТОВ «ТРЕЙД ВІЖН» ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі відповідач 2 або ДПС України) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.04.2021 №2540450/43515412, рішення Державної податкової служби України від 22.04.2021 року №18251/43515412 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» від 04.03.2022 № 55 датою її фактичного надходження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ТРЕЙД ВІЖН» на підставі видаткової накладної № 40304 від 04.03.2021 на постачання товару, а саме Кави (у зернах та меленої) на адресу ТОВ «Фудком» було складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «ЄРПН») податкову накладну № 55 від 04.03.2021 (далі - податкова накладна).
У відповідь на надіслану для реєстрації до ЄРПН податкову накладну ТОВ «Трейд Віжн» отримав квитанцію від 11.03.2021 № 9046951480 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - «Квитанція»), якою зупинено реєстрацію податкової накладної № 55 від 04.03.2021 і запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (далі повідомлення) з копіями документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.
Однак, ГУ ДПС у місті Києві були прийнято рішення від 06.04.2021 № 2540450/43515412 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було подано скаргу щодо рішення ГУ ДПС у місті Києві до ДПС України. Така скарга були залишена без задоволення рішенням від 22.04.2021 року № 18251/43515412/2.
Позивач вважає вищезазначені рішення відповідача 1 та рішення відповідача 2 незаконними та безпідставними, у зв'язку з чим, повинні бути скасовані.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.09.2021 представником ГУ ДПС у місті Києві та представником ДПС України надано відзиви на позовну заяву в якому зазначено, що позивач подав на реєстрацію податкову накладну №55 від 04.03.2021 року.
Позивачем було отримано квитанція від 11.03.2021, яка свідчила про зупинення реєстрації податкової накладної №55 від 04.03.3031. В квитанції підставою зупинення зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару послуг 0901, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
Зазначив, що у квитанції зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 55 від 04.03.2021 було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Комісією ГУ ДПС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих повідомленням встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД ВІЖН» складено податкову накладну: з номенклатурою Кава Класик в зернах смажена 1 кг м/у Люве GTIN4820178940429, IDBY1362265, Кава Італьяно Екпресо мелена смажена 250г в/у Люве GTIN4820178940580, IDBY1362267 на адресу ТОВ «Фудком».
Однак, ТОВ «ТРЕЙД ВІЖН» не було надано первини документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розважання продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг).
Окрім того, ТОВ «ТРЕЙД ВІЖН» не надано інформації стосовно забезпечення трудовими ресурсами для виконання такого обсягу операцій; не надано інформації, щодо трудового та основного ресурсу.
За результатами розгляду вищезазначених документів комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 06.04.2021 №2540450/43515412 про відмову в реєстрації податкової накладної.
На підставі викладеного, відповідач І та 2 просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято адміністративну справу № 640/20477/21 до провадження. Розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, в тому числі подачі іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
04.03.2025 від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначено, що контролюючим органом не було отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято відповідне рішення, що відповідають чинному законодавству. Просив прийняти рішення, яким ТОВ «ТРЕЙД ВІЖН» в задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі.
04.03.2025 Державною податковою службою України надано відзив на позов, в якому зазначив, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вигодою, яка не може бути задоволеною. Просив у задоволенні позову відмовити.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали електронної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» (код ЄДРПОУ 43515412) зареєстровано як юридична особа 03.11.2020, місцезнаходження: Україна, Україна, 03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 18Б, основний вид економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, власник: ОСОБА_1 . Відповідно до витягу № 2026584500507 є платником податку на додану вартість з 01.04.2020.
За результатами фінансово-господарської діяльності відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну№ 40304 від 04.03.2021 на постачання товару кави (у зернах та меленої) на адресу ТОВ «Фудком» та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН, в якій вказано результат обробки: ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.03.2021 №55 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0901,, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=4.5455%, "Р"=0 Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису). Сертифікат: № 010000000000000000000000000000000731124г, видавець: 'UA-36865753-0117' 'АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна", найменування: "ТОВ "ТРЕЙД ВІЖН" Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).
Позивач подав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій щодо податкових накладних /рахунків коригування, реєстрацію яких зупинені з додатками: копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, ДПС у місті Києві прийнято рішення від 06.04.2021 № 2540450/43515412, яким відмовило в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач подав скаргу на рішення ДПС у місті Києві від 06.04.2021 № 2540450/43515412, яка за результатами розгляду ДПС України залишена без задоволення від 22.04.2021 року № 18251/43515412/2
Не погодившись із правомірністю дій відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі Порядок № 1165, в редакції постанову КМУ від 16.06.2023 № 603), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Порядок № 520, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2023 № 394).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).
Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 5 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 Порядку № 1246).
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку № 1246).
Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначеним у цьому пункті.
Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 1165).
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5 Порядку № 1165).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (пункт 2 Порядку № 520).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 9 Порядку № 520 визначено, що Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно із пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховним Судом зазначено, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Реєстрацію податкової накладної від 27.05.2021 № 13 зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України - платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пункт 6 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
Реєстрацію податкової накладної від 14.06.2021 № 15 зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України - Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=4.5455%, «Р»=0.
Також додатково зазначено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).
У квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.03.2021 в ЄРПН зареєстровано за № 9046951480 позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому суд зауважує, що відповідачем не було визначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
Позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів відповідно до додатку до пояснень на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 зробив правовий висновок, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
Верховним Судом у постанові від 11.07.2024 у справі № 460/20198/24 зроблено висновок, що формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку №1165. Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій. … Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у відповідача-І були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від від 04.03.2021 № 55, а тому рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято відповідачем 1 без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.04.2021 №2540450/43515412 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.03.2021 № 55, та рішення Головного управління Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 18251/43515412/2 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.03.2021 № 55 суд зазначає наступне.
Верховним Судом у постанові від 07.05.2020 у справі № 300/183/19 зроблено висновки, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Контролюючий орган повинен конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
При цьому, висновки про задоволення позовних вимог, в тому числі і в частині зобов'язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну, були зроблені судом касаційної інстанції при встановлених судами обставин подання суб'єктом господарювання достатніх документів для реєстрації податкової накладної (справи № 821/1173/17, № 822/1817/18, № 822/1878/18, № 1640/2650/18, № 826/9457/18, № 560/435/19, № 816/2183/18, № 300/148/19, № 0940/1693/18).
У постановах від 23.05.2023 у справі № 500/770/21, від 30.05.2023 у справі № 500/889/21, від 20.06.2023 у справі № 200/6012/20-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22 Верховний Суд зробив висновок, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Разом з тим, згідно із положеннями Порядку № 520 для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної обов'язковим є підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, тобто подані позивачем документів для реєстрації спірних податкових накладних мають підтверджувати зазначені у них дані та мають бути достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.
Як зазначалось судом вище, позивачем надано контролюючим органам пояснення та копії документів відповідно до додатку до пояснень на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній від 04.03.2021 № 55 на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати. Позивачем до ДПС України надавались копії відповідних документів, а саме: договор поставки, видаткова накладна, товарно - транспортна накладна, договор транспортного експедирування, акт приймання - передачі послуг, договор поставки, лист ТОВ «Атті Інвестмент Груп», сертифікат відповідності, видаткова накладна, податкова накладна, квитанції, рахунок та платіжне доручення .
Оскільки позивачам після зупинення реєстрації податкової накладної було надано як пояснення, так і достатній для прийняття позитивного рішення ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України обсяг документів, а також зважаючи на відсутність доказів того, що такі документи були складені/оформлені із порушенням законодавства, у відповідачів були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
У даній спірній ситуації, з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів з метою вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних, ненаведення чітких і зрозумілих мотивів для неурахування як належних і достатніх поданих позивачем пакетів документів, суди дійшли висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та від 28.06.2024 №1640/2358/18.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» від 04.03.2021 № 55 датою її фактичного надходження, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Пунктом 19 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно із положеннями Порядку № 520 для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної обов'язковим є підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, тобто подані позивачем документів для реєстрації спірних податкових накладних мають підтверджувати зазначені у них дані та мають бути достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.
Верховним Судом у постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18, від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 сформовано висновок, відповідно до якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Судом установлено, що податкову накладну від 04.03.2021 № 55 направлено позивачем на реєстрацію за правилом першої події - отриманням оплати за товар від контрагента, і такий обов'язок виникає у платника податків після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс) незалежно від наявності інших первинних документів.
При цьому, судом установлено, що надіслані позивачем письмові пояснення підтверджує обов'язок платника зареєструвати податкову накладену, і були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної від 04.03.2021 № 55.
Щодо інших доводів, викладених відповідачами у відзиві, суд зауважує, що у постановах від 23.05.2023 у справі № 500/770/21, від 30.05.2023 у справі № 500/889/21, від 20.06.2023 у справі № 200/6012/20-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22 Верховний Суд зробив висновок, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 04.03.2021 № 55 датою фактичного находження, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, застосування якого призведе до відновлення такого права.
Суд також вважає помилковим посилання представника відповідачів на те, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку саме обраний судом спосіб захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належать до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн, відповідно до платіжного доручення № 744 від 20.07.2021, який суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в розмірі 2270,00 грн., пропорційно з кожного.
Керуючись ст.ст. 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-139, 143, 159-165, 168, 173, 192-196, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 18Б) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.04.2021 №2540450/43515412 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.03.2021 № 55, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ВІЖН», в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 18251/43515412/2 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.03.2021 № 55, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ВІЖН», в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.03.2021 № 55, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН», датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ВІЖН» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов