Іменем України
27 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9600/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» про стягнення заборгованості,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 28 червня 2022 року надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - позивач, ГУПФУ в м. Києві) до Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (далі - відповідач, ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1») з вимогою:
- стягнути з ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з вересня 2021 року по травень 2022 року в сумі 134763,74 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим за період з вересня 2021 року по травень 2022 року виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 134763,74 грн, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Від відповідача до суду 25 липня 2022 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що сума, яку позивач вимагає стягнути з відповідача, не відповідає фактичним обставинам та не підтверджена належними доказами, позивачем всупереч законодавства протиправно постійно включаються до розрахунків суми для сплати в стовпчику 15 вже після того, як були виставлені перші розрахунки, в яких ці особи були зазначені, тому, позивач повинен довести правомірність включення ним усіх сум до розрахунків.
Крім того, зазначено, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про понесення позивачем фактичних витрат на доставку пільгових пенсій по кожному із зазначених у розрахунку осіб.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження; вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); задоволено клопотання позивача про витребування доказів; зобов'язано відповідача надати додаткові докази.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (місцезнаходження: 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5, код ЄДРПОУ 04012276) є юридичною особою та перебуває на обліку в ГУПФУ в м. Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Позивачем у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», копії яких надані в матеріали справи, визначено відповідачу суму витрат по пільговим пенсіям за списком № 2 за період з вересня 2021 року по травень 2022 року на загальну суму 134763,74 грн, а саме:
за вересень 2021 року - на суму 7863,37 грн (розрахунок на загальну суму 23798,75 грн частково сплачений платіжним дорученням від 08.10.2021 на суму 15935,38 грн);
за жовтень 2021 року - на суму 0,00 грн (розрахунок на загальну суму 39077,35 грн сплачений в повному обсязі платіжними дорученнями від 23.10.2021 на суму 10000,00 грн, від 29.10.2021 на суму 10000,00 грн, від 05.11.2021 на суму 10000,00 грн; від 12.11.2021 № на суму 9077,35 грн);
за листопад 2021 року - на суму 0,00 (розрахунок на загальну суму 20690,58 грн сплачено в повному обсязі платіжними дорученнями від 19.11.2021 на суму 10000,00 грн, від 26.11.2021 на суму 10690,58 грн);
за грудень 2021 року - на суму 21051,53 грн;
за січень 2022 року - на суму 26487,58 грн;
за лютий 2022 року - на суму 21239,36 грн;
за березень 2022 року - на суму 20371,81 грн;
за квітень 2022 року - на суму 20371,81 грн;
за травень 2022 року - на суму 17378,28 грн.
Зазначені розрахунки надіслані на адресу відповідача та отримані ним, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення з відміткою про вручення.
Розмір заборгованості також підтверджений наданими в матеріали справи карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» та довідкою ГУПФУ в м. Києві, згідно з якими заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, що підлягають відшкодуванню відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що утворилася за період з вересня 2021 року по травень 2022 року в сумі 134763,74 грн станом на 05 березня 2025 року не виплачена.
Наданими відповідачем на виконання вимог ухвали від 17 лютого 2025 року протоколами про перерахунок пенсії та розрахунками стажу, підтверджено факт призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також факти їх роботи у відповідача.
Також наданими на виконання вимог ухвали від 17 лютого 2025 року відомостями на виплату пенсій за період з вересня 2021 року по травень 2022 року підтверджено факт виплати ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 призначених пенсій за віком, розмір яких був включений до вищевказаних розрахунків на відшкодування.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- відповідно до пункту «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- відповідно до пунктів «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті другої, абзацом третім пункту 1 статті четвертої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відшкодуванню у розмірі 100 % підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами та установами.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники, до яких, серед іншого, віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції № 21-1.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції № 21-1).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
З вище викладеного слідує, що обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/23683/19.
Як вже вище вказано, до матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за вересень 2021 року на суму 23798,75 грн; за грудень 2021 року на суму 21051,53 грн; за січень 2022 року на суму 26487,58 грн; за лютий 2022 року на суму 21239,36 грн; за березень 2022 року на суму 20371,81 грн; за квітень 2022 року на суму 20371,81 грн; за травень 2022 року на суму 17378,28 грн та докази їх надіслання відповідачу.
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Наведений висновок щодо застосування згаданих правових норм викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 804/75/18.
Відповідач у порушення пункту 6.7 Інструкції № 21-1 не перерахував у визначені строки кошти за вказаний період, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 134763,74 грн, яка на час розгляду та вирішення справи відповідачем не погашена.
Доказів протилежного суду не надано.
Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем доказів понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд відхиляє їх як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як вже вище вказано, позивачем на виконання вимог ухвали від 17 лютого 2025 року про прийняття справи до провадження в матеріали справи надано складені позивачем списки на зарахування пенсій на поточні рахунки пенсіонерів, які працювали на підприємстві відповідача.
Також суд звертає увагу, що належними, допустимими та достатніми доказами для підтвердження понесення відповідних витрат, є саме розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, з доказами їх направлення страхувальнику.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/23683/19.
При цьому, суд зазначає, що предметом позовних вимог у цій справі є стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відтак, дослідження обставин щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які є доказами понесених позивачем витрат та підставами їх відшкодування, та які відповідачем у визначеному порядку не оскаржені, тобто є узгодженими, не належать до предмету доказування у цій справі.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 804/75/18.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини, зважаючи на відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки ГУПФУ в м. Києві у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) до Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (місцезнаходження: 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5, код ЄДРПОУ 04012276) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2021 року по травень 2022 року в сумі 134763,74 грн (сто тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят три гривні 74 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова