30 червня 2025 року м. Київ справа №320/31057/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 ,
про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис відносно ОСОБА_1 НОМЕР_1 , винесений 10.01.2024.
В обґрунтування вимог позову вказано, що 10.01.2024 інспектором УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Коваленко Є.А. щодо ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 432111 про заборону в будь-якій формі контактувати з постраждалою особою, його дружиною ОСОБА_2 , строком на 10 діб з 01 год. 00 хв. 10.01.2024 до 01 год. 00 хв. 19.01.2024. Обставин, які б свідчили про наявні чи потенційні загрози життю чи здоров'ю ОСОБА_2 працівниками поліції, не виявлено. Крім того, також не встановлено необхідності негайного припинення домашнього насильства, оскільки домашнього насильства не існувало, а до приїзду поліції подружжя вже спілкувались на інші теми.
Про вчинення відносно ОСОБА_2 фізичного насильства чи існуванню безпосередньої загрози для її життя чи здоров'я, остання не заявляла. Свідки вчинення ОСОБА_1 фізичного чи психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 відсутні. Таким чином, загрози життю чи здоров'ю потерпілої не існувало, в необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 не було необхідності. Винесення такого припису не відповідає частині першій статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Просить суд задовольнити позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
04 липня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року відкрито провадження у справі №320/31057/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів. Залучено до участі у справі в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» від 04 липня 2024 у справі №320/31057/24 доставлено до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції 05 липня 2024 року.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України.
Третя особа правом надання пояснень на позовну заяву не скористалася, хоча про відкриття провадження у справі була повідомлена відповідності до положень КАС України.
У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.01.2024 інспектором УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Коваленко Є.А. щодо ОСОБА_1 складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 432111 про заборону в будь-якій формі контактувати з постраждалою особою, його дружиною ОСОБА_2 , строком на 10 діб з 01 год. 00 хв. 10.01.2024 до 01 год. 00 хв. 19.01.2024.
Не погоджуючись із вказаним приписом позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України від 07 грудня 2017 року №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VIII).
Положеннями частини першої статті 1 Закону №2229-VIII надано наступні визначення понять:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);
кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);
особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8);
терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16).
За змістом частини третьої статті 3 Закону №2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з пункту 4 частини першої статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Статтею 24 Закону №2229-VIII передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4)направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Частинами першою, другою, четвертою-шостою статті 25 Закону №2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3)заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (частина дев'ята статті 25 Закону №2229-VIII).
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (частина одинадцята статті 25 Закону №2229-VIII).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Порядку №654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Пунктом 5 Поряду №654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(-ів) (у разі наявності).
Так, відповідно до пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку №654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень);
у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку «у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних»- підпис, прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (її представника);
у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові кривдника;
у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно до розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді»/«невідомо». Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року №369/180 (далі - Порядок №369/180) дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно пунктом 7 Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Суд констатує, що для судового розгляду не надані матеріали проведеної перевірки. Суду не надано форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства в порушення розділу II Порядку №654. Відсутність відповідної форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства в матеріалах перевірки, поданих до суду, суд розцінює як відсутність та не складання поліцейським відповідної форми перед складанням оскаржуваних приписів.
Натомість фактичні обставини справи свідчать, що за наслідками складеного раніше протоколу стосовно позивача 01.12.2023 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2024 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недотримання відповідачем процедури прийняття термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №432111. Останній прийнято без повного дослідження всіх обставин події та без дотримання Порядку №369/180.
При прийнятті рішення суд враховує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №432111 винесено строком на 10 діб. Тобто станом на день розгляду справи судом вказаний припис вичерпав свою дію.
Проте, суд зазначає, що жодна інша норма національного законодавства не містить обмеження права особи на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування такого, що вже реалізований (не реалізований), індивідуального акту, та не обмежує (звужує) повноважень суду щодо розгляду і вирішення адміністративної справи з огляду на таку ознаку.
Аналогічний висновок зазначений Верховним Судом в ухвалі від 21 травня 2020 року, справа №826/9464/18.
Тобто, факт реалізації або не реалізації актів та інших документів не може бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.09.2018, справа №826/5608/17.
Такий підхід суду також узгоджується із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини , викладеного рішення суду по справі Фрезаду проти Греції» (FREZADOU v. GREECE, Applicationno. 2683/12, 8 November 2018), за висновками якого, нездатність судів завчасно розглянути по суті спір з приводу правового акту, який втратив чинність з тієї підстави, що у позивача зник правовий інтерес, є порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
Отже, суд констатує, що закінчення терміну дії припису не означає, що даний акт індивідуальної дії не створює правових наслідків для позивача у справі.
Так, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» винесення термінового заборонного припису відносно кривдника передбачає настання негативних наслідків для цієї особи, а саме: внесення до реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство, взяття кривдника на профілактичний облік, відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків, тощо.
З огляду на викладене, враховуючи наявність факту порушення процедури складання термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №351326, останній підлягає скасуванню в судовому порядку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією про сплату від 19.03.2024.
Оскільки позов задоволено, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис відносно ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , винесений 10.01.2024 інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 2 полку 1(з ОПБ) Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коваленком Євгенієм Андрійовичем.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.