18 червня 2025 року (15:20)Справа № 280/6782/21 ПР/280/42/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
секретар судового засідання Черченко К.Ю.,
за участю представників:
позивача - Кукурудза Р.О., відповідачів 3,4 - Вишнякової І.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1. Міського голови Орлова Дмитра Олеговича, 2. Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича, 3. Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, 4. Енергодарської міської ради Запорізької області, третя особа: Профспілковий комітет виконавчого комітету Енергодарської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
04.08.2021 ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до 1. Міського голови Орлова Дмитра Олеговича, 2. Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича 3. Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, 4. Енергодарської міської ради Запорізької області, третя особа: Профспілковий комітет виконавчого комітету Енергодарської міської ради, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови за підписом виконувача обов'язки міського голови І.Самойдюк від 25.0б.2021 №186-ос «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян апарату міської ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради з 30.06.2021;
стягнути з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради з 30.06.2021 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка працювала на посаді головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян та 23.04.2021 попереджена про наступне вивільнення з 01.07.2021 та при цьому їй запропоновано лише одну вакантну посаду. Згодом позивачку було звільнено. Зазначає, що мала переважне право на залишення на роботі. Вказує, що відповідачами не вказана причина скорочення посади позивачки. Отже, право на працю позивачки було порушено. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 09.08.2021 позовна заява повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №280/6782/21 скасована. Справа направлена до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
30.11.2021 матеріали вищезазначеної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/6782/21 та призначено підготовче засідання на 01.02.2022, яке відкладено за клопотанням представників сторін на 28.02.2022.
Водночас, підготовче засідання 28.02.2022 не відбулось, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, та для забезпечення життя і здоров'я, як працівників суду так і сторін у справах, за наказами тимчасово виконуючого обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» всі адміністративні справи були зняті з розгляду за період з 01.03.2022 по 06.05.2022 включно.
В подальшому за клопотаннями представника відповідачів проведення засідання неодноразову відкладалось, з огляду на перебування відповідача - Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича у полоні російської федерації, а також з огляду на неможливість надати докази, які знаходяться у м.Енергодарі, на тимчасово окупованій території.
З огляду на об'єктивні обставини, відзив представником відповідачів був наданий 02.05.2025. У відзиві зазначає, що рішенням Енергодарської міської ради від 09.04.2021 №63 у зв'язку з необхідністю оптимізації організаційної структури, раціоналізації робочих місць, поліпшенням роботи деяких підрозділів міської ради та її окремих посадових осіб, забезпечення більш ефективної роботи окремих напрямків діяльності виконавчих органів місцевої ради затверджено нову структуру апарату ради та її виконавчих органів з 01.07.2021 та вирішено реорганізувати з 01.07.2021 відділ інформації та зв'язків з громадськістю апарату Енергодарської міської ради та її виконавчого комітету шляхом злиття з відділом по роботі зі зверненнями громадян апарату Енергодарської міської ради та її виконавчого комітету та утворення відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Енергодарської міської ради. Розпорядженням Енергодарського міського голови від 13.04.2021 була створена комісія з оцінки переважного права на залишення на роботі, за висновками рекомендовано міському голові надати переважне право на залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також зазначає, що позивачці при попередженні про звільнення було запропоновано вакантну посаду, від якої вона відмовилась. Інші вакантні посади, включені до переліку таких, що підлягають скороченню, то вони не можуть забезпечити роботою позивачку. Вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.
Протокольною ухвалою суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 11.06.2025.
У судовому засіданні оголошено перерву до 18.06.2025.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зокрема зауважив, що відповідачами порушено процедуру звільнення позивачки. Вважає необґрунтованими висновки комісії з переважного права залишення на роботі щодо відсутності у позивачки такого права, у порівнянні з іншими працівниками. Вакантні посади, які б відповідали спеціалізації позивачки їй не пропонувались. Позивачці була запропонована посада - головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, на яку позивачка погодилась, про що свідчить її підпис у розпорядженні №128-ос. Проте, у подальшому до розпорядження №128-ос внесені зміни розпорядженням №130-ос, та позивачка включена до переліку осіб, яким не пропонувались вакантні посади. Також представник позивача висловив сумніви щодо об'єктивності висновків комісії та довідки до акту з переважного права залишення на роботі, оскільки така довідка підписана одноособово. Відтак, роботодавець у цьому випадку діяв недобросовісно, чим порушено права та інтереси позивачки.
Представник відповідачів 3,4 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила. Зазначила, що позивачка у порівнянні з іншими працівниками, не мала переважного права залишення на роботі. Щодо розпоряджень №128-ос та №130-ос зазначила, що внесення змін до розпоряджень не є протиправним, а запропонована позивачці посада розпорядженням №128-ос не була вакантною.
Також 18.06.2025 представник відповідачів надала суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з метою залучення доказу - акту з оцінки переважного права залишення на роботі.
Суд, протокольною ухвалою 18.06.2025 у задоволенні вказаного клопотання відмовив, оскільки представником відповідача не було наведено обґрунтовані підстави не надання вказаного доказу одночасно із відзивом, а посилання на технічні проблеми - є недоведеними.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 КАС України, у судовому засіданні 18.06.2025 проголошено скорочене рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян апарату міської ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради.
Відповідно до Розпорядження міського голови від 23.04.2021 №128-ос позивачку попереджено про наступне вивільнення та скорочення займаної посади, запропоновано посаду головного спеціалісту відділу бухгалтерського обліку на звітності, із якою позивачка погодилась (а.с.104-112, т.1).
Розпорядженням міського голови від 23.04.2021 №130-ос внесено зміни до Розпорядження від 23.04.2021 №128-ос, позивачка виключена із пункту розпорядження №128-ос, відповідно до якого їй пропонувалась інша посада головного спеціалісту відділу бухгалтерського обліку на звітності (а.с.102-103, т. 1).
Отже, з урахуванням Розпорядження №130-ос, ОСОБА_1 попереджена про наступне вивільнення з 01.07.2021 у зв'язку із скороченням посади, інша посада їй не запропонована.
25.06.2021 Розпорядженням міського голови №186-ос позивачка звільнена з посади з 30.06.2021 у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі Розпорядження Енергодарського міського голови від 23.04.2021 №147-р «Про затвердження штатних розписів», від 23.04.2021 №130-ос «Про внесення змін до розпорядження міського голові від 23.04.2021 №128-ос «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці» (а.с.21, т.1).
Не погоджуючись із Розпорядження Енергодарського міського голови №186-ос від 25.06.2021 та з вимогою поновити на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України. Відповідно до частини 4 якої у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9, зокрема, зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян апарату міської ради виконавчого комітету Енергодарської міської ради.
Відповідно до штатного розпису виконавчого комітету Енергодарської міської ради, затвердженого розпорядженням Енергодарського міського голови від 14.04.2021 №136-р, до організаційного відділу по роботі зі зверненнями громадян входили три посади - начальник відділу (1 одиниця) та головний спеціаліст (2 одиниця) (а.с.117-118).
Рішенням Енергодарської міської ради від 09.04.2021 №63 “Про структуру чисельності апарату ради та її виконавчих органів» у зв'язку з необхідністю оптимізації організаційної структури, раціоналізації робочих місць, поліпшенням роботи деяких підрозділів міської ради та її окремих посадових осіб, забезпечення більш ефективної роботи окремих напрямків діяльності виконавчих органів місцевої ради затверджено нову структуру апарату ради та її виконавчих органів з 01.07.2021.
Пунктом 3 вказаного рішення Енергодарської міської ради визначено «реорганізувати з 01.07.2021 загальний відділ інформації та зв'язків з громадськістю апарату Енергодарської міської ради та її виконавчого комітету шляхом злиття з відділом по роботі зі зверненнями громадян апарату Енергодарської міської ради та утворення відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Енергодарської міської ради».
Відповідно до пункту 9 зазначеного рішення Енергодарської міської ради у зв'язку з реорганізацією виконавчих органів міської ради вирішено скоротити з 01.07.2021 загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів на 20 штатних одиниць та затвердити її у кількості 204,5 штатних одиниць (а.с.113-116, т.1).
Розпорядженням міського голови від 23.04.2021 №147-р “Про затвердження штатних розписів», на виконання рішення міської ради від 09.04.2021 №63 з 01.07.2021 введено в дію нові штатні розписи апарату Енергодарської міської раді та її виконавчого комітету.
Пунктом 6 вирішено скоротити, зокрема, наступні посади:
- начальника відділу по роботі зі зверненнями громадян - 1 штатну одиницю;
- головного спеціаліста відділу по роботі зі зверненнями громадян - 2 штатні одиниці.
Отже, суд вважає, що зазначені зміни підпадають під ознаки підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у відповідності до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Позивачка була попереджена про наступне вивільнення 23.04.2021, про що свідчить її особистий підпис у розпорядженні Енергодарського міського голови від 23.04.2021 «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці» №128-ос.
При цьому, відповідно до вказаного Розпорядження позивачці запропоновано іншу посаду - головного спеціалісту відділу бухгалтерського обліку на звітності, на яку вона погодилась.
Проте, Розпорядженням №130-ос від 23.04.2021 внесено зміни до Розпорядження №128-ос, та виключено пункт, відповідно до якого позивачці пропонувалась посада головного спеціалісту відділу бухгалтерського обліку на звітності. Із Розпорядженням №130-ос позивачка ознайомлена 26.04.2021, про що свідчить її підпис (а.с.102, т. 1).
Щодо зауважень представника позивачки на Розпорядження №130-ос, то суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено заборон на внесення міським головою змін до раніше виданого розпорядження, такі дії входять до повноважень міського голови та не суперечать приписам чинного законодавства.
Крім того, розпорядження №130-ос від 23.04.2021 позивачкою не оскаржено.
Таким чином, позивачка була попереджена про наступне вивільнення та обізнана про те, що інша посада їй не пропонується.
Частинами 2,3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
З аналізу наведених норм слідує, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці.
У свою чергу, відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України "Про вищу освіту", кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.
За визначенням пунктів 8, 13, 20, 21 статті 1 Закону України "Про вищу освіту", компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти; галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка; спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка; спеціалізація - складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти.
Водночас, кваліфікація як рівень досягнення компетентності є результатом навчання на певному рівні вищої освіти, який визначає здатність особи успішно здійснювати професійну діяльність у певній галузі.
При цьому слід зазначити, що з урахуванням положень статті 42 КЗпП України, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.
Таким чином, при проведенні вивільнення орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.
Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника. Тому при застосуванні положень статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі слід враховувати, в тому числі і наявність дисциплінарного стягнення.
Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.
Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен з'ясовувати сам суб'єкт владних повноважень, приймаючи відповідне рішення.
Судом з'ясовано, що для виконання вищевказаних вимог законодавства, розпорядженням Енергодарського міського голови від 13.04.2021 №111 о/с була створена комісія з оцінки переважного права на залишення на роботі (а.с.98, т. 2).
Як вже було зазначено, скороченню підлягали дев'ять посад, які не були вакантними:
- начальник відділу по роботі зі зверненнями громадян ( ОСОБА_3 );
- головні спеціалісти відділу - (Савченко Л.О., Гізьо Я.С.);
До матеріалів справи надано довідку, а саме: порівняльну таблицю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.106-108, т.2), відповідно до аналізу яких було вирішено про переважне право залишення на роботі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Суд критично ставиться на посилання представника позивача щодо роботи комісії з визначення осіб, які мають переважне право залишення на роботі.
Так, представник позивача зазначає, що відповідно до Розпорядження комісія створена 13.04.2021, а 14.04.2021 вже були готові висновки про наявність переважного права.
При цьому, жодних порушень, на думку суду, щодо висновків, зроблених на наступний день після створення комісії - не має.
Суд зауважує, судом не долучено до матеріалів справи акт комісії від 14.04.2021, проте порівняльна таблиця щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не дає підстав для наявності сумнівів про виконання роботодавцем свого обов'язку щодо визначення осіб, які мають переважне право залишення на роботі.
Також, не викликає сумнівів аналітична довідка, підписана начальником відділу кадрової роботи О. Литвиновою (а.с.111, т 2), відповідно до якої ОСОБА_1 у порівнянні з іншими працівниками не має відповідних знань, умінь та навичок.
Щодо посилань представника позивача на одноособове підписання вказаної довідки, то суд зазначає про відсутність норми законодавства, яка б зобов'язувала роботодавця оформлювати такі довідки та підписувати їх колегіально.
Отже, комісією визначено, що ОСОБА_1 у порівнянні із іншими працівниками, які мають більш високу кваліфікацію та продуктивність праці не користується переважним правом залишення на роботі.
Щодо посилань позивачки у позові про порушення, на думку позивача, вимог ст. 49-4 КЗпП України та вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», слід зазначити, що Міський голова листом від 05.05.2021 №01-01-51/2156 звернувся до профспілкового комітету виконавчого комітету Енергодарської міської ради з проханням надати згоду на вивільнення працівників (а.с.98-101, т.1).
Листом голови профспілкого комітету від 11.06.2021 надано згоду на вивільнення працівників (а.с.99, т.2).
Згідно з ч.2 ст.43 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
За ч. 3 цієї ж статті, якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
На засідання профспілкового комітету, яке проходило 11.06.2021 позивачка не з'явилась, та протоколом від 11.06.2021 № 11 надана згода на її вивільнення (а.с.101-103, т.2).
Таким чином, на думку суду, приписи ст.49-4 КЗпП України та вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавцем було дотримано.
Отже, під час звільнення позивачки роботодавцем дотримано процедуру її звільнення.
Відтак, з урахуванням викладеного вище, судом не встановлено наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до 1. Міського голови Орлова Дмитра Олеговича (вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 2. Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича (вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 3. Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 04526934, вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 4. Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 20514818, вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), третя особа: Профспілковий комітет виконавчого комітету Енергодарської міської ради (вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.06.2025.
Суддя Ю.В. Калашник