27 червня 2025 рокуСправа № 280/10420/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №280/10420/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено повністю. Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01.01.2024.
Також, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у місячний строк після набрання цим рішенням законної сили звіт про виконання даного судового рішення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №280/10420/24 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 залишено без змін.
25.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву вх. № 31770, відповідно до якої Управління просить прийняти звіт про виконання рішення суду. В обґрунтування посилається на те, що виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 01.01.2024. Нараховану пенсію за період з 01.01.2024 по 31.05.2025 у розмірі 175 785,95 грн. включено до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантованою державою. Відтак вважає, що рішення суду виконано в межах покладених на нього зобов'язань.
Суд, розглянувши заяву відповідача, дослідивши звіт про виконання рішення суду, зазначає наступне.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов'язок учасників справи щодо обов'язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов'язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини»).
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення
Питання, пов'язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382 КАС України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №280/10420/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 01.01.2024.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано суду звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено відповідачем.
Надіючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025, суд зазначає наступне.
Так, на виконання рішення суду відповідачем поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.01.2024, що підтверджується Протоколом нарахування пенсії за період з 01.01.2024 - 31.05.2025 в сумі 175 785,95 грн.
Вказану виплату включено до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою, що підтверджується долученим до справи витягом.
З наведеного вбачається, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №280/10420/24 виконано відповідачем відповідно до покладених зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Тому, з огляду на положення статті 382-3 КАС України, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №280/10420/24.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №280/10420/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я.Максименко