про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
30 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5372/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду його заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; 2) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути подані ним заяви та прийняти рішення про надання відстрочки або надати мотивовану письмову відмову.
Разом з позовною заявою до суду подано клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить: заборонити територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти щодо нього будь-які дії, пов'язані з мобілізацією, врученням повісток, примусовою явкою чи направленням для проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Частина 1 ст.152 КАС України передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з приписами ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Отже, 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,4 грн (0,3х3028,00).
В той же час, заявником не додано документ на підтвердження сплати судового збору у вищевказаному розмірі.
Позивачем до позовної заяви також додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із складним матеріальним становищем та зазначаючи, що він є батьком двох неповнолітніх дітей, одна з яких має статус дитини з інвалідністю до 18 років.
До вказаного клопотання позивач додав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору надав Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених та утриманих податків, сформовані за період з 2 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року.
В той же час, по факту такі містять інформацію по травень 2025 року.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у 2025 році, а тому мав би подати до суду докази, які б могли підтвердити те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за повний 2024 рік.
Відтак, надані позивачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених та утриманих податків за період з 2 кварталу 2024 року по травень 2025 року не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справі №990/243/23.
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, у відповідності до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Оскільки судом встановлено, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, то така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 152,154, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Клопотання позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- повернути без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька