30 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/11234/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом (із врахуванням уточнення позовних вимог) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (три роки, які передують року призначення пенсії за віком), яка оформлена у відповіді Управління, викладеній у листі №18137-14475/Р-02/8-0600/25 від 11.04.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком з 11 квітня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, а саме за 2020, 2021 та 2022 роки та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з 11.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці з 2012 року була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". В подальшому, з 08.09.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що відповідачем при обчисленні пенсії показники середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, враховано за 2014-2016 роки. Проте враховуючи попереднє призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" вважає, що потрібно застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2022-2024 роки.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
26.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов до суду відзив на позов від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Головним управлінням правомірно здійснено переведення позивача з 08.09.2023 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків
Судом встановлено, що позивачка з 20.09.2012 отримувала пенсію за вислугу років призначену на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення", яку обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В подальшому, 08.09.2023 за заявою позивачки, її переведено на пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачка звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням під час перерахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії: 2020-2023 роки.
Однак, відповідач листом від 11.04.2025 за №18137-14475/Р-02/8-0600/25 повідомив про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022.
Вважаючи відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором що передбачено ч. 1 ст.10 статті 9 Закону №1058-ІV.
Як зазначалось, позивачці з 20.09.2012 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Виходячи з аналізу норм Закону №1058-ІV, виплата пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, враховуючи, що позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є призначенням вперше.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто показник середньої заробітної плати мав враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вирішуючи даний спір, суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 03.10.2018 у справі №428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
В даному випадку пенсія за віком на підставі Закону №1058-ІV буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше, так як до призначення цієї пенсії позивач отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню судом з зазначених вище підстав шляхом зобов'язання відповідача провести на користь позивача перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020 - 2022 роки, із урахуванням раніше виплачених коштів.
Таким чином, відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсії має бути проведений з першого числа місяця звернення за перерахунком пенсії - 11 квітня 2025 року.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість своїх дій, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл інших судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 11.04.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 роки, із урахуванням різниці, що була виплачена.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
30 червня 2025 р.
30.06.25