30 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/21205/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі також Управління, відповідач 1) про визнання протиправним та скасування протоколу засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян від 20 травня 2021 року №3 в частині відмови у визначенні статусу та видачі посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС» категорії 2 серії А та посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 3 серії А відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 (далі - Порядок №551), а також в частині визначення відсутності підстав для визначення ОСОБА_1 статусу для видачі посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г відповідно до пункту 7 Порядку №551; зобов'язання прийняти рішення про визначення статусу та видачу посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС» категорії 2 серії А, посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 3 серії А та посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г відповідно до Порядку №551.
Позов обґрунтований тим, що 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав заяву на ім'я начальника Управління з проханням направити подані ним документи щодо визначення статусу та видачі посвідчення на розгляд комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак листом від 04 червня 2021 року відповідач повідомив про відмову рішенням комісії (протокол від 20 травня 2021 року №3) у визначенні статусу та видачі посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 2 серії А та категорії 3 серії А з підстав виконання позивачем роботи за межами зони відчуження (село Демидів) та у визначенні статусу і видачі посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г з підстав виконання позивачем роботи у 1987 році за межами зони відчуження (село Демидів) менше трьох місяців.
Позивач вважає відмову Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі також Комісія) необґрунтованою та такою, що не відповідає Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ). Так за змістом статті 10 цього Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів. ОСОБА_1 стверджує, що з 09 по 29 квітня 1987 року 78 годин (в т.ч. 30 годин в нічний час) здійснював чергування на цілодобовому пункті дозиметричного контролю автотранспорту в селі Демидів Київської області, де відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1996 року №1391 у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, та яке згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106 належить до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підтвердження вказаних обставини відповідачу було надано зведені відомості обліку чергувань на підприємстві та довідку від 25 листопада 1994 року №60-52/931, які безпідставно не були взяті до уваги.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2021 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) адміністративну справу №640/21205/21 Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження та її розгляд визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.105-106).
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено зміну найменування відповідача 1 на Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (без зміни ідентифікаційного коду).
Відповідач 1, отримавши ухвалу про відкриття провадження 16 серпня 2021 року (а.с.92) та ухвалу про прийняття справи до провадження 06 березня 2025 року (а.с.108), відзив на позов не подав.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року (а.с.110) залучено до участі у справі як другого відповідача Департамент соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач 2).
Відповідач 2 у відзиві на позов (а.с.130-136) позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю, зазначивши, що відповідно до статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) в зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Пункт 5 статті 11 цього Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи відносить осіб, які, зокрема, працювали не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілого від Чорнобильської катастрофи недостатньо лише самого факту участі у таких роботах, а необхідно підтвердити виконання робіт протягом встановленого періоду часу безпосередньо у зоні відчуження або за межами зони відчуження.
Відповідач 2 вказав, що заява позивача розглядалася Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утвореною відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551. За матеріалами особової справи ОСОБА_1 , які знаходяться на зберіганні в Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, це питання у минулому вже перебувало на розгляді комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, протоколом засідання якої від 07 вересня 1995 року №120 позивачу було відмовлено у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зв'язку з тим, що роботи виконувались за межами зони відчуження (село Демидів). Подані до Управління повторно у 2021 році документи не підтверджують законодавчі підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; також відсутні підстави для визначення йому статусу та видачі посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г, оскільки він у 1987 році виконував роботи за межами зони відчуження (село Демидів) менше трьох місяців.
Відповідач 2 зауважив, що позивач до Департаменту не звертався та у цьому разі відсутнє порушення його прав.
Позивач у відповіді на відзив (а.с.140-144) аргументи відповідача 2 заперечив та підтримав доводи позову.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про заміну неналежного відповідача (а.с.140-141).
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
22 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав заяву начальнику Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій просив передати комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для визначення статусу та видачі йому посвідчення (без зазначення категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та виду посвідчення) (а.с.23).
Рішенням Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, оформленого протоколом від 20 травня 2021 року №3 (а.с.26), ОСОБА_1 відмолено у визначенні статусу та видачі посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС» категорії 2 серії А, посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 3 серії А з підстав виконання ОСОБА_1 роботи за межами зони відчуження (село Демидів Київської області) та посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г з підстав виконання позивачем роботи у 1987 році за межами зони відчуження (село Демидів Київської області) менше трьох місяців.
Листом Управління від 04 червня 2021 року №36-236 ОСОБА_1 інформовано, що видача посвідчень провадиться Київською міською державною адміністрацією за поданням районних державних адміністрацій, тож заява була надана до Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації на розгляд Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян; одночасно доведено до відома про прийняте Комісією рішення (а.с.24).
Позивач, не погоджуючись із рішенням Комісії, звернувся до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення створює Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Вказаний Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території (стаття 1 Закону №796-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 Закону №796-XII установлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 11 Закону №796-XII визначено осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та у пункті 5 законодавець такими особами визнає осіб, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році,
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Частинами першою, третьою, четвертою статті 65 Закону №796-XII установлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС» та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх категорії, підстави для надання статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлює Закон №796-ХІІ; статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтверджується посвідченням, яке видається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2018 року №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 4 Порядку №551 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.
Відповідно до пункту 6 Порядку №551 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п'яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 3) серії А зеленого кольору.
До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
Як визначено пунктом 7 Порядку №551, особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору.
Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Судом встановлено, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 грудня 2018 року №2194 “Про деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 лютого 2019 року №228 “Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 грудня 2018 року №2194 “Про деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») утворено Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, затверджено її персональний склад (пункт 1).
Згідно з пунктами 3, 4 розпорядження від 04 грудня 2018 року №2194 (в редакції розпорядження від 11 лютого 2019 року №228) Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організовує роботу з видачі (вилучення) посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян. Управління праці та соціального захисту населення районних в місті Києві державних адміністрацій забезпечують прийом заяв та документів для видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян за місцем проживання (реєстрації) заявників; передачу заяв та документів для видачу посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду у встановленому порядку.
З матеріалів справи слідує, що заява ОСОБА_1 від 22 лютого 2021 року про визначення статусу та видачі посвідчення, яка подана до Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, була передана до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, про що позивач був інформований листом відповідач 1 від 04 червня 2021 року №36-236 (а.с.24-25).
Ця заява розглянута Комісією з прийняттям рішення (протокол від 20 травня 2021 року №3) про відмову у визначенні позивачу статусу та видачі посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС» категорії 2 серії А, посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 3 серії А (з підстав виконання роботи за межами зони відчуження) та посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г (з підстав виконання позивачем роботи у 1987 році за межами зони відчуження - село Демидів Київської області менше трьох місяців) (а.с.26).
Статтею 15 Закону №796-XII передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
Пунктом 11 Порядку №551 уточнено, що посвідчення видаються:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7).
З наданих позивачем документів вбачається, що ОСОБА_1 у період з 10 листопада 1982 року по 06 червня 1996 року працював на заводі торгового машинобудування “Київторгмаш», про що вказано у довідці Публічного акціонерного товариства “Томак» (в минулому - Виробниче об'єднання “Київторгмаш») від 23 лютого 2021 року №60-63/118 (а.с.41).
Наказами Виробничого об'єднання “Київторгмаш» від 21 січня 1987 року №21, від 26 лютого 1987 року №57, від 25 березня 1987 року №77 було організоване цілодобове чергування розвідників-дозиметристів у пункті дозиметричного контролю з згідно з графіком чергувань (а.с.43-55).
Наказ не містить поіменного списку працівників, які були залученні до чергування. Водночас з довідки від 25 листопада 1994 року №60-52/931 слідує, що ОСОБА_1 на підставі наказу начальника цивільної оборони - генерального директора виробничого об'єднання “Торгмаш» з 09 по 29 квітня 1987 року, дев'ять разів - 78 годин (в т.ч. числі 30 годин в нічний час) був залучений до чергування у пункті дозиметричного контролю в селі Демидів. Тут же зазначено, що достовірність роботи у пункті контролю автотранспорту, що прибуває з 30-кілометрової Чорнобильської зони, підтверджується даними зведеної відомості обліку чергувань на підприємстві (а.с.42).
В контексті доводів позивача суд наголошує, що статтею 10 Закону №796-XII обумовлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, …. а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Отже, Закон визначає такі умови віднесення громадян до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: безпосередня участь у роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження незалежно від кількості робочих днів у 1986-1987 роках; робота не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з Додатком №1.
Відповідно до Додатку №1 до цієї постанови село Демидів Вишгородського району Київської області не відноситься до зони відчуження, натомість воно віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором.
Таким чином, у випадку позивача за наданими документами відсутні підстави для визначення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки відсутні докази його безпосередньої участі у 1986-1987 роках у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження (до якої село Демидів Вишгородського району Київської області не відноситься).
За іншим критерієм статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу також не може бути наданий, оскільки відсутнє документальне підтвердження роботи не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Частина друга статті 14 в редакції Закону України від 01 липня 1992 року №2532-XII “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мала такий зміст: “Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги, передбачені цим Законом, мають особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного (обов'язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів».
Надалі Законом України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №230/96-ВР) частину другу статті 14 Закону №796-XII викладено в такій редакції: “Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями».
Одночасно Законом №230/96-ВР виключено частину третю статті 14 Закону №796-XII, яка до цього передбачала, що громадяни, які брали участь у роботах з особливо шкідливими умовами праці, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями у 1986-1990 роках за межами зони відчуження, можуть бути віднесені до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Порядок визначення категорій цих осіб, перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1996 року №1391 відповідно до Закону №230/96-ВР затверджено Перелік місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. У цьому переліку значаться головні дороги та населені пункти за межами зони відчуження, де були розташовані контрольно-дозиметричні і регулювальні пости державної та військової автоінспекції, серед них - село Демидів Вишгородського району Київської області. У цьому населеному пункті також були розгорнуті пункти дезактивації та станції знебруднення авіаційного, автомобільного, залізничного, річкового транспорту, будівельної, гірничої, дорожньої та іншої техніки, що використовувалась на різних роботах у зоні відчуження.
Отже, на пільги та компенсації, передбачені Законом №796-XII можуть претендувати ті особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - не менше 14 календарних днів; не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років.
Згідно з довідкою від 25 листопада 1994 року №60-52/931 (а.с.42) ОСОБА_1 здійснював чергування у пункті дозиметричного контролю в селі Демидів Вишгородського району Київської області (поза межами зони відчуження) у період з 09 по 29 квітня 1987 року дев'ять разів, тобто менше трьох місяців, що встановлено у спірному рішенні Комісії.
Підсумовуючи сказане та з огляду на обставини у справі, у цьому випадку умови для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні: позивач не брав безпосередню участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках (село Демидів віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором) та не працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві, тож у Комісії були підстави для відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відтак відсутні підстави для видачі позивачу посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС» категорії 2 серії А та посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» категорії 3 серії А. Так само не доведено належними доказами підстави для видачі ОСОБА_1 посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г, яке видається тим особам, які працювали з моменту аварії до 01 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, а позивач за наданими доказами працював за межами зони відчуження у 1987 році менше трьох місяців.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позову, суд дійшов переконання, що рішення Комісії, оформлене протоколом від 20 травня 2021 року №3, відповідає положенням чинного законодавства та відсутні підстави для його скасування.
Недоведення підстав для задоволення основної вимоги є наслідком відмови у задоволенні похідної вимоги (про зобов'язання вчинити дії).
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02064, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 87Д, ідентифікаційний код юридичної особи 37501611), Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, Україна, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 37441694) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк