м. Вінниця
30 червня 2025 р. Справа № 120/16782/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо неналежного перегляді рішення ВЛК №456/Д від 25.09.2024 та не винесенні вмотивованої постанови про відмову або задоволення скарги від 24.10.2024.
Ухвалою від 23.12.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
13.01.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що Рішення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» від 25.09.2024 за № 456/Д щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби та причинного зв'язку діагнастованих йому захворювань прийнято за результатами проведеного медичного огляду у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі також - Положення №285). Відповідно до абзацу третього, пункту 8, Розділу 9 Положення, передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється, особі, яка звертається, надається письмове роз'яснення. Таким чином, на переконання відповідача, комісія діяла відповідно до чинного законодавства та підстав для задоволення позовних вимог не має.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, проходить військову службу по мобілізації у званні старший сержант.
25.09.2024 позивач, не погодившись з довідкою ВЛК від 25.09.2024 № 456/Д та вважаючи, що рішення військово-лікарської комісії прийнято з порушенням Положення №285, направив на адресу ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» скаргу з додатками.
14.11.2024 позивач отримав відповідь від Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» № 33/4-З-523 від 14.11.2024. Даною відповіддю, відповідач повідомив, що медичний огляд у вересні 2024 року проводився останньому військовослужбовцю НГУ після лікування/реабілітації з приводу загострення (ускладнення) хронічної хвороби та наслідків поранення (27.07.2023) за результатами актуального обстеження та комісійного огляду лікарями на час проведення військово-лікарської експертизи з урахуванням даних наданої медично-експертної документації у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285.
Центральна медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» вважає, що на теперішній час підстав для перегляду рішення медичної (військово-лікарської) комісії від 25.09.2024 № 456/Д і визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби немає.
Також, надано роз'яснення, що у разі погіршення стану здоров'я після відповідного обстеження/лікування у спеціалізованому профільному закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 , може пройти медичний огляд в комісії, згідно з направленням з військової частини.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного нерозгляду його скарги про перегляд постанови у формі довідки № 456/Д від 25.09.2024 військово-лікарської комісії при ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» шляхом прийняття вмотивованої постанови, а також залишення позаувагою невідповідність прийнятої комісією ВЛК Довідки вимогам додатку 16 Положення №285, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно частини десятої статті 2 Закону №2232-XII на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
Відповідно до статей50,61,65,77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, наказом МВС України від 3 квітня 2017 року №285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу 1 Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого Наказом МВС України 03.04.2017 № 285 (далі - Положення №285), основними завданнями М(ВЛ)К є, зокрема, визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу 1 Положення №285 М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 розділу І Положення №285 передбачено, що М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров'я.
Відповідно до вимог пунктів 1 3 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К.
Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.
До складу штатних М(ВЛ)К входять голова (начальник) комісії, лікарі, медичні реєстратори (пункт 5 розділу ІІ Положення №285).
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Положення № 285 до функцій штатних М(ВЛ)К належить:
1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;
2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;
3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги;
4) перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К;
5) надання роз'яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К;
6) організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;
7) організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби);
8) подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.
Згідно з пунктом 15 розділу ІІ Положення № 285 штатні М(ВЛ)К мають право:
1) запитувати за потреби документацію, яка необхідна для виконання покладених на них функцій;
2) залучати лікарів ЗОЗ МВС до розв'язання питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз;
3) направляти особу, яка проходить лікарську або військово-лікарську експертизу, на обстеження до ЗОЗ МВС, інших ЗОЗ;
4) переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).
Пунктом 16 розділу ІІ Положення № 285 визначено, що ЦМ(ВЛ)К здійснює, крім функцій, зазначених у підпунктах 1-7 пункту 14, пункту 15 цього розділу, такі функції:
1) спільно із структурним підрозділом апарату МВС з охорони здоров'я та лікарями ЗОЗ МВС розробляє проєкти нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз;
2) організовує та проводить наради і збори з питань лікарської та військово-лікарської експертиз;
3) на постійній основі контролює якість проведення лікарської, військово-лікарської, лікарсько-льотної експертиз та організацію роботи підпорядкованих М(ВЛ)К.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Положення № 285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).
Пунктом 21 розділу ІІІ Положення № 285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до абзацу 3 частини 11 розділу Х Положення № 285, у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз'яснення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд в першу чергу вважає за потрібне звернути увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.
Так, Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
В даному випадку, обґрунтовуючи протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах, позивач у позові вказує, що лист від 14.11.2024 №33/4-З-523 Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ" не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, відповідачем не прийнято жодної постанови, а відтак не розглянуто його заяву належним чином. Крім того, позивач стверджує про невідповідність форми виданої ВЛК при ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» Довідки ВЛК від 25.09.2024 № 456/Д вимогам додатку 16 наказу МВС України №285 від 03.04.2017.
Надаючи оцінку твердженням позивача щодо неприйняття відповідачем за результатом розгляду скарги від 24.10.2024 обґрунтованої постанови, суд враховує наступне.
Спеціальними законодавчими нормами, що регламентують організацію та порядок проведення військово-лікарської експертизи, передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК (штатні та позаштатні), які приймають постанови (свідоцтва про хворобу, довідки військово-лікарської комісії, протоколи засідання штатної військово-лікарської комісії) та які є обов'язковими до виконання.
Водночас, у спірному випадку Державною установою "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ" не проводився медичний огляд позивача, а відбувся розгляд його заяви про перегляд постанови ВЛК, що не є тотожним.
При цьому, порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК регламентований главою 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі також - Положення №402).
Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Отже, Положенням №402 чітко визначено, що у разі визнання скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК або переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
До того ж, відповідно до абзацу 3 частини 11 розділу Х Положення № 285, у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз'яснення.
Так, у спірному випадку Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" листом № 33/4-З-523 від 14.11.2024 повідомлено позивача про те, що його медичний огляд у вересні 2024 року проводився після лікування/реабілітації з приводу загострення (ускладнення) хронічної хвороби та наслідків поранення (27.07.2023) за результатами актуального обстеження та комісійного огляду лікарями на час проведення військово-лікарської експертизи з урахуванням даних наданої медично-експертної документації у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285.
В листі також зазначалось, що Центральна медична (військово-лікарська) комісія Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" вважає, що на теперішній час підстав для перегляду рішення медичної (військово-лікарської) комісії від 25.09.2024 № 456/Д і визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби немає.
Також, надано роз'яснення, що у разі погіршення стану здоров'я після відповідного обстеження/лікування у спеціалізованому профільному закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 , може пройти медичний огляд в комісії, згідно з направленням з військової частини.
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що звернення позивача від 24.10.2024 про його не згоду з висновком М(ВЛ)К від 25.09.2024 № 456/Д було розглянуто відповідачем у строк та спосіб визначений чинним законодавством.
За таких обставин, доводи позивача щодо не прийняття за результатами розгляду його заяви постанови є необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими обставинами справи.
Щодо доводів позивача про невідповідність форми виданої ВЛК при ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» Довідки ВЛК від 25.09.2024 № 456/Д вимогам додатку 16 наказу МВС України №285 від 03.04.2017, то суд відмічає, що в позовній заяві на наведено в чому саме полягає така невідповідність. Водночас суд, дослідивши зміст доданої до позовної заяви копії Довідки ВЛК від 25.09.2024 № 456/Д не встановив таких невідповідностей.
При цьому, порушень законодавства з частині дотримання процедури прийняття рішень з боку відповідачів, які стверджує позивач, судом не встановлено, а матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору не має.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Державна установа "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (вул. Бердичівська, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 08735882)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна