Провадження № 11-кп/821/436/25 Справа № 711/1813/24 Категорія: ч.2 ст.286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
25 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаряОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілих
представника потерпілої ОСОБА_9
представника цивільного відповідача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 , що діє в інтересах цивільного відповідача ОСОБА_11 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2025 року, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка, Звенигородського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм автотранспортних засобів в ФОП ОСОБА_11 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 відповідні обов'язки.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили - не обирався.
Цивільні позови ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до фізичної особи підприємця ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування шкоди - задоволені частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_5 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_4 ), процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_8 процесуальні витрати на залучення експерта: за проведення судової автотехнічної експертизи № СТ/065Е-24 в розмірі 5300 грн. 96 коп., перерахувавши їх на рахунок: р/р НОМЕР_5 ; отримувач коштів ОСОБА_14 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; МФО 305299; банк отримувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; вид платежу: за експертизу СТ/065Е-24.
Стягнуто із ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта: висновок № СЕ-19/124-24/13023 - ПС від 11.12.2024 в розмірі 15918 грн.; висновок № СЕ-19/124-24/13019-ПС від 17.12.2024 в розмірі 15918 грн., що всього становить 31836 (тридцять одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн.
Скасований арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.02.2024, на автомобіль марки «КАМАЗ 55111», реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучений в ході огляду місця події від 29.01.2024, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , належить ОСОБА_11 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 .
Скасований арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.02.2024, на автомобіль марки «Pontiac Vibe», реєстраційний номер НОМЕР_9 , вилучений в ході огляду місця події від 29.01.2024, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , належить ОСОБА_15 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_6 .
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно вироку районного суду ОСОБА_8 визнаний винуватим і засуджений за те, що він, 29 січня 2024 року близько 06 години 25 хвилин, керуючи спеціалізованим вантажним самоскидом марки КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_7 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Митницька, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя на нерегульованому перехресті з вулицею Благовісна, поблизу будинку № 289, що по вулиці Благовісна, проявив неуважність та порушив вимоги:
- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, згідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
- вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», згідно до якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Під час руху він, керуючи спеціалізованим вантажним самоскидом КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_7 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Митницька, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя, будучи заздалегідь проінформованим про наближення до нерегульованого перехрестя, що позначене дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» ПДР України з вулицею Благовісна, поблизу будинку №289, що по вулиці Благовісна, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не зупинив керований ним спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_7 , а продовжив рух на перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем Pontiac Vibe, реєстраційний номер НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався по головній дорозі вулиці Благовісна, зі сторони вулиці Богдана Хмельницького в напрямку до вулиці Небесної Сотні.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Pontiac Vibe, реєстраційний номер НОМЕР_9 , потерпілий ОСОБА_13 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/161 від 27.02.2024, отримав тілесні ушкодження: травма живота з розривом селезінки та крововиливом в черевну порожнину, травма грудної клітки з переломами ребер з 2-х сторін, перелом лівої ключиці, попаданням повітря в ліву плевральну порожнину зі здавленням легені, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; травма шийного відділу хребта з переломом поперечного відростку 7-го шийного хребця зліва, травма грудного відділу хребта з переломами поперечних відростків справа 11, 12 грудних хребців, травма поперекового відділу хребта з переломом поперечного відростку справа 1-го поперекового хребця, травма лівої кисті з переломами 3, 4 п'ясної кісток до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; рана лівої вушної раковини, поверхневі рани лівої бокової поверхні грудної клітки та живота, крововилив в лівому підребер'ї, рани м'яких тканин волосяної частини голови та обличчя до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Pontiac Vibe, реєстраційний номер НОМЕР_9 , потерпілий ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/174 від 27.02.2024, отримала тілесні ушкодження: перелом кісток склепіння та основи черепа, крововилив над твердою мозковою оболонкою лівої півкулі мозку що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя; перелом кісток лицьового черепа, перелом ребер з двох сторін, перелом поперечного відростку зліва другого грудного хребця, перелом лівої ключиці до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; рани м'яких тканин обличчя та голови до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Спричинення потерпілому ОСОБА_13 та потерпілій ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв'язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СТ/065Е-24 від 22.02.2024, з порушенням водієм спеціалізованого вантажного самоскида КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_8 п. 16.11. та вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із вироком районного суду, захисник ОСОБА_10 в інтересах цивільного відповідача ОСОБА_11 порушує питання про скасування вироку суду в часині часткового задоволення цивільних позовів про стягнення з ФОП ОСОБА_11 моральної шкоди. Просить повністю відмовити в задоволенні цивільного позову про стягнення з ФОП ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 моральної шкоди в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, 00 коп. Відмовити повністю в задоволенні цивільного позову про стягнення з ФОП ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 моральної шкоди на суму в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_13 , в своїй позовні заяві про стягнення моральної шкоди, визначив склад учасників наступним чином: відповідачем є ФОП ОСОБА_11 третя особа - ОСОБА_8 . Просив стягнути з ФОП ОСОБА_11 500 000,00 грн. моральної шкоди та 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В заяві про збільшення позовних вимог, точна сума моральної шкоди не зазначена, витрати на правову допомогу встановлені в сумі 27 000,00 грн., при цьому не надано доказів сплати таких коштів на рахунок його представника.
ОСОБА_12 визначила ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_8 цивільними відповідачами. Просила стягнути з ФОП ОСОБА_11 350 000,00 грн. моральної шкоди та солідарно з ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_8 витрати на правничу допомогу (при цьому попереднього розрахунку суми, в порядку ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано). В заяві про збільшення позовних вимог, точна сума моральної шкоди не зазначена, витрати на правову допомогу потерпілою встановлені в сумі 29 000,00 грн.
Оскільки ДТП сталася 29.01.2024 року, то слід керуватися нормами, що діяли на момент ДТП. Зокрема Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV, що втратив чинність 21.05.2024 року (далі - Закон № 1961- ІV).
Стаття 26-1 Закону № 1961- ІV визначає, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяне здоров'ю.
Вважає, що коли травми потерпілих отримано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, транспортного засобу КАМАЗ 55111, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_7 . цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) за договором обов'язкового страхування, шо не заперечувалось учасниками справи, саме ПрАТ СК «ПЗУ Україна» зобов'язане відшкодувати потерпілим моральну шкоду, завдану ушкодженнями здоров'я та незалежно від вини водія.
При ньому. оскільки розмір матеріальної шкоди досі не встановлено, немає можливості встановити обсяг відповідальності за моральну шкоду страхової компанії перед потерпілими.
Звертає увагу на постанову ВС від 27.07.2022 у справі № 431/1397/20 суд визнав, що рішення суду про стягнення із засудженого моральної шкоди в повному розмірі без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідним полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закону № 1961-IV).
Отже, у цій категорії кримінальних справ при розгляді цивільного позову участь страхової компанії обвинуваченого необхідна.
Таким чином, при поданні цивільного позову у кримінальних провадження, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху, необхідно врахувати, що тягар доведення будь-якої шкоди лежить саме на потерпілому.
Крім того, від участі страхової компанії як співвідповідача часто залежить задоволення позовних вимог у повному розмірі.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Щодо участі страхової компанії (страховика) у кримінальному провадженні, як співвідповідача є грунтовна судова практика Верховного Суду.
У постанові ВС від 10.12.2019 у справі № 199/6524/18 суд вказує на належне коло співвідповідачів у цій категорії справ.
Так, якщо позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема, їх не пред'явлено до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обгрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком і винуватцем ДТП у межах страхових сум.
Якщо позовні вимоги не пред'явлено також і до страхової компанії, суд буде змушений відмовити у задоволенні позовних вимог та роз'яснити потерпілому та його представнику право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Захисник також зазначає, що встановлення розумного розміру відшкодування моральної шкоди є прерогативою суду, тому можливе зменшення розміру позовних вимог. Зауважує, що суд може зменшити розмір відшкодування моральної школи не лише через необгрунтованість вимог, а й в окремих випадках через неналежну поведінку потерпілого.
У постанові ВС від 02.06.2021 у справі № 175/4256/18 з урахуванням норми ч. 2 ст. 1193 ЦК України суд вказав, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування підлягає зменшенню.
Під час допиту, обоє потерпілих (водій і пасажирка автомобіля Роntіас) зазначили, що не були пристебнуті ременями безпеки під час руху та зіткнення з автомобілем КАМАЗ (і дана обставина не була врахована судовими експертами). Відповідно, можливо за цієї обставини не спрацювали подушки безпеки, які мали зменшити силу удару та ступінь тяжкості отриманих травм.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника: причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Вважають, що ФОП ОСОБА_11 не може нести відповідальність за заподіяну ОСОБА_8 шкоду, оскільки в даній ситуації діють положення ч. 2 ст. 1172 ЦК України, зважаючи на викладене нижче.
ДТП сталася 29.01.2024 року о 06 год. 25 хв., тобто в неробочий час за вказаним вище трудовим договором.
Заподіяння моральної шкоди потерпілим відбулось фактично поза межами виконання ванною особою ОСОБА_8 своїх службових обов'язків.
З урахуванням положень статей 1172, 1174 ЦК, для покладення на юридичну відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення не: їх:дна наявність як загальних умов деліктної відповідальності так і спеціальних, зокрема. перебування у трудових (службових) відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, при деліктних зобов'язаннях треба доводити не тільки факт заподіяння шкоди внаслідок протиправного діяння, але й виникнення такого діяння внаслідок неналежного виконання чи невиконання особою покладених на нього службових чи інших обов'язків.
Як зазначав обвинувачений ОСОБА_8 під час надання пояснень в суді, представник ТОВ «АГРОСТРОЙСЕРВІС», який виступав замовником в даній ситуації, зв'язався безпосередньо з водієм ОСОБА_8 (який фактично виступив підрядником) і попросив привезти вантаж - бетонний розчин на будівництво до 07 годині ранку. Водій погодився та не повідомив про це роботодавця, оскільки вважав це виконанням своїх трудових обов'язків незалежно від часу їх виконання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який частково підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, представника цивільного відповідача, який підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисника ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , які покладались на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.
Враховуючи ту обставину, що в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача оспорюється лише питання щодо непогодження зі стягнутою з ФОП ОСОБА_11 моральної шкоди: на користь потерпілого ОСОБА_13 300 000 грн.; на користь ОСОБА_12 3000 000 грн., то в такому разі, колегія суддів, відповідно до вимог ст.404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
29 січня 2024 року близько 06 години 25 хвилин, Хівренко керуючи спеціалізованим вантажним самоскидом марки КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_7 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Митницька, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя на нерегульованому перехресті з вулицею Благовісна, поблизу будинку № 289, що по вулиці Благовісна, проявив неуважність та порушив вимоги: п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України; п. 16.11 Правил дорожнього руху України, вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не зупинив керований ним спеціалізований вантажний самоскид КАМАЗ 55111, реєстраційний номер НОМЕР_7 , а продовжив рух на перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем Pontiac Vibe, реєстраційний номер НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався по головній дорозі вулиці Благовісна, зі сторони вулиці Богдана Хмельницького в напрямку до вулиці Небесної Сотні.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Pontiac Vibe, реєстраційний номер НОМЕР_9 , потерпілий ОСОБА_13 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/161 від 27.02.2024, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя; середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Pontiac Vibe, реєстраційний номер НОМЕР_9 , потерпілий ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/174 від 27.02.2024, отримала тяжкі тілесні ушкодження, як такі, що небезпечні для життя; тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження ОСОБА_8 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з цивільним відповідачем ФОП ОСОБА_17 ) та керував технічно справним автомобілем, що належить ФОП ОСОБА_18 .
Потерпілими у даному кримінальному провадженні були заявлені цивільні позови.
В подальшому потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 збільшили позовні вимоги подавши відповідну заяву про стягнення на їх користь моральної шкоди.
Районний суд задовольнив частково цивільні позови ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та стягнув з ФОП ОСОБА_11 на користь Левенця в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 гривень; стягнув з ФОП ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 гривень.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про стягнення з ФОП ОСОБА_11 кожному потерпілому по 300 000 гривень є передчасним з огляду на наступне.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження цивільна відповідальність ФОП ОСОБА_11 на час ДТП була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Тобто з урахуванням наявності договору страхування відповідальності у певних межах була покладена як на особу, яка застрахувала свою відповідальність, так і на страхову компанію.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Велика палата Верховного Суду сформулювала у своїй постанові від 04 липня 2018 року (п.п. 69, 71-74, справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18), за якими у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_11 була застрахована, покладення обов'язку з відшкодування шкоди тільки на цивільного відповідача ФОП ОСОБА_11 суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Колегія суддів звертає увагу, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» де була застрахована на час ДТП цивільна відповідальність ФОП ОСОБА_11 не була залучена до участі у розгляді справи як співвідповідач.
За вказаних обставин ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не було залучено, як співвідповідача по даному кримінальному провадженню, а позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і цивільним відповідачем ФОП ОСОБА_11 .
Крім того колегія суддів враховує практику Верховного Суду згідно якої стягнення із засудженого моральної шкоди в повному розмірі без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідними полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів».
Верховний Суд вважає, що стягнення у повному об'ємі з особи без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідним полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги представника цивільного відповідача, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині розв'язання цивільного позову потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до ФОП ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню, з призначенням в цій частині нового судового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, ч.1 п.6 ст. 407, 415, 416, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 , що діє в інтересах цивільного відповідача ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2025 року щодо ОСОБА_8 - скасувати в частині розв'язання цивільного позову потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до ФОП ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди та призначити в цій частині новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства в іншому складі суду.
У решті вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала в частині призначення нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства касаційному оскарженню не підлягає, у решті ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий-суддя -
Судді -