Провадження № 22-ц/821/1398/25 Справа № 693/144/25
Жашківський районний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
30 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07 травня 2025 року у справі за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Баштечківської сільської ради, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баштечківської сільської ради,
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 07.05.2025 позов задоволено повністю.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 стосовно її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом зарахування коштів на особовий рахунок дитини починаючи з 30.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.
Статтею 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року, в якому було подано позов, складав 3028,00 грн.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, судовий збір складає 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру, судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що позовна заява містить одну вимогу майнового характеру та одну немайнову вимогу, за подання позовної заяви у справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 6056 грн (3028 грн + 3028 грн).
Оскільки скаржником оскаржується рішення суду повністю, тому судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07.05.2025 складає 9084 грн (6056 грн х 150%).
Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник ставить питання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Також в клопотанні вказує, що наразі не має фінансової можливості сплатити судовий збір у зв'язку із важким матеріальним становищем.
На підтвердження до клопотання про звільнення від сплати судового збору долучає копію довідок ТОВ «ЯСЕНСВІТ» від 19.03.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_3 за період з 01.02.2024 по 06.06.2024 нараховано заробітну плату в розмірі 40762,84 грн та за період з 26.11.2024 по 01.03.2025 - 26427,98 грн.
Перевіривши клопотання та додані до нього документи, суд апеляційної інстанції доходить такого висновку.
В клопотанні скаржник зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір, згідно з яким судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Разом з тим, позов про позбавлення батьківських прав не вирішує питання прав та обов'язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов'язків відповідачів як батька та матері дитини, яких останні можуть бути позбавлені у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначені у статті 166 СК України, тому пункт 12 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про позбавлення батьківських прав, про що неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 04.03.2019 в справі № 161/8507/18, від 09.11.2020 в справі № 645/920/19, від 16.03.2020 в справі № 308/9827/19, від 20.06.2022 у справі № 358/371/21.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати.
Зокрема п. 5 ч. 1 ст. 8 вказаного закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ? фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 25.07.2005).
Таким чином, основною умовою для відстрочки суми сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Звертаючись з клопотанням про відстрочку сплати судового збору, ОСОБА_1 надає довідку ТОВ «ЯСЕНСВІТ» про нараховану заробітну плату за період з 01.02.2024 по 06.06.2024, з 26.11.2024 по 01.03.2025.
Вказані довідки не містять інформації щодо доходів скаржника за 2024 календарний рік в повному обсязі. Отже, ОСОБА_1 не надано підтверджень того, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік або є інші підстави для звільнення чи відстрочки сплати судового збору відповідно до вимог законодавства.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Доказом майнового стану можуть слугувати, зокрема, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік у фізичної особи, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, докази на підтвердження наявності/відсутності у заявника рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази непрацездатності особи чи незадовільного стану здоров'я, наявності на утриманні непрацездатних членів сім'ї тощо.
На підставі викладеного вище, оскільки, скаржником не надано достатніх та належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги без надання повних відомостей про його дохід за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07.05.2025 підлягає залишенню без руху для сплати скаржником судового збору в розмірі 9084 грн та надання до суду доказів такої оплати або клопотання про відстрочку сплати судового збору разом з належними документами, які звільняють скаржника від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 07 травня 2025 року у справі за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Баштечківської сільської ради, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баштечківської сільської ради залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Сіренко