Справа № 161/3080/22 Провадження №22-ц/802/836/25 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф.
Доповідач: Матвійчук Л. В.
30 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Матвійчук Л. В., вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 серпня 2022 року у цивільній справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
У березні 2022 року Державне комунальне підприємство (далі - ДКП) «Луцьктепло» звернулося до суду із зазначеним позовом.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 серпня 2022 року позов ДКП «Луцьктепло» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ДКП «Луцьктепло» 29 864 грн 22 коп. заборгованості за надані послуги по теплопостачанню, інфляційні нарахування у розмірі 1 779 грн 31 коп., три відсотки річних у розмірі 669 грн 98 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 травня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 серпня 2022 року у цій справі залишено без задоволення.
Вважаючи рішення суду незаконним, відповідач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку і посилаючись у поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на те, що він на даний час не працює та його єдиним доходом є пенсія, вказував, що не може сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через важкий майновий стан та що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги перевищує 5 відсотків його річного доходу, а тому просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. На підтвердження свого майнового стану додав до клопотання довідку про доходи № 0990 3294 4222 4928, видану Луцьким об'єднаним управлінням ПФУ у Волинській області від 03 квітня 2025 року, довідку Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 08 квітня 2025 року про те, що він не перебуває на обліку у департаменті, як одержувач державних соціальних та державних допомог, допомоги йому не призначались та не виплачувались, довідки форми ОК-5, ОК-7 Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 03 квітня 2025 року за період з 1998 по 2009 роки, з 2011 по 2016 роки.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги, сплати судового збору або подання інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 25 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подав до Волинського апеляційного суду повторне клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_1 на даний час не працює та його єдиним доходом є пенсія. Вказував, що відповідач не може сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через важкий майновий стан та що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги перевищує 5 відсотків його річного доходу, а тому просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. На підтвердження майнового стану відповідача додав до клопотання довідку про доходи № 2730 0365 7777 0724, видану Луцьким об'єднаним управлінням ПФУ у Волинській області від 24 червня 2025 року, а також документи, які були раніше подані з першим клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R(81)7.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги має бути доданий документ про сплату судового збору або документи, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При цьому, процесуальна норма ч. 2 ст. 133 ЦПК України є бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до Закону України «Про судовий збір».
Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України «Про судовий збір» (ст. 2 цього Закону).
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, ЦПК України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21.
У розглядуваному випадку відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки наданих доказів недостатньо для висновку щодо наявності випадків, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і такі докази не підтверджують скрутний майновий стан відповідача.
Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» документи про майновий стан мають містити інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
На підтвердження скрутного майнового стану представник відповідача разом з повторним клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги подав довідку про доходи № 2730 0365 7777 0724, видану Луцьким об'єднаним управлінням ПФУ у Волинській області від 24 червня 2025 року, з якої вбачається, що дохід відповідача за період з лютого по грудень 2024 року становив 45 224 грн 08 коп.
Проте, вказана довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану відповідача, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Водночас на попередню вимогу суду відповідач відомостей про наявність/відсутність у нього вкладів, нерухомого та рухомого майна, грошових допомог та компенсацій, тощо, не надав.
Отже, надані представником відповідача докази до повторного клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також надана довідка Луцького об'єднаного управління ПФУ у Волинській області не є переконливими і достатніми доказами для висновку про його скрутний майновий стан та не дають суду передбачених законом підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Враховуючи наведені норми матеріального та процесуального закону, практику Верховного Суду, підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі у розумінні положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Зважаючи на вищенаведене, відповідачу ОСОБА_1 належить продовжити визначений в ухвалі Волинського апеляційного суду від 18 червня 2025 року строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги, а саме сплати судового збору або подання інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ч. 4 ст. 356, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні повторного клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відмовити.
Продовжити відповідачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліку апеляційної скарги, визначеного ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 червня 2025 року, а саме сплати судового збору або подання інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя