Справа №766/7230/25
Пров. №3/766/3310/25
02.06.2025
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Черниш О.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 -
До Херсонського міського суду Херсонської області із відділу поліції №2 Херсонського районного управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 109837 за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Згідно змісту протоколу суть правопорушення полягає в наступному: «06.05.2025 о 13 год. 45 хв. у м. Херсоні, Херсонський район, вул. Нафтовиків, 174, керуючи мопедом Хонда Діо в стані алкогольного сп'яніння, огляд пройшов на місці за допомогою алкотестера Драгер 0540( проба позитивна 0,58%, тест 2529, продув драгер на місці медичний огляд проводився у встановленому законодавством порядком, медич. заклад у лікаря нарколога, що підтверджується медичним висновком КНП « Херсонський обласний заклад ХОР №1716, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , вину у вчиненні поставленого йому у провину адміністративного правопорушення не визнав, пояснив суду, що не керував скутером, а котив мопед, оскільки мопед був несправним, у стані алкогольного сп'яніння не перебував. Саме, котячи скутер, був зупинений на блокпосту - на в'їзді до села Зимівник, по вул. Нафтовиків. Перевірили документи, встановили його особу. Крім того, він представлявся на камеру, пояснював, що котив мопед, коли його зупинили. Після того, як поліцейські встановили його особу, заслухали пояснення, вони почали шукати відомості про нього у своєму планшеті. Після перевірки даних у планшеті сказали, що необхідно «продутись», а в разі відмови заберуть мопед. Оскільки алкоголь не вживав, то з легкістю погодився на тестування, і був дуже здивований, коли драгер показав позитивний результат, а тому наполягав на проходженні обстеження у медичному закладі. У медзакладі також обстеження було драгером. Також пояснив, що при ознайомленні з відео встановив, що воно змонтоване, є нецілісним, а складається з кількох коротких відео, з відео вирізані його пояснення, що він не їхав на мопеді, а котив його.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя дійшла наступного: Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний серед іншого з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/6226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису), яка використовується при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньому руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей, а також іншими документами
Частина перша ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно вказаної норми об'єктивною стороною адміністративного правопорушення є наявність одночасно двох обставин - керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного).
Оскільки за конструкцією норми ст.130 КУпАП відповідальності підлягають саме особи, які керують транспортним засобом, то вказана обставина підлягає першочерговому з'ясуванню.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в абзаці третьому пункту 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП (абзац четвертий п.27 того ж Пленуму) не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В п.38 постанови від 20 лютого 2019 року по справі №404/4467/16-а (2-іс/811/17), провадження № К/9901/21130/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Виходячи з наведеного знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно рапорту інспектора взводу №2 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області Дмитра Кондратенка «близько 13:45 години 06.05.2025, під час несення служби в добовому наряді БЛх34 «геолог» у м. Херсоні спільно з інспекторами взводу №2 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Херсонській області ст. лейтенантом поліції Денисом Лемешовим до вказаного блок-посту НОМЕР_1 рухався на мопеді сірого кольору водій без шолому, який рухався на великій швидкості та здійснював небезпечні маневри (з боку в бік рухався), до під'їзду до блокпосту вказаний водій почав набирати швидкість, при цьому не зупинився, зупинившись почав розвертати мопед в протилежний напрямок блокпосту. Водія було зупинено, встановлено що це гр. ОСОБА_1 .
Проте, згідно доданих до матеріалів справи відеозаписів, запис розпочинається з показником у часі 14:26 47 і при цьому ніякого руху мопеда не відбувається, мопед знаходиться у стані спокою, а поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи «щось вживав сьогодні алкогольне», на що отримує негативну відповідь, але продовжує розпитувати «чи вживав учора щось», на що отримує вже позитивну відповідь і зразу ж пропонує пройти тест на драгері.
Отже, матеріали справи не доводять, що 06.05.2025 о 13:45 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед Хонда Діо.
Крім того, на відео ніхто з поліцейських не зазначає про причину зупинки мопеда, про перевищення швидкості, про розворот з протилежному напрямку, як зазначено у рапорті.
Відповідно до частини 1 ст.266 КУПАП, пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008р. №1103 та пункту 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.20015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015року за №1413/27858 ( далі Інструкції) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І вказаної Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Наведене дає підстави стверджувати, що процедурі проведення огляду на стан сп'яніння має передувати виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 Інструкції. Тобто, підставою для проведення огляду на стан сп'яніння має бути не формальне посилання на наявність однієї чи декілька ознак із перелічених у п.3. Інструкції, а саме встановлення цих ознак у водія та їх фіксація у передбаченому законом порядку.
Проте, згідно відео у ОСОБА_1 не вбачається ознак алкогольного сп'яніння і поліцейський не вказують на наявність таких ознак, а просто пропонують пройти огляд.
Таким чином, за відсутності у ОСОБА_1 ознак сп'яніння подальше вимагання проведення огляду на стан сп'яніння вже є протиправним.
Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008 року, заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Оскільки матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 06 травня 2025 року та наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння то відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення
На підставі викладеного , керуючись ст.ст.7,9, 245,252,280, п.1 ч.1 ст.247, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяО. Л. Черниш