Справа № 954/2156/24
Номер провадження 2/954/496/25
27 червня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нововоронцовка Херсонської області справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач посилався на ту обставину, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від18.04.2011, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Умовами договору передбачено обов'язок позичальника погашати боргові зобов'язання за кредитом до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому були здійсненні трати. Однак, в порушення умов договору, відповідач станом на 28.10.2024 року має заборгованість у розмірі 171 929,04 грн. Звертає увагу, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості, таким чином заборгованість до стягнення становить 122 718,78 грн. Таким чином просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 122718,78 грн., та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Від відповідача до початку судового засідання надійшла заява, в якій остання просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, застосувавши строки позовної давності.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, оскільки відповідач підписала анкету-заяву №б/н від 18.04.2011 року, згідно з якою приєдналася до Умов та Правил надання послуг в ПриватБанку, отримала кредитний ліміт на картковий рахунок та зобов'язувалася погашати боргові зобов'язання за кредитом до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому були здійсненні трати.
До анкети-заяви позивач додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно з витягу із статуту АТ КБ «ПриватБанк», за рішенням Єдиного акціонера банку від 21.05.2018 року №519 Акціонерне товариство КБ “ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».
З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18.04.2011 року, станом на 28.10.2024 року заборгованість відповідача становить 171 929,04 грн., з яких: 114 329,25 грн. - заборгованість за тілом кредита, 8389,53 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 49 210,26 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.
Представник позивача зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином заборгованість до стягнення становить 122 718,78 грн., що складається з наступного:
- 114 329,25 грн. - заборгованість за кредитом;
- 8389,53 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Доказів щодо сплати коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надала.
Отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини, тому при вирішенні вказаного спору суд керувався умовами кредитного договору та ст.526 ЦК України, відповідно до якої Цивільного кодексу України інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 122 718,78 грн. за кредитним договором №б/н від 18.04.2011 року підлягають задоволенню.
Щодо застосування строків позовної давності за заявою позивачки, суд зазначає наступне.
Як вбачається із виписки за договором б/н за період 10.07.2017 р. по 30.10.2024 року відповідач здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, а саме поповнювала кредитну картку готівкою в терміналі самообслуговування на суму 350грн. 31.10.2018 року. Дані обставини вказують не те, що відповідачкою вчинялись дії, що свідчать про визнання нею боргу. Саме з 31.10.2018 року, на думку суду, починається відлік строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
До правових наслідків заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 06.12.2023 по справі №212/10834/21 зроблено наступний висновок, що з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українита часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017року.
Згідно з ч. 2. ст. 263 ЦК України,у разі виникнення обставин для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно дост. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно з п. 12 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 Постановою КабінетуМіністрів Українивід 11.03.2020№ 211 був введений карантин (дата набрання чинності 12.03.2020), дія якого неодноразово продовжувалась відповідними постановами КМ України до 30.06.2023.
У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №679/1136/21 зазначено, що у п. 12 розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни в редакції Закону №540-ІХ перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19»з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин, який продовжений до 31 серпня 2021 року. Тобто строки, визначені ст. ст. 257.258 ЦК України, були продовжені на час карантину, а тому слідує, що на момент звернення позивача з цим позовом, строк позовної давності не закінчився.
Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»внесено зміни доЦК Українищодо строків позовної давності, зокрема,Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено п. 19, який з-поміж іншого передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності встановлені,ст. 257-259 ЦК України.
Так, відповідно до п. 19Прикінцевих та перехідних положень ЦК України(в редакціїЗакону № 3450-ІХ від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
У зв'язку з військовою агресією проти Україниуказом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»,затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась відповідними указами Президента України, крайнім з яких є указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.04.2025 № 235/2025, що затвердженоЗаконом від 16.04.2025 № 4356-ІХ, який продовжує дію воєнного стану до 07.08.2025.
Отже, керуючись п. 12, 19Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України від 12 березня 2020 року, а воєнний стан - від 24 лютого 2022 року, можна зробити висновок про те, що загальна позовна давність була продовжена 12 березня 2020 року на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану.
Таким чином, оскільки з 12 березня 2017 року строк позовної давності спочатку був продовжений, а потім призупинений, відтак, наслідки спливу строків позовної давності до стягнення заборгованості за кредитним договором не можуть бути застосовані судом.
У зв'язку з чим, у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд відмовляє.
Щодо позовної вимоги про стягнення суми судових витрат, суд керувався вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із платіжного доручення позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, суд стягує з відповідача суму судових витрат у вказаному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 527, 610-612, 627- 629,638 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором від 18.04.2011 року в сумі 122 718,78 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко