Справа № 605/570/24
Провадження №1-в/605/7/2025
Ухвала
Іменем України
30 червня 2025 рокум. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці заяву провідного інспектора Тернопільського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22.01.2025 відносно громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України,
20.06.2025 від провідного інспектора Тернопільського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить у зв'язку із службовою необхідністю роз'яснити перелік обов'язків, покладених на зазначену засуджену ОСОБА_4 , з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
В призначене судове засідання 30.06.2025 не з'явилися представник органу пробації, прокурор, обвинувачена ОСОБА_4 , її захисниця адвокатка ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 . Про дату, час та місце повідомлені судом у встановлений законом спосіб, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ст. 107 КПК України, враховуючи відсутність учасників судового провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, суд вважає за можливе роз'яснити вирок, не змінюючи при цьому його зміст.
Вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22.01.2025 громадянку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирок набрав законної сили 24.02.2025 і був звернутий до виконання.
Статтею 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 14 ч.1 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд зокрема має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Сумнів, який виник під час виконання вказаного вироку, полягає в тому, що на засуджену ОСОБА_4 покладено лише один обов'язок, який вона має виконувати протягом випробувального строку, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Однак, як звернула увагу представниця органу з питань пробації, у ч. 1 ст. 76 КК України встановлено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд звертає увагу, що конструкція зазначеної норми не містить зобов'язального вислову у розумінні «суд зобов'язаний», з чого вбачається закладений законодавцем сенс щодо надання суду дискреції у цій сфері: суд «призначає» або «не призначає» - тобто, визначення цієї дії законодавцем покладається на розсуд суду з врахуванням особливостей кримінального провадження та особи засудженого і обставин кримінального провадження.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Таким чином, при ухваленні вироку, суд на свій розсуд з урахуванням принципу судової дискреції визначає не лише вид та розмір покарання, а за умови встановлення можливості виправлення особи без фактичного відбування покарання, визначає конкретні обов'язки, які є доцільним покласти на засудженого з урахуванням конкретних обставин злочину, особи засудженого тощо.
При цьому, у ст. 76 КК України визначений вичерпний перелік усіх обов'язків, які суд може покласти на особу у разі звільнення її від відбування покарання з випробуванням, який не може бути розширений, натомість при ухваленні вироку саме суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, обирає з усього цього переліку для кожної конкретної особи саме ті обов'язки, які слід на неї покласти.
Отже, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_4 судом було визначено обов'язок, який слід покласти на засуджену, та який вона має виконувати протягом іспитового строку випробування.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Разом з тим, суд роз'яснює, що окрім виконання обов'язків, які покладені судом, ч.3 ст.164 Кримінально-виконавчого кодексу України окремо встановлює обов'язки звільнених від відбування покарання з випробуванням повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та з'являтися за викликом до зазначеного органу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 380, 537, 539 КПК України, суд
Роз'яснити вирок Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22.01.2025 відносно громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої за ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України.
Вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22.01.2025 ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановлено один рік іспитового строку з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Окрім обов'язку, встановленого судом, на засуджену ОСОБА_4 , як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ч.3 ст.164 Кримінально-виконавчого кодексу України розповсюджуються обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Копію ухвали про роз'яснення судового рішення надіслати особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Головуюча: ОСОБА_7